Постанова 4811 № 463/6196/20

Справа № 463/6196/20 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р. Провадження № 33/811/1439/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 21 вересня 2020 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови, ОСОБА_1 27.06.2020 о 02 год. 08 хв. на вул.Галицькій, 3 у м.Львові-Винники, керував автомобілем марки «ВАЗ 21011», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати таку. Вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи, та дійшов до помилкових висновків, про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу та просив таку задовольнити, вивчивши матеріали справи №463/6196/20 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при розгляді даної справи дотримався зазначених вимог закону повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №082388 від 27.06.2020 (а.с.1), з якого вбачається, що ОСОБА_1 підписав такий, відповідно погодився із внесеними у нього даними, та у розділі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначив «більше так не буду, прошу дати мені попередження»; відеозаписом події (а.с.2) на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.3,4), які засвідчили факт відмови саме ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, у встановленому законом порядку. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, що стверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Сам факт відмови від походження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею. Не встановлено факту допущення судом першої інстанції істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки такий керуючи транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, нестійка хода, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч.2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним. З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 21 вересня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.