Постанова 4857 № 0740/951/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 0740/951/18 пров. № А/857/12210/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, головуючий суддя - Ващилін Р.О., ухвалене о 16:31 год. у м. Ужгороді, повний текст якого складено 02.09.2020 року, у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДКС України, ГУ ДКС України в Закарпатській області, Мукачівського управління ДКС України Закарпатської області, ГУ ДФС у Закарпатській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 772 610,37 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що у встановлений законом спосіб шляхом подання декларацій з податку на додану вартість за період з липня по жовтень 2015 року він заявив до відшкодування на рахунок в банку суму ПДВ в розмірі 568907,00 грн. Однак проведеними документальними позаплановими перевірками з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди зменшено суму заявленого до відшкодування податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції. Прийняті за результатами проведених перевірок податкові повідомлення-рішення були скасовані постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2016 року у справі №807/191/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 року, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 року у справі №807/654/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року, а тому вважав, що сума бюджетного відшкодування є узгодженою з 14 квітня 2016 року та 15 листопада 2016 року відповідно. Разом з тим, така сума у строки, встановлені Податковим кодексом України, позивачу виплачена не була, а тому підлягає стягненню з Державного бюджету України за рішенням суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року в розмірі 20068,00 грн. (двадцять тисяч шістдесят вісім гривень 00 коп.), за серпень 2015 року в розмірі 79015,00 грн. (сімдесят дев`ять тисяч п`ятнадцять гривень 00 коп.), за вересень 2015 року в розмірі 86047,00 грн. (вісімдесят шість тисяч сорок сім гривень 00 коп.), за жовтень 2015 року в розмірі 383777,00 грн. (триста вісімдесят три тисячі сімсот сімдесят сім гривень 00 коп.) та пеню в розмірі 160254,09 грн. (сто шістдесят тисяч двісті п`ятдесят чотири гривні 09 коп.), нараховану на суму такої заборгованості за період з 02.01.2017 року по 05.09.2018 року; в решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДФС у Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на момент розгляду справи в суді чинним законодавством не передбачено механізм бюджетного відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та структури такого реєстру. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14 серпня 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) подав до Мукачівської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - Мукачівська ОДПІ) в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, в рядку 23.2. якої вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 20068,00 грн. (арк. спр. 12 - 18, т. 1). Окрім того, з метою повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року у розмірі 20068,00 грн. ФОП ОСОБА_1 подав до контролюючого органу заяву відповідної форми (арк. спр. 16). 17 вересня 2015 року ФОП ОСОБА_1 подав до Мукачівської ОДПІ в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, в рядку 23.2. якої вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 79015,00 грн. (арк. спр. 19 - 25, т. 1). Окрім того, з метою повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2015 року у розмірі 79015,00 грн. ФОП ОСОБА_1 подав до контролюючого органу заяву встановленого зразка (арк. спр. 24 - 25). За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності формування податкового кредиту та нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень та серпень 2015 року посадовими особами Мукачівської ОДПІ встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пп. "б" п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 20068,00 гривень по декларації за липень 2015 року та на суму 79015,00 гривень по декларації за серпень 2015 року. Одночасно встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 21261,00 гривні по декларації за липень 2015 року. У зв`язку з виявленням вказаних порушення Мукачівською ОДПІ було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: 1) №0040861701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21261,00 грн.; 2) №0040851701, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 99083,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції розміром 49541,50 грн. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду в справі №807/191/16 від 04 квітня 2016 року задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до Мукачівської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ №0040851701 від 23.11.2015 р. та №004881701 від 22.02.2016 р., чим підтверджено право ФОП ОСОБА_1 на бюджетне відшкодування за липень - серпень 2015 року. Зазначене рішення Закарпатського окружного адміністративного суду було оскаржено в апеляційному порядку, однак ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 р. №876/2802/16 апеляційну скаргу повернуто апелянту (арк. спр. 47 - 48, т. 1). Окрім того, 16 жовтня 2015 року ФОП ОСОБА_1 подав до Мукачівської ОДПІ в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року, в рядку 23.2. якої вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 86047,00 грн. (арк. спр. 26 - 32). З метою повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2015 року у розмірі 86047,00 грн. ФОП ОСОБА_1 подав до контролюючого органу заяву встановленого зразка (арк. спр. 30 - 31). 18 листопада 2015 року ФОП ОСОБА_1 подав до Мукачівської ОДПІ в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, в рядку 23.2. якої вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 383777,00 грн. (арк. спр. 33 - 39, т. 1). Окрім того, з метою повернення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2015 року у розмірі 383777,00 грн. ФОП ОСОБА_1 подав до контролюючого органу відповідну заяву (арк. спр. 37 - 38). За результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності формування податкового кредиту та нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень та жовтень 2015 року посадовими особами Мукачівської ОДПІ встановлено порушення п.200.1, пп. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 86047,00 грн. по декларації за вересень 2015 року; п.200.1, пп. "б" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 383777,00 грн. по декларації за жовтень 2015 року; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1617,00 грн. по декларації за вересень 2015 року; п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 31495,00 грн. по декларації за жовтень 2015 року. За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень, 25 квітня 2016 року Мукачівською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - № 0004301301, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 469824,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 234912,00 грн.; - № 0004341301, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 33112,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Закарпатського окружного адміністративного суду. Станом на день звернення позивача з даним адміністративним позовом зазначена сума бюджетного відшкодування ФОП ОСОБА_1 перерахована не була. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума заявленого ФОП ОСОБА_1 до відшкодування податку на додану вартість вважається узгодженою з набранням законної сили рішення суду, яким скасовано оскаржені податкові повідомлення-рішення, а саме, в частині бюджетного відшкодування за липень - серпень 2015 року - з 14 червня 2016 року, а за вересень - жовтень 2015 року - з 15 листопада 2016 року. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6 та 9 постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість" (далі - Порядок № 39). Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення. Відповідно до абзацу першого пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (абзац другий пункту 200.15 статті 200 ПК України). Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ. У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 визнано таким, що втратив чинність Порядок №39. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення до суду) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України). Із вказаними положеннями статті 200 ПК України узгоджуються також і пункти 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26). Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України. Слід зазначити, що у зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 1 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68 (далі - Порядок №68), який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 ПК, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 ПК України. Пунктом 10 Порядку №68 було встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 1 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника. При цьому у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 1 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 1 квітня 2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України. Водночас, з 1 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Отже, до 1 квітня 2017 року контролюючий орган мав скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Проте після набрання чинності Порядком №26, тобто з 1 квітня 2017 року, він мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання. У позовній заяві ФОП ОСОБА_1 наголошував, що оскільки вказані дії контролюючим органом всупереч вимог законодавства вчинені не були, це призвело до неотримання ним бюджетного відшкодування у визначений законом строк, що є підставою для стягнення спірних сум. Верховний Суд в своїй ухвалі від 20.05.2020 року у даній справі вказав, що не з`ясованими у повному обсязі залишилися і обставини щодо наявності у позивача податкового боргу, оскільки за правилами пункту 200.12 статті 200 ПК України у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі №807/1693/14 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задоволено частково; рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2018р. в адміністративній справі № 807/1693/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано винесене Мукачівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській обл. податкове повідомлення-рішення № 0006601703 від 23.04.2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2013 року на 2042 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1021 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Предметом оскарження у даній справі було податкове повідомлення-рішення № 0006591703 від 23.04.2014 року щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб /ПДФО/ в загальному розмірі 2243830 грн. 50 коп., з яких за податковим зобов`язанням - 1495887 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 747943 грн. 50 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0006601703 від 23.04.2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість /ПДВ/ за січень 2013 року на 2042 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1021 грн.; рішення № 0006611702 від 23.04.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, згідно якого внаслідок донарахування єдиного внеску в розмірі 127644 грн. 59 коп. застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 15974 грн. 15 коп. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі №807/1693/14 набрала законної сили 10.11.2020 року, відтак з цього моменту у позивача наявним є податковий борг на загальну суму 3 093 938,67 грн., в т.ч. сума грошового зобов`язання - 2 236 693,83 грн, пеня - 857 244,84 грн. Колегія суддів зазначає, що з урахуванням пункту 200.12 статті 200 ПК України та того, що на даний момент у позивача наявний податковий борг, який перевищує суму бюджетного відшкодування, у позивача відсутнє право на таке відшкодування, що є предметом даного спору, відтак позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнити, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі №0740/951/18 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 04.01.2021 року.