Постанова Київський апеляційний суд № 752/10654/20
від 22.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 752/10654/20 Головуючий у 1 інстанції: Хоменко В.С. Провадження № 22-ц/824/14682/2020 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В., секретар Майданець К.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Климчука Олександра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Найди Ольги Іванівни про розірвання договору дарування,- в с т а н о в и в: У червні 2020 року ОСОБА_2 звернувсядо суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Зазначив, що 20 березня 2018 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір дарування квартири, згідно з яким він подарував ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . 28 серпня 2019 року в даній квартири ОСОБА_1 наніс легкі тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_3 . Тобто, ОСОБА_1 вчинив злочин проти життя і здоров`я його дружини. У зв`язку з цим він має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору дарування. Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,9 кв.м, житловою площею 35,2 кв.м, яка належить ОСОБА_1 . Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції була постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_2 не обґрунтував наявності підстав для забезпечення позову. На даний час не існує реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Заявник додав до заяви роздруківку оголошення про продаж квартири в будинку АДРЕСА_1 з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з тим, в описі до оголошення вказано, що продається квартира на 4 поверсі, тоді як подарована квартира знаходиться на другому поверсі. Оголошення не містить фотографій квартири. ОСОБА_1 не має наміру продавати вказану квартиру, заявник ОСОБА_2 продовжує проживати у ній разом зі своєю дружиною. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Представник ОСОБА_2 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 73,9 кв.м, житловою площею 35,2 кв.м, яка належить ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він має намір звернутися до суду. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. В заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначав, що 20 березня 2018 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір дарування квартири, згідно з яким він подарував ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку із вчиненням ОСОБА_1 кримінального правопорушення відносно його дружини він має намір подати позов про розірвання договору дарування квартири від 20 березня 2018 року на підставі ст. 727 ЦК України. Враховуючи предмет позову, з яким має намір звернутися ОСОБА_2 , а також те, що ОСОБА_1 має можливість здійснити відчуження квартиру АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення його заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану квартиру, зареєстровану за ОСОБА_1 . Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не має наміру продавати квартиру АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 продовжує проживати разом зі своєю дружиною у вказаній квартирі. Такі доводи апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Як власник квартири ОСОБА_1 має можливість здійснити відчуження квартири на користь іншої особи. Невжиття відповідних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення прав та інтересів, за захистом яких ОСОБА_2 має намір звернутися до суду. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 рокубез змін . Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Климчука Олександра Миколайовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 рокубез змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 грудня 2020 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Крижанівська Г.В.