Постанова 4855 № 580/4649/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4649/20 Головуючий у І інстанції - Паламар П.Г. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Яни Андріївни про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, в якому просив визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Семко Я.А. щодо складання повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004212020 від 14.09.2020 року, скасувати повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004212020 від 14.09.2020 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 року. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, він усунув недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк шляхом направлення відповідних документів до суду першої інстанції. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, вказуючи про її безпідставність. У відповідності до п.3 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме до позовної заяви не додано доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копії паспорта та РНОКПП) та не додано всіх доказів, що містяться в обґрунтуванні позовних вимог (розроблена технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки площею 33,2707 га.) На виконання вимог цієї ухвали 02.11.2020 позивач подав клопотання, до якої долучив копію паспорта та РНОКПП, зазначивши, що ч.2 ст.44 КАС України визначає право учасників справи подавати докази, а не обов`язок. В тексті даного клопотання позивач зневажливо висловився на адресу суду, зазначивши фразу «гуляй Вася». Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Вищевказана ухвала, серед іншого, мотивована тим, що дії позивача мають ознаки неповаги до суду чи судді. В апеляційній скарзі апелянт, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, знову ж таки зневажливо висловлюється на адресу суду, пропонуючи «включати фантазію…, притупити власні амбіції, які розігралися як буря в стакані…», тощо. З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду, не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України. Такі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 року у справі №9901/34/19. Подання до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо очевидної неповаги особи до суду виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Судом враховується, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, ч. 2 ст. 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами. Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України), при цьому, неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України). На переконання суду апеляційної інстанції, висловлювання та окремі фрази, викладені позивачем у клопотанні від 30.10.2020 до суду першої інстанції та в апеляційній скарзі, очевидно свідчать про неповагу до суду і є зловживанням ним своїми процесуальними правами. За правилами ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.ст. 45, 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк