Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5906/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/5906/20 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м.Одеса Повний текст судового рішення складений 30.07.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Синіговець О.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Білоконь Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 03.07.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо відмови йому у вклеюванні до паспорта громадянина України НОМЕР_1 зразка 1994р. нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років; зобов`язання повторно розглянути його заяву щодо вклеювання йому до паспорта громадянина України НОМЕР_1 зразка 1994р. нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років; зобов`язання оформити та видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у вклеюванні нової фотокартки до паспорта у зв`язку із досягненням ним 45 років суперечить вимогам Положення про паспорт громадянина України, що затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992, та вчинена необґрунтовано, без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (зокрема, того, що позивач не надавав згоду на обробку персональних даних), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких вони спрямовані. Зазначає, що така відмова є втручанням у його права, та не відповідає положенням Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2020р. позов задоволений, оскільки відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1194р. нової фотокартки у зв`язку з досягненням ним 45 років, а застосування міграційним органом норми пп.6 п.6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №302 є, по суті, примушуванням позивача до обміну паспорта у формі книжечки на паспорт у формі ID - картки, що суперечить його релігійним переконанням, а тому обмежує його права та свободи. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що пп.6 п.6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки, чого позивачем не вчинено. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Судом встановлено, 22.06.2019р. громадянин України ОСОБА_1 досягнув 45-річного віку. /а.с.8/ У червні 2020р. ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою про вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України по досягненню 45-річного віку. Листом Приморського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України від 01.07.2020р. №5115-825/5115.1-20 повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно розділу 5 Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019р. №456 для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку, особа після спливу тридцятиденного строку подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. /а.с.7/ Не погоджуючись з відмовою міграційного органу у вклеюванні фотокартки по досягненню 45-річного віку до паспорту громадянина України зразка 1994р., позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до наступних висновків. Частиною 2 ст.19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Згідно ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів. Частиною 1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012р. №5492-VI (надалі Закон України №5492-VI) визначено, що до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно з ч.ч.1, 2, 4 та 5 ст.14 Закону України №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів. Частинами 1 та 2 ст.21 Закону України №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, згідно з п.п.1, 3, 5, 8, 9, 10, 11 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-XII (надалі Положення №2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту. Відповідно до п.п.1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. №302 (надалі Порядок №302), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Згідно з пп.6 п.6 Порядку №302 обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Отже, за чинним законодавством громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов`язаний протягом місяця після досягнення 25 чи 45-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу виповнилось 45 років 22.06.2019р., тому він мав звернутися до міграційного органу з відповідною заявою про вклейку фотокартки протягом місяця, тобто в строк до 22.07.2019р. Проте, таку заяву ОСОБА_1 подав лише у червні 2020р. Як зазначалось вище, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним (п.8 Положення №2503-XII). При цьому, колегія суддів зазначає, що паспорт, в якому не вклеєно фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним для встановлення відповідної особи, однак визнання паспорту недійсним немає наслідком його вилучення. Крім того, вказаними нормами не встановлено заборони для вклеювання фотокартки у паспорт після спливу тридцятиденного строку. Разом з тим, рішенням Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018р. у зразковій справі №806/3265/17 встановлено, що особі гарантується право на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до вищенаведених норм, тоді як відповідач у спірних правовідносинах (правове регулювання яких не змінилося після прийняття наведеного судового рішення) фактично спонукає до отримання позивачем паспорту у формі паспортної картки. Так, відповідно до ч.3 ст.13 Закону України №5492-VI паспорт громадянина України містять безконтактний електронний носій. На виконання положень ч.2 ст.15 та абз.2 ч.2 ст.21 Закону України №5492-VI, 25.03.2015р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. За змістом п.2 Порядку №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: - з 01 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог п.2 Положення №2503-XII; - з 01 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Пунктом 3 Порядку №302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01.11.2016р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Відповідно до ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010р. №2297-VI персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Частиною 1 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Відповідно ч.ч.5,6 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Однак, колегія суддів звертає увагу, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи. Відтак, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу використання традиційних методів ідентифікації особи. Проте, норми Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач безпідставно розглянув заяву позивача у порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки із змісту заяви вбачається, що позивач звернувся з метою оформлення паспорта зразка 1994 року, а саме, вклеювання нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років, а не у формі звернення громадян. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач має право на вклеювання до паспорта громадянина України зразка 1994 р. нової фотокартки у зв`язку з досягненням ним 45 років. При цьому, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання відповідача вклеїти до паспорта позивача зразка 1994 р. нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років, а тому позов підлягає задоволенню в частині щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України НОМЕР_1 зразка 1994р., який виданий на ім`я позивача нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача щодо вклеювання до паспорта громадянина України НОМЕР_1 зразка 1994р., який виданий на ім`я позивача нової фотокартки у зв`язку з досягненням 45 років. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019р. у справі №420/270/19; від 31.01.2020р. у справі №200/6627/19-а. Водночас, колегія суддів вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 з такими вимогами до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не звертався, відповідно відповідач у їх задоволенні позивачу не відмовляв, а відтак підстави для зобов`язання здійснити вищевказані дії відсутні. Вищезазначені висновки підтверджуються поясненнями позивача, який зазначив про те, що паспорт громадянина України НОМЕР_1 зразка 1994р., який виданий на його ім`я, міграційним органом не вилучався, а тому не має необхідності у зобов`язанні відповідача оформити та видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ. /а.с.94-95/ З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, а тому в порядку ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню. Керуючись ст.ст.315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ. Ухвалити в цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Приморського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. №2503-ХІІ. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 11.12.2020р. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.