Постанова Київський апеляційний суд № 760/3165/20

Справа № 760/3165/20 Головуючий у І інстанції Козленко Г.О. Провадження № 33/824/1749/2020 Доповідач у 2 інстанції Миколюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 11 червня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Миколюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , представника Київської міської митниці Держмитслужби- Грибчака П.В., за апеляційною скаргою представника Київської міської митниці ДФС Глущенко Н.В. на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року провадження по справі щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прописана (зареєстрована) за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу 0969/10000/19 про порушення митних правил від 30.12.2019, вбачається, що 30.12.2019 о 02 год. 22 хв. в зоні митного контролю «Приліт» терміналу А митного посту «Аеропорт Київ «Жуляни» Київської митниці Держмитслужби при здійсненні митного контролю пасажира та багажу рейсу LO 755 сполученням «Варшава - Київ» для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянку України ОСОБА_1 , яка слідувала одна. Для здійснення митних формальностей пасажира було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі. Під час проведення митного контролю було встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , яка слідувала сама, переміщувала через митний кордон одне місце багажу та два місця ручної поклажі. В ході проведення митного огляду було встановлено, що окрім особистих речей, що були в використанні, у багажі знаходились: нове чоловіче та нове жіноче взуття, два нових рюкзака, два нових браслети та нова сумка (товари згідно переліку тимчасово вилучених речей за цим протоколом) без чеків та бірок. В гаманці було знайдено чек від 29.12.2019 № s0021057230 на повернення TAX FRI на суму 1 357,25 євро. У письмових поясненнях громадянка зазначила що, має тільки три подарунки вартістю по 200 євро. Товари переміщувались без ознак приховування. Своїми діями пасажирка - ОСОБА_1 порушила встановлений Митним кодексом України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України. Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року провадження по справі щодо ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, всі сумніви щодо доведеності її вини трактуються на користь останньої. Не погоджуючись з постановою суду, в апеляційній скарзі представник Київської міської митниці просить постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення. Передбачене санкцією вказаної статті. В обґрунтуванні апелянт вказує, що в діях ОСОБА_1 щодо переміщення нових речей без чеків та бірок носили умисний характер, спрямований на проходження контролю саме в зоні спрощеного контролю без сплати митних платежів, її вина була доведена в ході провадження в справі та на наявних в матеріалах справи доказах. Заслухавши доповідь судді, представника Київської міської митниці, який просив задовольнити апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , котра підтримала судове рішення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови судді є необґрунтованими. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил № 0969/10000/19 від 30.12.2019р., дав цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження щодо ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про відсутність в її діях ознак порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки матеріали справи не містять доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку, було б можливо стверджувати про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. З таким висновком судді погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою. Згідно ч.1 цієї статті, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Відповідно до п.4, п.5 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. В письмових поясненнях від 03.02.2020 ОСОБА_1 зазначила, що була впевнена, що має повне право провозити речі для особистого користування без сплати митних платежів і не мала жодного наміру приховувати їх від співробітників митниці. Так, відповідно до ч.1 ст.1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. В той же час, згідно з ч.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм правом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов`язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб`єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з`ясованих обставин і фактів. Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини в своїй практиці зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норми. Згідно ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю За таких обставин, оскільки, представником митного органу не було надано висновку товарознавчої експертизи стосовно предметів правопорушення та не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що ОСОБА_1 порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, суддя, виходячи з норми ч.3 ст.62 Конституції України, тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини особи на користь останньої. Крім того, представником Київської митниці Держмитслужби не були виявлені чеки на речі, які перевозила ОСОБА_1 , а з наданих без офіційного перекладу TAX FRI на суму 1 357,25 євро не вбачається спорідненості та ідентифікації об'єктів з виявленими речами. За таких обставин, достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинила протиправні дії, за що передбачена відповідальність за ст. 471 МК України, до матеріалів справи - не долучено та представниками митного органу не надано. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суддя обґрунтовано та на законних підставах прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не наведено та під час розгляду не встановлено. З наведених підстав апеляційний суд дійшов висновку про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги представника Київської міської митниці - без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника Київської міської митниці ДФС Глущенко Н.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України щодо ОСОБА_1 за протоколом № 0969/10000/19 закрито - без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: