Постанова 4811 № 466/6905/20

Справа № 466/6905/20 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т. Провадження № 33/811/1667/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі ОСОБА_1 та його захисника Михальчишин Ю.Р. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2020 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови, 02.09.2020 о 10:05 год. у м.Львові по вул..Бальзака, 1А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Felicia», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager-алкотест ARHE-0184 у присутності двох свідків. Рівень алкоголю в крові 1,59 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.147 КУпАП. На думку апелянта висновки судді місцевого суду не відповідають обставинам справи, а також суддею порушено норми матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Підстави, відповідно до яких оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню, є наступними. Згідно ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. В день притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме 02.09.2020 він не керував транспортним засобом Skoda Felicia д.н.з. НОМЕР_1 і навіть не перебував у ньому в момент приїзду патрульної поліції. Даний факт підтверджується постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п.15.9 ПДР - порушення заборони зупинки на перехрестях. Це означає, що автомобіль на момент приїзду працівників патрульної поліції був припаркований. Також, із відеозаписів які є у матеріалах справи можна побачити тільки факт проходження ним тесту на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та момент вручення постанов за двома адміністративними правопорушеннями. Самих ж доказів щодо зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції чи його перебування за кермом автомобіля - відсутні. У своєму запереченні на постанову за ст. 130 КУпАП в судді першої інстанції він зазначав що автомобілем керував його напарник по роботі ОСОБА_2 , якого можна побачити на відео із матеріалів справи. Також судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у його клопотанні щодо виклику та допиту у судовому засіданні інспектора патрульної поліції, свідків та його напарника по роботі з приводу того чи перебував і керував він транспортним засобом Skoda Felicia д.н.з. НОМЕР_1 . Враховуючи наведені докази і аргументи, оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в його дія складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та виступ захисника Михальчишина Ю.Р., які підтримали апеляційну скаргу та просили таку задовольнити, вивчивши матеріали справи №466/6905/20 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 543057 від 02.09.2020 (а.с.2); роздруківкою приладу «Драгер» (а.с.1); відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції (а.с.3) та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.5,6), які засвідчили факт проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та підтвердили що такий був позитивним і становив 1,59 проміле. Протокол про адміністративне правопорушення та роздруківку з приладу Драгер ОСОБА_1 підписав, відповідно погодився із наявними у них даними. Поряд з цим, у протоколі зазначив, що не вину не визнає. Інших пояснень ОСОБА_1 в процесі оформлення матеріалів не надав, як і не наголошував на тому, що не керував транспортним засобом. З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, яким оснащені поліцейські, з дотриманням вимог Інструкції. Результатами тесту, становив 1,59 проміле, що підтверджується також відповідною роздруківкою. З таким результатом ОСОБА_5 був згідний та не заперечив що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, не наполягав на проведенні огляду у медичному закладі, а також не заперечував факту керування транспортним засобом, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині. Оскільки ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння а огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений за допомогою приладу Drager Alkotest 6820, результат тесту позитивний 1,59 проміле, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування ним автомобілем «Skoda Felicia», номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушено п.2.9а Правил дорожнього руху України, жодним чином не спростовано. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч.2 ст.33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.