Постанова 4851 № 520/6308/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2020 р.Справа № 520/6308/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представник позивача Волох О.К. позивач Заїка О.С. представник відповідача Вишневський О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.07.20 року по справі № 520/6308/2020 за позовом ОСОБА_1 до Слобідського районного відділу у м.Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Слобідського районного відділу у м.Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просила суд: - визнати протиправною відмову Слобідського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у вклеюванні фотографії у паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв`язку з досяганням 45- річного віку; - зобов`язати Слобідський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вклеїти у паспорт громадянина України зразка 1994 року нову фотографію у зв`язку з досяганням 45- річного віку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначила, що у листі відповідача на її заяву немає зазначення причин та посилань на норму права, яка б встановлювала неможливість поновлення дії існуючого паспорта громадянина України зразка 1994 року на її ім`я. Вказала на те, що у Положенні № 2503-XII нічого не зазначається про те, що якщо вона не звернулась у місячний строк після досягнення 45-річного віку для вклеювання нової фотокартки у паспорт зразка 1994 року, її паспорт підлягає обміну на поспорт у вигляді ID-картки. В зазначеному Положенні йдеться лише про те, що громадяни, винні в порушенні вимог цього Положення, притягуються до відповідальності згідно із законодавством України. Тобто, мається на увазі адміністративна відповідальність встановлена відповідно до ст. 197 КУпАП за проживання за недійсним паспортом. Проте, територіальний підрозділ ДМС України листом проінформував її про безальтернативність обміну паспорта, що на її думку, порушує її права на невтручання в особисте і сімейне життя. Крім того, відповідачем не враховано волю заявника, яка не бажає оформлення на своє ім`я піспорта у вигляді ID-картки. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач та її представник, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилося 45 років. Відповідно до копії заяви 12.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Слобідського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з проханням про вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки нової фотокартки при досягненні 45-річного віку. До зазначеної заяви позивачем додано паспорт громадянина України та дві фотокартки. У заяві позивач повідомила, що не надає згоди на обробку її персональних даних відповідно до статей 6, 8,11 Закону України від 01.06.2010 «Про захист персональних даних» та відмовляється від отримання та користування будь-якими паспортними документами, що містять інформацію, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, а також від внесення даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру та від обробки її біометричних даних. Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надано відповідь №6315-1279/6315-20 від 26.03.2020 року, в якій зазначено, що враховуючи той факт, що на дату звернення позивача минуло більше 30 календарних днів з дня досягнення ОСОБА_1 45-ти річного віку та у зв`язку з вищенаведеним, рекомендовано позивачу звернутися до суду для отримання відповідного рішення або здійснити обмін паспорта громадянина України зразка 1994 року на паспорт громадянина України у формі ІД картки. Як з`ясовано судом, єдиною причиною відмови суб`єктом владних повноважень була відсутність рішення суду про зобов`язання вклеїти фотокартку після спливу місячного терміну. Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. За приписами частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів. Частиною першою статті 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно з частинами першою, другою, четвертою та п`ятою статті 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Частинами першою та другою статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9, 10, 11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 (далі - Порядок № 302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки. Як встановлено судом, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилося 45 років. Із заявою про вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки нової фотокартки при досягненні 45-річного віку позивач звернулась до Слобідського районного відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області 12.03.2020, тобто у строк понад місяць після досягнення 45-річного віку. Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (пункт 8 Положення № 2503-XII). При цьому, суд зазначає, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій. На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв Постанову № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: - з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення № 2503-XII; - з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Відповідно до статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Частиною першою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Відповідно частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Однак, суд звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Відтак, суд зазначає, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Проте, норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. Таким чином колегія суддів вважає, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням нею 45 років. При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 р. у справі № 420/270/19 та від 31.01.2020 р. №200/6627/19-а. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмови Слобідського районного відділу у м.Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській у вклеюванні фотографії у паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв`язку із досягненням 45-ти річного віку та зобов`язання Слобідський районний відділ у м.Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вклеїти у паспорт ОСОБА_1 громадянина України зразка 1994 року нову фотографію, у зв`язку з досягненням 45-річного віку. Доводи скаржника про те, що оскільки позивачем було пропущено місячний строк для звернення за здійсненням вклеювання фотокартки до паспорта у зв`язку з досягненням нею 45 років, то паспорт позивача зразка 1994 року вважається недійсним, а тому відповідно до постанови КМУ №302 підлягав обміну на паспорт нового зразка, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке. Відповідно до п. 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII, термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. При цьому, за висновками Верховного Суду наведеними у постанові від 31.01.2020 по справі №200/6627/19-а паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Відповідно до п.2 розд.V Тимчасового порядку для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Отже, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт зразка 1994 року після спливу тридцятиденного строку. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про необхідність обміну паспорта позивача зразка 1994 року на паспорт нового зразка є необгрунтованими. За таких обставин, колегія суддів вважає, що що позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 року справі №520/6308/2020 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2020 року по справі № 520/6308/2020 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною відмову Слобідського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у вклеюванні фотографії у її паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв`язку з досяганням 45- річного віку. Зобов`язати Слобідський районний відділ у м. Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області вклеїти у паспорт ОСОБА_1 громадянина України зразка 1994 року нову фотографію у зв`язку з досягненням 45- річного віку. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 28.12.2020 року