Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/4650/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4650/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 січня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я.А. в якому просив: - визнати неправомірними дії щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1151 у Державному земельному кадастрі та скасувати її; - зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером, здійснити скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1151; - визнати неправомірними дії щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1153 у Державному земельному кадастрі та скасувати її; - зобов`язати відповідача внести відповідний запис до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації за кадастровим номером, здійснити скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7123789000:02:001:1153. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі у зв`язку з тим, що даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. При цьому суд зауважив, що в основу даного спору покладені цивільно-правові відносини, що вказує на належність розгляду даної справи у порядку господарського судочинства. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Апелянт стверджує, що висновки Черкаського окружного адміністративного суду, що викладені в ухвалі від 26 жовтня 2020 року, не відповідають обставинам справи, оскільки застосовані судом правові позиції Верховного Суду були постановлені у справах з іншими фактичними обставинами та правовідносинами. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - змінити в частині роз`яснення заявнику до юрисдикції якого суду віднесено вирішення даного спору. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 за ДП «Смілянське лісове господарство» у Державному земельному кадастрі, скасування таких реєстраційних дій і зобов`язання внести відповідні записи до Поземельної книги про припинення державної кадастрової реєстрації. Викладене, на думку Черкаського окружного адміністративного суду, свідчить, що в основу спірних правовідносин покладено, насамперед, спір про реєстрацію речового права, здійсненого за заявою третьої особи. Тобто між позивачем і третьою особою наявний спір про право користування земельною ділянкою, що виключає можливість розгляду такого спору за правилами адміністративного судочинства, оскільки оскарження дій та рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час вирішення питання стосовно юрисдикції суду, до повноважень якого належить вирішення спору, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільного права у відповідності до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення або визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У межах цієї справи ОСОБА_1 заявив вимоги про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 у Державному земельному кадастрі, їх скасування, а також щодо скасування відповідних записів у Поземельній книзі. Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що такі вимоги не підлягають розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Згідно з абз.абз. 2, 3 ч. 3 ст. 24 вказаного Закону державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: - особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; - власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи. Положеннями ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Відповідно до ч. 5 ст. 16 зазначеного Закону кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Як вбачається з позовної заяви, звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом обумовлене тим, що він мав намір отримати у користування земельну ділянку розміром 18,7335 га, що має перетин площі із земельними ділянками з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153 право користування на які зареєстроване за ДП «Смілянське лісове господарство». Позивач не був учасником правовідносин щодо реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7123789000:02:001:1151 та 7123789000:02:001:1153. Отже, здійснюючи дії щодо скасування таких реєстраційних дій ОСОБА_1 фактично має намір позбавити ДП «Смілянське лісове господарство» речових прав на спірні земельні ділянки та в подальшому набути права користування земельною ділянкою, яка має перетин площі з вказаними ділянками. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 810/2938/17, оскільки на підставі дій суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на зазначені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду не спростовують та не містять підстав для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року в частині відмови у відкритті провадження в адміністративній справі. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. При цьому, за правилами ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції вірно визначив, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Однак Черкаський окружний адміністративний суд невірно роз`яснив заявнику до юрисдикції якого суду віднесено вирішення цього спору. У відповідності до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин про визнання недійсними рішень (дій або бездіяльності) органів виконавчої влади щодо вирішення питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства. З огляду на зазначені обставини справи та нормативно-правове регулювання, колегія суддів вважає, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції. Враховуючи помилковість висновків суду першої інстанції стосовно того, що спір у цій справі підвідомчий господарському суду в порядку господарського судочинства, колегія суддів вважає, що наявні передбачені п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підстави для зміни ухвали суду у частині роз`яснення заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. У зв`язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково та змінити ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у вказаній частині. В іншій же частині висновки суду першої інстанції є правомірними і обґрунтованими. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для зміни рішення є порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 240, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року змінити в частині роз`яснення заявнику до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Роз`яснити ОСОБА_1 , що зазначений спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції. В іншій частині ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко І.В. Федотов