Постанова Одеський апеляційний суд № 521/4610/13-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1858/20 Номер справи місцевого суду: 521/4610/13-ц Головуючий у першій інстанції Леонов О.С. Доповідач Дрішлюк А. І. Категорія: 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., розглянувши у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування витрат, пов`язаних із незаконним перенесенням лічильника, викликом спеціаліста, повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу та копіювання та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування витрат, пов`язаних із незаконним перенесенням лічильника, викликом спеціаліста, повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу та копіювання, ВСТАНОВИВ: 17 січня 2012 року представник ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Південного РЕМ Малиновського районного суду м. Одеси звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Південного РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невраховану електричну енергію для населення (т.1, а.с 1-14). 29 січня 2013 року матеріали цивільної справи за позовом ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі Південного РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за невраховану електричну енергію для населення направлено до Малиновського районного суду Одеської області за підсудністю (т.1, а.с 96). 22 жовтня 2013 року Малиновським районним судом м. Одеси було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго, та об`єднано її в одне провадження із первісним позовом ВАТ ЕК «Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Згідно заявлених позовних вимог ОСОБА_1 просила відшкодувати витрати за незаконне перенесення лічильника, виклик спеціаліста, повернути їй власний лічильник, відшкодувати моральну шкоду, витрати на правову допомогу та копіювання. В обґрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_1 послалась на те, що вимоги ПАТ «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» є необґрунтованими і основані не на базі законодавства і доказах, а на базі сфальшованого акту, виконаного непрофесійним контролером при ігноруванні вимог законодавства (т.1, а.с 121-131). 24 червня 2014 року ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаоблнерго» подав заяву про зменшення позовних вимог (т.2, а.с 10-14). 22 січня 2015 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Жуган Л.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , 1946 року народження, на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією в розмірі 4066 (чотири тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 22 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 , 1946 року народження, на користь Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» витрати по оплаті судового збору в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування витрат за незаконне перенесення лічильника, виклик спеціаліста, про повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електроенергії, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу та копіювання відмовлено у повному обсязі (т.2, а.с 162-170). 26 січня 2015 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Жуган Л.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роз`яснення рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22.01.2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування витрат за незаконне перенесення лічильника, виклик спеціаліста, про повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електроенергії, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу та копіювання відмовлено у повному обсязі (т.2, а.с 181-183). 05 лютого 2015 ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Жуган Л.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роз`яснення рішення суду по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування витрат за незаконне перенесення лічильника, виклик спеціаліста, про повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електроенергії, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу та копіювання відмовлено (т.2, а.с 219-225). 16 лютого 2015 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року просить рішення суду в частині задоволення позову ПАТ ЕК Одесаобленерго скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити та задовольнити її зустрічний позов, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.3, а.с 23-52). 21 травня 2015 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Парапан В.Ф.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року залишено без змін (т.3, а. 135-138). 07.12.2016 року ОСОБА_1 подала до Малиновського районного суду м. Одеси заяву про відновлення втраченого судового провадження (т.3, а.с 149-153). 21 лютого 2017 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси (суддя Жуган Л.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 про відшкодування витрат за незаконне перенесення лічильника, виклик спеціаліста, про повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електроенергії, відшкодування моральної шкоди, витрат на правову допомогу та копіювання відмовлено (т.3, а.с 177-180). 03 березня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року (т.3, 186-195). 22 травня 2017 року ухвалою апеляційного суду Одеської області (головуючий суддя Станкевич В.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено. Ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 21 лютого 2017року залишено без змін (т.3, а.с 229-233). 13 червня 2017 року ОСОБА_1 направила до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2017 року, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, остання просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2017 року й ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2017 року та вирішити заяву по суті (т.4, а.с 1-26). 26 червня 2019 року постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення (т.3, а.с 63-67). 26 липня 2019 ОСОБА_1 подала заяву про перегляд рішення Малиновського районного суду м. Одеси, від 22.01.2015 року за нововиявленими обставинами (т.4, а.с 71-73). 27 листопада 2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго», третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування витрат, пов`язаних із незаконним перенесенням лічильника, викликом спеціаліста, повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу та копіювання залишено без задоволення (т 4, а.с 135-144). 23 грудня 2019 року не погоджуючись з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року, ОСОБА_1 через канцелярію Одеського апеляційного суду подала апеляційну скаргу. Апелянтка вважає вказану ухвалу необґрунтованою в неповноті встановлених фактичних обставин, які мають значення для справи. Апелянтка вказує на те, що нею було подано заяву про перегляд заочного рішення 26.07.2019 року, в подальшому нею не було отримано процесуальних документів, судових повісток у зв`язку з чим ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи без її участі. Суд не зазначив мотивів з яких він дійшов до таких висновків, не вказав норму Закону якою керувався. Ігнорував та порушив вимоги ЦПК України. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не була розглянута в період 30 днів, справа не розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, чим суд першої інстанції залишив у праві на участь у судовому засіданні. Тому апелянтка зазначає, що судом не було досліджено матеріали справи, не аналізувалися та не оцінювалися докази надані ОСОБА_1 до суду. Просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27.11.2019 року. Апелянтка просить поновити строк на апеляційне оскарження (т.4 а.с.161-166). 23 грудня 2019 року ОСОБА_2 не погоджуючись з ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року, подав через канцелярію Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу. Вважає вказану ухвалу прийняту з порушенням норм процесуального права, ухвала винесена з порушенням ЦПК України. На думку апелянта, оскаржувана ухвала відповідає на питання, по якому було прийнято рішення та не має мотиву по яким суд першої інстанції прийшов до даного висновку. Розгляд позову в частині утримання вартості електроенергії є необґрунтовано довгим, так як розгляд даного питання займає 9,5 років. Судом не розглядалися подані клопотання та заяви, не було перевірено строк позовної давності, в частині доказів підтвердження позовних вимог позивача до відповідача. Судом першої інстанції не було витребувано від позивача доказів виконання рішення по справі №2/521/4065/13 в рішенні якого позивач повинен був надати ряд документів. Апелянт зазначає на значні порушення в ухвалі від 27 листопада 2019 року, тому просить перевірити правильність оскаржуваної ухвали, зобов`язати позивача виповнити рішення по справі №521/4610/13 від 26 листопада 2013 року по забезпеченню доказів, задовольнити зустрічний позов ОСОБА_1 . Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаного рішення (т.4, а.с.167-167зворот). Протягом розгляду справи судом апеляційної інстанції від апелянтів до апеляційного суду надійшло двадцять вісім аналогічних за змістом клопотань (т. 4, а.с. 235, 236, 237-238 зворот, 239, 240-243, 244-248, т.5 а.с.6-22, 23, 29-29зворот, 34, 35-35 зворот, 36-67,68,-69, 70-73, 74-79, 80-82, 83-94 зворот, 95-105, 106-108 зворот, 109, 110 зворот, 111,112, 119, 120-120зворот, 121, 122-129 тощо) у яких апелянти посилались на безпідставне не дослідження судом обставин, що мають значення для справи під час розгляду справи по суті, зокрема клопотань наданих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в яких заявники звертали увагу на стовідсоткову сфальсифікованість наданих позивачем доказів, наводили опис процесуального руху справи з недоліками документів та процесуального розгляду справи (на думку ОСОБА_1 ). Заявники просили суд апеляційної інстанції здійснити якнайшвидший розгляд справи та ухвалити рішення у відповідності до норм діючого законодавства та вимог ст. 6 Конвенції. Окрім того у ряді клопотань ОСОБА_1 наводиться ряд обставин, що були нею встановлені після вивчення матеріалів справ, які на її думку є нововиявленими. 21 липня 2020 року представником АТ «Одесаобленерго» до канцелярії апеляційного суду було надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому посилаючись на передбачений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права, принцип правової визначеності як його елемент та рішення у справах: «Устименко проти України», «Пономарьов проти України» зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки у відповідній заві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не зазначено жодної нововиявленої обставини та не додано жодних доказів на підтвердження існування нововиявлених обставин (т.5 а.с.1-5). З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 15, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). На підставі рішення зборів суддів Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року, відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами) та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), рішення Ради суддів України за №19 від 17 березня 2020 року, постанови головного державного санітарного лікаря України №16 від 09 травня 2020 року, рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайної ситуації від 15 жовтня 2020 року, у зв`язку з ускладненням епідеміологічної ситуації в місті Одесі та із підтвердженням у працівників Одеського апеляційного суду діагнозу COVID-19, з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, серед співробітників та відвідувачів Одеського апеляційного суду та забезпечення безпечних умов праці працівникам суду ухвалено розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду». Пунктами 1, 5, 12 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду № 12 від 16.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний», зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинено їх допуск до залів судових засідань. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у частинах 1, 2 статті 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Це розпорядження набрало чинності з 26 жовтня 2020 року. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину, установлення на території міста Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний». Сторони клопотання про проведення судового засідання за допомогою відеоконференцзв`язку не подавали. Оскільки явка до апеляційного суду не є обов`язковою, перешкоди для розгляду справи відсутні (ст. 8, ч. 2 ст. 372 ЦПК України). Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Приймаючи ухвалу про залишення без задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що наведені ОСОБА_1 у заяві обставини не є нововиявленими та жодним чином не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час ухвалення рішення по суті спору. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на наступне. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року позовні вимоги ПАТ «ЕК Одесаобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією було задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «ЕК Одесаобленерго», про відшкодування витрат, пов`язаних із незаконним перенесенням лічильника, викликом спеціаліста, повернення власного лічильника, відшкодування двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, відшкодування моральної шкоди, стягнення витрат на правову допомогу та копіювання було відмолено у повному обсязі. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року залишено без змін. Заявник звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилалася на те що рішення Малиновського районного суду м. Одеси ухвалене іменем (не України), а судді Жуган Л. В., як корупційне та протиправне, яке прийняте на підставі недостовірних, недопустимих та недійсних доказів, які були сфальсифіковані позивачем при зверненні до суду, а суд не розглядав клопотання відповідача за первісним позовом ( ОСОБА_1 ) в яких вона посилалася на фальсифікацію доказів. Нововиявленими обставинами вважає наступні доводи: -Акт 0066069 від 24.03.2010 року був складений на не затвердженому законодавством бланку, сформований як по змісту так і по суті не професійними людьми, про що заявниця дізналася після судових засідань, акт не відповідає вимогам Розділу 4 методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил КЕЕ, затверджених постановою Національної комісії по регулюванню електроенергетики України від 04.05.2006 року №562. -Судами не розглядалися клопотання ОСОБА_1 під час розгляду справи, ігнорувалися надані нею докази. -Позивачем не було доведено в судових засіданнях ті обставини на які він посилався у позовній заяві та на докази, які базувалися на припущеннях. -Судом проігноровано вимоги ст. 10, 11, 60 ЦПК України (чинного на час прийняття рішення), на які він посилається при ухваленні рішення, суд допустив нерівність прав щодо подання доказів та їх дослідження, позивач не довів тих доказів, на які він посилався, суд відверто не сприяв всебічному розгляду справи. -Судом проігноровано відповіді НКРЕКП на заяви ОСОБА_1 з яких видно непрофесіоналізм контролерів, а судом прийнято завідомо протиправне рішення. У своїх апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на порушення судом першої інстанції вимог ч. 1 ст. 258 ЦПК України та ухвалення судового рішення не з процедурних питань, а про залишення заяви без задоволення, тобто з ігноруванням вимог ст. 259 ЦПК України, яка не передбачає таких ухвал, втім апеляційний суд відхиляє такі доводи виходячи з приписів ч .4 ст. 429 ЦПК України, якою передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Окрім того, апелянти вважають, що суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі у порушення вимог ч. 3 ст. 260 ЦПК України не зазначив мотивів з яких виходив та норми закону, яким керувався, також апелянти зазначають, що у порушення вимог п. 4 ч.1 ст. 260 ЦПК України оскаржувана ухвала не має резулятивної чистини із зазначенням висновків суду. Втім, апеляційний суд зазначає, що такі доводи апелянтів є безпідставними та звертає увагу на наступне. З оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції проаналізувавши наведені ОСОБА_1 у своїй заяві підстави, які вона вважає нововиявленими та зіставивши їх з обставинами, які визнаються нововиявленими у ч. 2 ст. 423 ЦПК України, виходячи з приписів ч .4 ст. 429 ЦПК України та висновків Європейського суду з прав людини дійшов висновку, що обставини щодо фальсифікації доказів, на які посилається заявник як на нововиявлені, не можуть вважатися такими, оскільки на момент вирішення спору по суті, судом було досліджено докази та враховано всі обставини, що стосуються цієї справи для постановлення рішення, жодних нових доказів на підтвердження фактів про фальсифікацію доказів на які вказує ОСОБА_1 до своїх заяв нею додано не було. Щодо процесуальних недоліків розгляду справи які на думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції по суті у 2015 році, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що такі не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення касаційному порядку, у разі наявності підстав для поновлення строків для звернення до суду. Щодо посилань ОСОБА_1 на порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 261 ЦПК України та підписання оскаржуваної ухвали від 27 листопада 2019 року лише 02 грудня 2019 року, апеляційний суд звертає увагу апелянта на наступне. Відповідно до пункту 2 ч. 6 ст. 259 «Порядок ухвалення судових рішень» ЦПК України складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали. Як вбачається зі змісту резолютивної частини ухвали, постановленої 27 листопада 2019 року повний текст її судом було складено 02 грудня 2019 року, тобто у п`ятиденний строку з дня оголошення. Посилання ж ОСОБА_1 на порушення судом першої інстанції вимог ст. 263 ЦПК України, а також принципу верховенства права і як наслідок постановлення ухвали необґрунтованої та такої, що ухвалена з ігноруванням вимог процесуального та матеріального права є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на суб`єктивному та хибному тлумаченні апелянткою норм права, а також на припущеннях, на яких відповідно до положень ч. 6 ст 81 ЦПК України не може гуртуватись доказування. Посилання ОСОБА_1 на тому, що судом першої інстанції не застосовувались положення ст. 426 ЦПК України, оскільки її заява повністю відповідає вимогам зазначеної статті, те, що

мотивувальна частина ухвали не відноситься до змісту заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також те, що суд першої інстанції «не хоче і не збирався» розглядати її заяву по суті та «покриває» ПАТ «Одесаобленерго» - ґрунтуються на власній суб`єктивній думці апелянтки, адже як вже було зазначено вище обставини на які посилається ОСОБА_1 у відповідній заяві як на нововиявлені не є такими у в розумінні ч.2 ст. 423 ЦПК України. Так само безпідставними є і доводи ОСОБА_2 про недослідження судом першої інстанції наданих позивачем доказів та відповідності позовної заяви нормам законодавства через невідповідність обставини на які посилається ОСОБА_1 у відповідній заяві як на нововиявлені обставинам зазначеним у ч.2 ст. 423 ЦПК України як нововиявленим. Окрім того, апелянтка зазначаючи, що не просить здійснити переоцінку доказів, тим не менш посилається на докази, які вже були у матеріалах справи під час ухвалення судом рішення по суті не надаючи жодних нових. Неповнота з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, допущені, на думку апелянта, при ухваленні рішення Малиновським районним судом м. Одеси від 22 січня 2015 року є, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування апеляційним судом судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення. Втім, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже оскаржувала в апеляційному порядку рішення Малиновським районним судом м. Одеси від 22 січня 2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21 травня 2015 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 січня 2015 року залишено без змін. Також апеляційний суд звертає увагу на констатування ОСОБА_1 не застосування судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали статей 425, 428 ЦПК України, оскільки дійсно з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції не посилався на положення зазначених вище норм, втім, з апеляційної скарги не вбачається яке порушення процесуального чи матеріального права у цьому вбачає апелянтка. Так само не конкретизовані доводи ОСОБА_2 , наведені у п. 13 його апеляційної скарги, зі змісту вказаного пункту не вбачається з чим саме суд першої інстанції не надав можливості ознайомитись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Щодо посилань апелянтки на порушення судом встановленого ч. 2 ст. 427 ЦПК України строку на перевірення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами, а також розгляд заяви по суті у строк, що перевищує 30 днів апеляційний суд звертає увагу, що перевищення судом процесуальних строків не є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, оскільки не передбачено ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Щодо обставин, наведених апелянткою в чисельних заявах поданих до апеляційного суду, які вона вважає нововиявленими, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Наведені клопотання ОСОБА_1 не містять відомостей про об`єктивні причини неможливості викладення відповідних обставин у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами від 26 липня 2019 року у суді першої інстанції. Доводи апелянтів зокрема щодо зазначення хибної дати у супровідному листі про направлення оскаржуваної ухвали сторонам у справі, не надання письмових відповідей та не винесення ухвал за усіма наданими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявами на вирішення справи по суті не впливають, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно аналіз доводів апеляційної скарги проводиться судом виключно в контексті обмежень, встановлених для процедури перегляду процесуального рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Таким чином, враховуючи вищевикладене, положення діючого національного законодавства, роз`яснення Верховного Суду України, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький 21.12.2020 року м. Одеса