Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1230/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 грудня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/1230/20 Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: 14:08, м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 21.09.2020 року; Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді - Єщенка О.В. суддів - Димерлія О.О. - Танасогло Т.М. За участю: секретаря - Іщенка В.О. позивача - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення матеріальної шкоди,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та збільшення позовних вимог, просив: визнати протиправним та повністю скасувати наказ Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №24-о від 28.01.2020 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; визнати протиправним та повністю скасувати наказ Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №80-о від 14.04.2020 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани; стягнути з Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області 79 365,33 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної виданням протиправного наказу №24-о від 28.01.2020 року, а саме: за завдання матеріальної шкоди в розмірі 29365,33 грн.; за завдання моральної шкоди в розмірі 50000 грн.; стягнути з Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області 91452,14 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної виданням протиправного наказу №80-о від 14.04.2020 року, а саме: за завдання матеріальної шкоди в розмірі 41452,14 грн.; за завдання моральної шкоди 50000 грн. В обґрунтування позову зазначено, що наказ відповідача № 24-о від 28.01.2020р., яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за грубе порушення вимог Закону України «Про державну службу» та Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою КМУ №1340 від 25.08.1998р., є протиправним, прийнятим з порушенням Закону України «Про державну службу», Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом МФУ №879 від 02.09.2014р., Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ № 88 від 24.05.1995р., Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою КМУ № 1039 від 04.12.2019р. На думку позивача, відповідачем порушено вимоги законодавства при утворенні та роботі дисциплінарної комісії, порядку формування її складу, порушено дисциплінарне провадження щодо позивача за відсутності визначених на те законодавством підстав, обмежено його право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження; позбавлено права надання пояснень з приводу обставин, що стали підставою для порушення щодо позивача дисциплінарного провадження. Позивач акцентував увагу, що у чинній протягом січня-листопада 2019р. редакції Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою КМУ №1340 від 25.08.1998р., жодним чином не регламентовано конкретної процедури знищення відповідного майна та складання будь-яких документів з цього приводу. Крім того, позивач вважає, що відповідачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу», оскільки з моменту вчинення порушення минув один рік. Обґрунтовуючи протиправність винесеного відповідачем наказу № 80-о від 14.04.2020р., позивач, зокрема, послався на відсутність у його діях ознак дисциплінарного правопорушення, відсутність у законодавстві єдиного нормативно-правового акту, який би комплексно регулював питання визначення зброї та її видів; порушення відповідачем приписів ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу». З прийняттям оскаржуваних наказів позивачу завдано матеріальної та моральної шкоди. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував наказ Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №24-о від 28.01.2020 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Визнав протиправним та скасував наказ Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №80-о від 14.04.2020 року, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що в ході здійснення дисциплінарного провадження щодо позивача не було вжито всіх необхідних заходів для встановлення факту вчинення ним дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового розгляду, вказує на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів №24-о від 28.01.2020 р., №80-о від 14.04.2020 р. діяв із суттєвим порушенням законодавства, яким врегульовано формування дисциплінарної комісії, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). У зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість оспорюваних наказів, а застосовані заходи дисциплінарного стягнення є безпідставними, що є безумовною підставою для скасування рішень відповідача. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість обставин заподіяння позивачу матеріальної шкоди оскаржуваними наказами, зокрема позбавлення премії у певному розмірі, не нарахування доплати за інтенсивність, невиплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати, ненадання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, оскільки відповідні рішення чи дії з цього приводу не оскаржено та правомірність останніх не є предметом цього позову. У тому числі, залишились не доведеними позивачем належним чином факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. В апеляційній скарзі Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що відсутність контролю з боку позивача призвела до зберігання інспекторським складом зброї без відповідної на те правової підстави. Разом з цим, судом помилково не враховано, що пояснення, надані безпосереднім керівником позивача, надійшли після складання дисциплінарною комісією відповідного подання та винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідності. У тому числі, при виданні оспорюваного наказу відповідачем у повній мірі дотримано вимоги законодавства, що регулює порядок проходження державної служби, зокрема, перебування у певний період позивача в щорічній додатковій оплачуваній відпустці. З огляду на те, що факт вчинення дисциплінарного проступку та факт наявності знарядь лову, які згідно актів повинні бути знищені підтверджено службовою запискою членів інвентаризації комісії та матеріалами дисциплінарної справи, а подана заява позивача про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог становить за своїм змістом новий позов, який підлягає розгляду в окремому провадженні, у суду першої інстанції не виникло правових підстав для часткового задоволення позову та скасування наказів відповідача. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №84-о від 13.06.2017 року ОСОБА_1 за результатами конкурсу призначений на посаду заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль». Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №18-о від 17.01.2020 року утворено дисциплінарну комісію для проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 . Ініційовано та доручено дисциплінарній комісії для проведення дисциплінарної справи Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області у строк до 31.01.2020 року провести дисциплінарне провадження щодо обставин, викладених у доповідній записці інвентаризаційної комісії від 27.12.2019 року та доповідної записки головного державного інспектора Відділу охорони водних біоресурсів Самсонова А.О. від 17.01.2020 року стосовно можливого порушення вимог Закону України «Про державну службу», а також посадових обов`язків заступника начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області ОСОБА_1 . Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №24-о від 28.01.2020 року притягнуто заступника начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 за порушення вимог п. 1.3 посадової інструкції заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів, затвердженої начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області від 13.06.2017 року, п. 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 року, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 4 та п.п. 1, 2, 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» до дисциплінарної відповідальності та ОСОБА_1 оголошено догану. Підставою для видання вказаного наказу стало подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, внесеного за результатом засідання, оформленого протоколом від 27.01.2020 року, згідно якого Комісією встановлено, що заступник начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 був головою комісії, який складав та підписував акти опису, оцінки та утилізації майна, що переходять у власність держави від 28.03.2019 року та 30.09.2019 року. За результатом дисциплінарного провадження встановлено, що в даних актах опису, оцінки та утилізації майна, що переходять у власність держави внесено неправдиві відомості. Так, в актах вказано, що все майно, зазначене у відповідних додатках, було знищено. В ході проведення інвентаризації вилучених знарядь лову та іншого риболовного майна інвентаризаційною комісією було встановлено факт наявності в приміщеннях Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області незаконних знарядь лову та іншого майна, вилученого у порушників правил рибальства. За висновком Комісії, вказані обставини свідчать про недійсне проведення утилізації конфіскованого майна, недостатній рівень професійної компетентності і є наслідком неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків. Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №63-о від 13.03.2020 року утворено дисциплінарну комісію для проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 . Ініційовано та доручено дисциплінарній комісії для проведення дисциплінарної справи Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області протягом 15 календарних днів провести дисциплінарне провадження щодо обставин, викладених у службовій записці старшого помічника капітана ОСОБА_2 від 04.02.2020 року та Акті перевірки кількості, стану обліку, зберігання і правильного використання вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів від 04.02.2020 року стосовно можливого порушення вимог Закону України «Про державну службу», а також посадових обов`язків заступника начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області ОСОБА_1 . Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №80-о від 14.04.2020 року притягнуто заступника начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 за порушення вимог п. 2.2 посадової інструкції заступника начальника відділу охорони водних ресурсів, затвердженої начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області від 13.06.2017 року, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 4, п.п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» до дисциплінарної відповідальності та ОСОБА_1 оголошено догану. Підставою для видання вказаного наказу стало подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, внесеного за результатом засідання, оформленого протоколом від 27.03.2020 року, згідно якого Комісією встановлено, що 04.02.2020 року в Управлінні Державного агентства рибного господарства у Одеській області складено акт перевірки кількості, стану, обліку, зберігання і правильного використання вогнепальної зброї та спеціальних засобів. 04.02.2020 року старшим помічником капітана складено службову записку, в якій повідомлено про можливі порушення посадових обов`язків заступника начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що в його посадові обов`язки входило здійснення контролю за дотриманням та виконанням інспекторським складом, за яким закріплена табельна зброя, вимог Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головрибводу Державного комітету рибного господарства України, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.06.1998 року №86. Комісією враховано, що в акті перевірки від 04.02.2020 року, зокрема, йдеться про те, що в дозволі головного державного інспектора ОСОБА_3 на право носіння відомчої вогнепальної зброї, рушниці «Mossberg» та бойових припасів до неї за № НОМЕР_1 , який виданий ГУ НП в Одеській області 21.02.2019 року та дійсного до 17.02.2022 року, не проставлено штамп про «є дійсним під час виконання службових обов`язків». Також, відсутнє розпорядження начальника Управління на дозвіл видачі вогнепальної зброї рушниці «Mossberg» № НОМЕР_2 , головному державному інспектору ОСОБА_3 . Також, Комісією враховано, що відповідно до п. 2.2 посадової інструкції заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_1 від 13.06.2017 року, до його обов`язків входить здійснення контролю за дотриманням та виконанням інспекторським складом територіальних відділів і відділу оперативної роботи управління, за якими закріплена табельна вогнепальна зброя, вимог наказу Державного комітету рибного господарства України від 15.06.1998 року №86 «Про затвердження Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів та спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головрибводу Державного комітету рибного господарства України». За висновком Комісії, відсутність контролю з боку ОСОБА_1 призвела до того, що зброя зберігалась у ОСОБА_4 без відповідної на те правової підстави. Не погоджуючись із висновками Управління, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII державний службовець зобов`язаний, у тому числі: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Згідно із ч. 1 ст. 64 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. За правилами ст. 65 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 7 ст. 66 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, зокрема, догана. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Статтею 67 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця. Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку. За правилами ч.ч. 1, 2, 3, 10, 11 ст. 69 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення. Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 73 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити, зокрема, підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. За правилами ст. 74 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Статтею 75 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. Разом з цим, згідно із ст. 76 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 6 ст. 77 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. Системний аналіз наведених правових норм показав, що дисциплінарне стягнення є передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Відповідний висновок має прийматися на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які були досліджені під час перевірки і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню. Належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов`язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування. Дисциплінарне провадження повинно бути здатним призвести до встановлення фактів справи та до встановлення і покарання винних осіб. Отже, розслідування повинно бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні або необґрунтовані висновки. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події. Будь-який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин порушення, є загрозою недотримання цього стандарту. Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції вірно встановлено, що підставою для накладення дисциплінарних стягнень стали висновки Дисциплінарної комісії про порушення позивачем п.п. 1.3, 2.2 посадової інструкції заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів, затвердженої начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області від 13.06.2017 року, п. 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 року, і як наслідок - недостримання регламентацій, наведених у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 4 та п.п. 1, 2, 7 ч.1 ст. 8 Закону України «Про державну службу». Разом з цим, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до п. 1.3 посадової інструкції заступника начальника відділу охорони водних біоресурсів, затвердженої начальником Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області від 13.06.2017 року, у своїй діяльності заступник начальника керується Законами України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про тваринний світ», постановами Кабінету Міністрів України від 28.09.96 р. «Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства та здійснення рибальства», №1340 від 25.08.98 р. «Про затвердження Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», Положенням про Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Положенням про відділ охорони водних біоресурсів тощо. Згідно із п. 2.2 посадової інструкції від 13.06.2017 року заступник начальника відділу охорони водних ресурсів здійснює контроль за дотриманням та виконанням інспекторським складом територіальних відділів і відділу оперативної роботи управління, за якими закріплена табельна зброя, вимог наказу Державного комітету рибного господарства України №86 від 15.06.1998р. «Про затвердження Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головриблову Державного комітету рибного господарства України». Відповідно до п. 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 р., регламентовано питання переробки, утилізації або знищення майна. У чинній протягом січня-листопада 2019 року редакції Порядку від 25.08.1998 року 31340 не регламентовано процедури знищення такого майна (крім спирту, тютюнових виробів та обладнання для їх виготовлення). Разом з цим, наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №89 від 13.03.2019 року затверджено перелік посадових осіб відповідальних за приймання, облік та зберігання на складах рибоохоронних постів Управління вилученого у порушників правил рибальства майна (знаряддя лову, транспортні засоби, інше риболовне майно). Наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №393 від 06.12.2019 року внесено зміни у додаток до наказу №89 від 13.03.2019 року, а саме відповідального Одеського рибоохоронного поста за зберігання заборонених знарядь та іншого майна, вилученого у порушників правил рибальства, старшого механіка ОСОБА_5 замінено на старшого інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_6 . Водночас, відповідно до п. 7 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014 року, проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, у разі зміни матеріально відповідальних осіб, а також у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів або на вимогу хоча б одного члена колективу (бригади) при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності (на день приймання-передачі справ) в обсязі активів, які знаходяться на відповідальному зберіганні. Натомість, незважаючи на зміну матеріально відповідальних осіб, в порушення вимог п. 7 розділу І Положення №879, обов`язкового проведення інвентаризації відповідачем здійснено не було. Наказ про проведення інвентаризації заборонених знарядь лову та іншого майна, вилученого у порушників правил рибальства, видано лише 10.12.2019 року. Згідно із п. 1 розділу ІІ Положення №879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. За змістом абз. 2 п. 6 розділу ІІ Положення №879 матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані. Згідно із п. 18 розділу ІІ Положення №879, інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів. За приписами п. 1 розділу ІV Положення №879 висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. В порушення вищенаведених приписів до складу інвентаризаційної комісії, затвердженої наказом Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №403 від 10.12.2019 року, не було включено представників бухгалтерської служби. 19.12.2018 року усіма членами інвентаризаційної комісії, крім ОСОБА_7 , підписано акт, за змістом якого відповідальний за зберігання заборонених знарядь та іншого майна, вилученого у порушників правил рибальства, ОСОБА_5 відмовився від підписання протоколу інвентаризації, зазначивши, що ще до початку інвентаризації ОСОБА_8 відібрав у нього ключі від усіх складських приміщень та його до них не допускали, в зв`язку з чим, на його думку, матеріали інвентаризації не можуть бути враховані на законних підставах. Матеріально відповідальними особами ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) не надано розписок, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. У тому числі, висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання не відображено інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. Також, судом першої інстанції вірно зазначено, що під час дисциплінарного провадження необґрунтовано не враховано пояснення, надані безпосереднім керівником позивача 30.01.2020 року, тобто в межах строку, установленого наказом від 17.01.2020 року №18-о «Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ». Разом з цим, за змістом п. 4.1 Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головриблову Державного комітету рибного господарства України, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України №86 від 15.06.1998 року, вогнепальна зброя, бойові припаси і спеціальні придбані для озброєння інспекторів рибоохорони, є відомчими. Забороняється використовувати їх не за призначенням, передавати стороннім особам, продавати окремим громадянам, зберігати у місцях, що не відповідають вимогам цієї Інструкції. Поряд з цим, п. 6.4 Інструкції про порядок придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів державними інспекторами органів рибоохорони Головриблову Державного комітету рибного господарства України, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України № 86 від 15.06.1998р., контроль за порядком придбання, зберігання, обліку, перевезення, носіння і використання вогнепальної табельної зброї, бойових припасів і спеціальних засобів здійснюють органи внутрішніх справ за місцезнаходженням структурного підрозділу органу рибоохорони. Згідно із п. 6.1 вказаної Інструкції відповідальність за стан обліку, зберігання і правильне використання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів несуть керівники структурних підрозділів органів рибоохорони, тоді як позивач обіймає посаду заступника начальника Відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області. Між тим, у службовому посвідченні ОСОБА_4 серії ОД №109 від 20.05.2019 року зазначено, що власнику посвідчення дозволено зберігання, носіння і застосування табельної зброї та спеціалізованих засобів. Дозвіл № НОМЕР_1 від 21.02.2019 року, виданий ГУНП в Одеській області (зі строком дії до 17.02.2020 року) головному державному інспектору ОСОБА_9 , є дійсним та не скасований. Окрім того, наказом начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області №200 від 21.12.2017 року визначено відповідальну особу (начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_10 ), на яку покладено обов`язок за стан зберігання, обліку та контролю за правильним використанням, зокрема, відомчої вогнепальної зброї. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що встановлені під час дисциплінарного провадження обставини не доводять саме факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та вини державного службовця, а передумови прийняття оспорюваних наказів не є обґрунтованими і підтверджені належними доказами. Дисциплінарною комісією не вжито заходів щодо об`єктивного та оперативного встановлення обставин, дисциплінарне провадження проведено поверхово та неповно, без урахування зібрання певних доказів з порушенням чинного законодавства та без співставлення доведених керівництву обставин із посадовими обов`язками позивача. Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку та вини державного службовця не підтверджений належними доказами та не узгоджується із чинним законодавством, а наведені обставини свідчать про невідповідність рішень відповідача критерію обґрунтованості та правомірності, що є безумовною підставою для їх скасування. Не спростовують правильність судового рішення і доводи апелянта про необґрунтованість позивачем зміни підстав позову. При цьому, при прийнятті відповідної заяви позивача судом першої інстанції вірно враховано положення ст. 47 КАС України, а також вчинення певних процесуальних дій в межах строку підготовчого провадження та збільшення відповідною заявою змісту позовних вимог. Також, не спростовують правильність висновків суду по суті і доводи апелянта про встановлені судом першої інстанції обставини щодо неприйняття рішення відповідачем протягом строку, встановленого ч. 11 ст. 69 Закону України «Про державну службу», оскільки ці обставини не були безпосередньою підставою для скасування наказів Управління. У тому числі, колегія суддів вважає, що безпосередній огляд речових доказів не змінюють висновків інвентаризації майна, проведеної з порушеннями. Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з`ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 11.01.2021 року (з урахування терміну перебування членів колегії у відпустці). Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло