Ухвала КЦС ВС № 727/463/19

Ухвала 23 грудня 2020 року м. Київ справа № 727/463/19 провадження № 61-18498ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Колективного проектно-кошторисного бюро побуту, Чернівецької міської ради, про скасування містобудівних умов та обмежень, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає застосування судом апеляційної інстанції норм права у подібних правовідносинах без врахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 21 серпня 2018 року у справі 826/13584/16, від 04 вересня 2019 року у справі № 826/13852/17, а також застосування судом апеляційної інстанції частини четвертої статті 137 ЦПК України без врахування висновку щодозастосування цієї норми, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15. Разом з тим, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнитищодо застосування яких саме норм права у подібних правовідносинах викладені висновки Верховного Суду, які не враховані судом апеляційної інстанції. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 серпня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Мартєв