Постанова Київський апеляційний суд № 361/5383/20

Справа № 361/5383/20 Головуючий в суді І інстанції - Телепенько А.Д. Провадження № 33/824/3951/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 грудня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Оберемка Р.А., захисника іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кравченка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року, якою закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рожин Броварського району Київської області, громадянина України, працює головним інженером БК «НК Буд плюс», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- за ст.124 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - В С Т А Н О В И В : 02 серпня 2020 року близько 13 год. 20 хв., ОСОБА_1 , в м. Бровари по вул. Героїв Небесної Сотні, 5, керуючи автомобілем марки «FORD EXPLORER» р.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Грушевського в напрямку вул. Гагаріна, не врахував безпечної швидкості руху,не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, здійснив зіткнення з автомобілем марки «VOLKSWAGEN POLO», р.з. НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.3, 12.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції адвокат Кравченко О.М., який діє в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки була ухвалена з грубим порушенням норм процесуального законодавства, зокрема - статей 245, 252 та 280 КУпАП. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції в порушення вказаних норм не було всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано усі обставини справи та не було дано належної оцінки, що призвело до прийняття помилкового висновку, і як наслідок винесення незаконної постанови, а отже не можна вважати, що вирішення справи відбулося в точній відповідності із законом. Так, ОСОБА_2 звертає увагу на те, що з показами ОСОБА_1 про те, що він не вчинив порушення дорожнього руху, оскільки рухався у відповідності до Правил дорожнього руху України в попутному напрямку позаду автомобіля, який начебто з порушенням правил дорожнього руху здійснив маневр розвороту, які були покладені в основу судового рішення, погодитись не можна, оскільки наведене не відповідає дійсності і в повному обсязі спростовується відеоматеріалом та матеріалами справи безпосередньо. Окрім того, суд першої інстанції мав би надати ОСОБА_3 можливість надати свої пояснення по даній справ. Однак, остання належним чином про розгляд справи повідомлена не була, у зв`язку з чим, була позбавлена права на захист та надати суду свої докази, пояснення та заперечення. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Кравченка О.М., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, а постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності із ст.ст.245, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності з законом. Суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 2.3 «б» передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пункт 12.1 ПДР вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Пункт 12.3 ПДР передбачає, що разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Висновок, викладений у постанові Броварськго міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , схемою місця дорожньо-транспортної пригоди із зазначенням виявлених ушкоджень автомобілів та фотографіями з місця дорожньо-транспортної пригоди, відеозаписом з камери спостереження. При цьому доводи апелянта про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 , який не врахував безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами. Так, із пояснень ОСОБА_1 , наданих в суді апеляційної інстанції, який вину у вчиненні адміністративного правопорушення згідно протоколу не визнавав та пояснив, що 02 серпня 2020 року приблизно о 13-10 год. правил дорожнього руху України не порушував, оскільки рухався в м. Бровари по вул. Героїв Небесної Сотні з невеликою швидкістю, оскільки ця дорога прилягає до громадського місця, де знаходиться багато автотранспорту та пішоходів. Автомобіль під керуванням ОСОБА_3 виїжджав з парковки і зупинився, коли автомобіль ОСОБА_1 майже проїхав повз автомобіль під керуванням ОСОБА_3 , вона почала рух та різко взяла вліво, маючи намір розвернутися в протилежному напрямку та в`їхала в задню праву частину автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Із письмових пояснень водія ОСОБА_3 вбачається, що вона 02 серпня 2020 року приблизно о 13-10 год. знаходилась за адресою м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, 5, напроти ТРЦ «Форум» була припаркована, розпочала рух, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN POLO», р.з. НОМЕР_2 , не впевнившись в безпеці дорожнього руху, перед початком руху вперед здійснила наїзд в автомобіль «FORD EXPLORER» р.з. НОМЕР_1 . Як це сталося і де взявся вказаний автомобіль вона не помітила (а.с.8). В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції також був досліджений відеозапис з камери відеоспостереження прибудинкової території, з якого вбачається, що саме автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 , який знаходився на парковці і розпочав маневр повороту ліворуч, не пропустив автомобіль, який рухався по вул. Героїв Небесної Сотні прямо. Також була досліджена схема дорожньо-транспортної пригоди та фотографії з місця події. Оцінюючи наведені та досліджені в ході судового розгляду докази сторін, з точки зору їх належності, допустимості, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що в судовому засіданні не було доведено винуватість ОСОБА_1 у порушенні останнім п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції зробив свої висновки щодо невинуватості ОСОБА_1 без з`ясування всіх обставин даної пригоди, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах докази та надав їм правильну оцінку, будь-яких клопотань про дослідження додаткових доказів матеріали провадження не містять. Крім того, доводи апелянта про те, що суд повинен був призначити судово-трасологічну експертизу для визначення хто з обох водіїв винен в даній пригоді є також безпідставні, оскільки вирішення питання щодо дотримання Правил дорожнього руху України учасниками дорожньо-транспортної пригоди та визначення вини лежить у правовій площині і не потребує додаткових знань. Доводи апеляційної скарги щодо невмотивованості постанови судді районного суду є необґрунтованими, оскільки у постанові судді зазначені мотиви ухвалення рішення про закриття провадження у справі з посиланням на відсутність беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 12.3, 12.1 ПДР України. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Отже, підстави для скасування постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та визнання його винуватим у вчиненні вказаного правопорушення відсутні, а тому апеляційні вимоги захисника Кравченка О.М., який діє в інтересах ОСОБА_3 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Кравченка Олександра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко