Постанова Київський апеляційний суд № 359/9338/18

Справа № 359/9338/18 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В. Провадження № 33/824/155/2020 Доповідач у 2 інстанції Миколюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 11 грудня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за участю: представника Київської митниці ДЕРЖМИТСЛУЖБИ- Захарова А.О., за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС Клімова С.Г. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року провадження по справі про порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про порушення митних правил, керівником ТОВ «ДЕВОР», громадянином України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів «труби, фітинги, кріплення та кулькові крани…», вартістю 1 331 582,60 грн., задекларованих у митній декларації від 17.12.2016 року № 125140002/2016/657003 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митниці як підстави для переміщення через митний кордон України документів, що містять неправдиві відомості щодо їх вартості. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. У зв`язку з чим інспектором митниці 04.10.2018 року складено протокол про порушення митних правил № 0774/12500/18. Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року провадження у справі, щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. В обґрунтуванні суд послався на те, що протокол порушення митних правил складений щодо громадянина України ОСОБА_1 , не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, так як зміст протоколу не відповідає усім вимогам, передбачених ст. 494 МК України. Не погоджуючись з постановою суду, в апеляційній скарзі представник Київської митниці просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосереднього предмету правопорушення та конфіскації предметів правопорушення, а в разі неможливості конфіскації предметів правопорушення - стягнення вартості предметів правопорушення на підставі ч. 2 ст. 541 МК. Зазначає, що відповідно інформації, наявної в податкових базах даних та обліковій картці особи, яка здійснює операції з товарами - ТОВ «Девор», на дату переміщення товарів через митний кордон України, на посаді керівника підприємства ТОВ «Девор» перебував громадянин України ОСОБА_1 , який відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства та зобов`язаний надавати до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією, тому апелянт вважає, що саме ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів «труби, фітинги, кріплення та кулькові крани…», вартістю 1 331 582, 60 грн., задекларованих у митній декларації від 17.122016 №125140002/2016/657003 через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митниці як підстави для переміщення через митний кордон України документів, що містять неправдиві відомості щодо їх вартості. Заслухавши доповідь судді, представника Київської митниці Держмитслужби - Захарова А.О., який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного. В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Окрім того, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує зацікавленій особі своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити судове рішення суду у встановлений законом строк. Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд апеляційної скарги та повідомляв ОСОБА_1 про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, однак, на протязі тривалого проміжку часу (більше року) жодного повідомлення ОСОБА_1 не отримав та всі листи повернулись без вручення. Враховуючи викладене вважаю, що розгляд апеляційної скарги можливо провести у відсутність ОСОБА_1 , якого суд апеляційної інстанції намагався повідомити про розгляд справи та він не скористався своїм правом. Щодо доводів апеляційної скарги, то вважаю їх необґрунтованими, виходячи з наступного. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил №0774/12500/18, дав цим обставинам належну правову оцінку та обґрунтовано прийшов до висновку, що протокол про порушення митних правил № 0774/12500/18 від 04.10.2018 року, складений щодо громадянина України ОСОБА_1 , не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, так як зміст протоколу не відповідає усім вимогам, передбачених ст. 494 МК України, що вказує на те, що він є неналежним та недопустимим доказом, що в свою чергу унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, тому суддя першої інстанції прийшов до висновку, що даний протокол не може бути доказом у справі про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України. З таким висновком судді погоджується і суд апеляційної інстанції. Крім того, до протоколу про порушення митних правил копії документів, поданих митною адміністрацією Туреччини, складені на іноземній мові, а їх переклад на українську мову, сторона обвинувачення на вимогу суду не надала. Будь-яких належних доказів, за яких апелянт вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим матеріали справи не містять. З наведених підстав апеляційний суд дійшов висновку про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги- без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Клімова С.Г. - залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2018 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України щодо ОСОБА_1 за протоколом № 0774/12500/18 від 04.10.2018 року закрито - без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: