Постанова 4807 № 336/8145/25

Дата документу 06.05.2026 Справа № 336/8145/25 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 336/8145/25 Пр. № 22-ц/807/465/26Головуючий у 1-й інстанції: Турчинський М.І. Суддя-доповідач: Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кухаря С.В., Трофимової Д.А. за участі секретаря Бєлової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2025 року у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (надалі АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» звернулось до суду з вищезазначеним позовом (а.с. 1-38), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за не обліковану електричну енергію у розмірі 152885,35 грн., від сплати якої відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» надає послуги з розподілу електричної енергії на об`єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі приєднання споживача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з відкриттям особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . Під час здійснення технічної перевірки електроустановки за вказаною вище адресою, проведеної за участі відповідача - ОСОБА_1 було виявлено порушення п.2.3.4, п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії - самовільне підключення електроустановки до електричної мережі ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з порушенням схеми обліку. Підключення всього електрообладнання споживача поза розрахунковим засобом обліку на ділянці електричної мережі між ввідним керамічним запобіжником та обліку. При відключенні ввідного керамічного запобіжника усе електрообладнання споживача залишається під напругою. Порушення виявлено за допомогою використання спеціальних технічних засобів демонтажу щита обліку у будинку. Порушення виявлено під час технічної перевірки, продемонстровано споживачу. Виявлене порушення зафіксовано Актом про порушення №10014597 від 23.12.2024року та 23.01.2025року проведено засідання комісії з розгляду Актів про порушення, на підставі якого прийнято протокольне рішення №621 про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на загальну суму 152885,35 грн. (15654 кВт*год) за 366 днів у період з 23.12.2023 року по 23.12.2024 року. Через несплату відповідачем вартості необлікованої електричної енергії за виставленим рахунком, АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» просить суд стягнути в судовому порядку зазначену суму вартості необлікованої електричної енергії та судові витрати. В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Турчинського М.І. (а.с.39). Ухвалою суду першої інстанції від 29.08.2025 року (а.с.42) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2025 року (а.с.113-117) позов позивача у цій справі задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130926) заборгованість за актом про порушення № 10014597 від 23.12.2024 р. у розмірі 152885, 35 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с.125-144) просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви, судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача. В автоматизованому порядку 12.12.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с.145). Ухвалою апеляційного суду від 12.12.2025 року (а.с.146) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 18.12.2025 року (а.с.149). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 19.12.2025 року (а.с.150), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.151), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, відпустки судді-доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.2026 року включно (довідка а.с.194). Позивач подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с.166-193). В автоматизованому порядку 05.05.2026 року суддею Кухар С.В. у цій справі замінено суддю Онищенка Е.А. у зв`язку із тривалою відпусткою останнього (а.с. 195-196). У дане судове засідання повідомлений апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с.159) представник позивача АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» не з`явився. Представник позивача АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» - Лєлєкова В.В. подала апеляційному суд заяву (а.с. 197-204), в якій просила відкласти розгляд цієї справи на іншу дату у зв`язку з тим, що вона буде знаходитись у цей день і час в іншому суді в іншій справі, а саме: Олександрівському районному суді м. Запоріжжя, справа ЄУН № 333/5373/24, розгляд якої відбудеться 06.05.2026 року о 10.00 годині, судова повістка додається. Проте, за змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Апеляційний суд не визнавав обов`язковою у цій справі явку представника позивача АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у дане судове засідання у цій справі взагалі та представника ОСОБА_2 у тому числі. Крім того, позивач АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО у цій справі був повідомлений про дату та час даного судового засідання завчасно ще 23.12.2025 року (довідка про доставку електронного документу «судової повістки-повідомлення» позивачу в електронний кабінет 23.12.2025 року - а.с. 159), тому останній, як юридична особа, якій має у своєму штаті не одного працівника, у тому числі не одного юриста (належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та стороною позивача апеляційному суду не надані), мав можливість, на свій розсуд, своєчасно визначитись з іншим представником та в разі бажання позивача забезпечити його явку у дане судове засідання, у тому числі в режимі відеоконференції (ст. 212 ЦПК України) тощо, до апеляційного суду у цій справі. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: у задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду цієї справи відмовити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності останнього, за присутності відповідача ОСОБА_1 та представника останньої - адвоката Александрова О.О. (а.с. 143). Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та представника останньої - адвоката Александрова О.О., які у тому числі на запитання апеляційного суду визнали, що ОСОБА_1 , як споживач, була присутня при складанні вищезазначеного акту про порушення; порушення було їй продемонстровано та зафіксовано за допомогою фото і відео; відповідач є власником будинку, вони не погоджуються, що порушення було прихованим; сума є завищеною, відповідач є пенсіонеркою, живе у будинку сама, користується лише телевізором, холодильником та освітленням, працює квартальною, при розрахунку кількості не облікованої електроенергії позивачем не було враховано показники лічильника за період з 01.12.2023 року по 31.12.2024 року; контррозрахунок відповідачем надавався суду першої інстанції; перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення у цій справі з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови… За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст. ст. 12 - 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним. Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає. Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 23.12.2024 року представниками ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» - Мірошніковим Є.О. та ОСОБА_3 , за участю споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок о/р531713060) було складено акт про порушення №10014597 із додатками до нього, у тому числі схемою електроживленння будинку споживача, фото та відеофіксації порушення (копія - а.с. 10-29), відповідно до якого було зафіксовано порушення п.2.3.4, п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії - «самовільне підключення електроустановки до електричної мережі ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з порушенням схеми обліку. Підключення всього електрообладнання споживача поза розрахунковим засобом обліку на ділянці електричної мережі між ввідним керамічним запобіжником та обліку. При відключенні ввідного керамічного запобіжника усе електрообладнання споживача залишається під напругою. Порушення виявлено за допомогою використання спеціальних технічних засобів демонтажу щита обліку у будинку. Порушення виявлено під час технічної перевірки, продемонстровано споживачу». В акті зазначено, що споживач не надав паспортних даних на все наявні струмоприймачі та не надав можливості увімкнути їх одночасно на максимальну потужність. Зокрема зазначеним актом зафіксовано про приховане самовільне підключення та зазначено, що для виявлення прихованого самовільного підключення та місця його підключення до електричної мережі здійснений демонтаж щита обліку у будинку, використання спеціальних технічних засобів (п.6 Акту). До зазначеного акту про порушення долучено фотознімки (а.с. 26-29); додаток №1 схема електроживлення (а.с. 18); додаток 2АТП №004604; сейф-пакет №0491455; т.5,6 два одножильних, приховано; т.7 один одножильний, приховано. Вказаний акт про порушення підписаний з боку споживача - ОСОБА_1 та відповідно здійснено застереження: «после установки єлектросчетчика посторонние никакие действия не проводили». Згідно із Статутом АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (копія - а.с. 35-35 зворот) затвердженим 07.05.2025 року, АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту товариства у відповідності до ЗУ «Про акціонерні товариства»… ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» було новим найменуванням ВАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», що було новим найменуванням ДАЕК «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»… АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» є правонаступником всіх усіх прав та обов`язків ДАЕК «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». Працівниками АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» споживача було запрошено 22.01.2025 року на засідання комісії з розгляду складеного акту про порушення, про що відповідно здійснено запис в самому акті про порушення. Відповідно до протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 23.01.2025 року (копія - а.с. 24), комісія за участю споживача ОСОБА_1 вирішила виконати розрахунок не облікованої електричної енергії по акту згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії за період з 23.12.2023р. по 23.12.2024р. на кількість не облікованої електроенергії 15654кВт*год на суму 152885,35 грн. Зазначений протокол з розрахунком обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил вручено споживачу ОСОБА_1 під підпис (а.с. 24 зворот). Поза межами компетенції суду у цій справі є зменшення цієї правильно з додержанням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (скорочена назва ПРРЕЕ, обсягу та вартості) розрахованого позивачем розміру не облікованої електричної енергії за вищезазначеним актом про порушення відповідача згідно із Правилами роздрібного ринку електричної енергії за період з 23.12.2023р. по 23.12.2024р 152885,35 грн. (розрахунок а.с.25, інформація НКРЕКП на ім`я учасників цієї справи про підтвердження складання акту та розрахунку позивачем з додержанням вимог ПРРЕЕ а.с. 21-21 зворот). Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії». Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. За змістом частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та умов укладених договорів. Частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг". Відповідно до статті 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку. Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Відповідно до пункту 1 частини 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції. Отже, НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії. Правилами роздрібного ринку електричної енергії урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1). Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ визначені зобов`язання споживача: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил га умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів. Відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням. Виявлення порушення ПКЕЕ є самостійною підставою для нарахування електропередавальною організацією споживачу плати за недовраховану електроенергію. (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 917/2052/17). Акт про порушення є належним доказом наявності факту правопорушення, за яким здійснюється донарахування обсягу та вартості недорахованої електроенергії (Постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 923/861/18). Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у справах № 923/534/17 та № 923/316/17. Акт про порушення є належним доказом підтвердження встановлених обставин за наслідками перевірки, на якому міститься підпис представника споживача (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 19 лютого 2020 року у справі № 908/635/19). На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п. 8.2.6 ПРРЕЕ). Згідно з пунктом 8.4.1 ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів без облікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються. Відповідно до підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як зокрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі оператора системи з порушенням схеми обліку. У пункті 8.4.7 ПРРЕЕ зазначено, що розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з: вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день). Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному вебсайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/кВт·год). В силу підпункту 3 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Згідно пунктом 8.4.13 ПРРЕЕ у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год. Пунктом 72 Постанови Верховного Суду від 14 січня 2020 року в справі № 910/17955/17 роз`яснено, що нарахування за недораховану електроенергією є платою за поставлену електричну енергію. Отже, стягнення за актом про порушення є вартістю електричної енергії, яка була фактично спожита, але не врахована засобами обліку. Таким чином, оскільки електроенергія споживачу фактично була поставлена, споживач її спожив, але внаслідок порушення вимог ПРРЕЕ мав місце недооблік електричної енергії. Нарахування за фактично спожиту, але не враховану засобами обліку електричну енергію, здійснене у відповідності з вказаними Правилами. Судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідачем на спростування доводів позивача не було надано у цій справі суду належних та допустимих доказів, які б спростовував вищезазначений факт порушення вищезазначених Правил. Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). При вищевикладених правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставинах цієї справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що встановленим є факт того, що під час проведення технічної перевірки працівниками АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» було виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з порушенням схеми обліку; порушення продемонстровано споживачу, акт про порушення складено у присутності споживача, останній підписаний споживачем, натомість, споживачем не доведено відсутності вини, а складений акт про порушення чи то рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії не були оскаржені в судовому порядку. Наведені доводи стороною відповідача на спростування позиції позивача щодо відсутності факту порушення Правил та недійсності акту про порушення (порушення процедури складання) судом першої інстанції правильно не були прийняті до уваги, оскільки вони не містять в собі обґрунтувань та суперечать матеріалам цієї справи. Враховуючи вищевикладене, оцінивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи та сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність та допустимість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача до відповідача у цій справі. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 є такими, що фактично дублюють доводи її заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою. Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач ОСОБА_1 та представник останньої не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування заперечень до позову позивача у цій справі. Також, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані. Не можуть бути доказами, передбаченими ст. 367 ч. 3 ЦПК України, надані відповідачем до її вищезазначеної апеляційної скарги вперше лише апеляційному суду, які хоча й датовані датою до ухвалення оскаржуваного рішення від 07.11.2025 року (- пенсійне посвідчення відповідача від 20.11.2014 року довічно копія а.с. 138, - посвідчення ветерана праці відповідача від 20.2017 року копія а.с. 139, - посвідчення голови квартального комітету дійсне по 01.11.2025 року копія а.с. 140, - графік особистого прийому громадян відповідача, як голови відповідного квартального комітету на 23.12.2024 року копія а.с. 141), не можуть бути прийняті апеляційним судом для перегляду законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення у цій справі. Оскільки, в силу вимог ст. 367 ч. 6 ЦПК України апеляційний суд не може надавати оцінку доказам (переглядати по суті докази) у цій справі, які суд першої інстанції у цій справі не досліджував (не розглядав), так як відповідач ОСОБА_1 не надавала їх суду першої інстанції для долучення до матеріалів цієї справи на свій власний розсуд, тобто без поважних причин. Так як за змістом ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак, при вищевикладених обставинах, у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача апеляційному суду не надані докази того, що відповідач не мала об`єктивної можливості надати такі докази суду першої інстанції у цій справі з причин, що об`єктивно не залежали від неї (тобто поважних причин). Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального права судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи. Описки в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування апеляційним судом правильного по суті рішення суду першої інстанції у цій справі за результатами розгляду вищезазначеної апеляційної скарги сторони позивача, а можуть бути усунуті судом першої інстанції за власною ініціативою чи за заявою учасників цієї справи у подальшому в порядку ст. 269 ЦПК України. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. Крім того, судом першої інстанції, правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання по розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або його зміни у цій справі. Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Разом із цим, апеляційний суд вважає з доцільне роз`яснити ОСОБА_1 її право, на її розсуд, у подальшому вже на стадії виконання рішення суду у цій справі вирішувати питання із АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у позасудовому чи судовому порядку щодо зменшення, відстрочки, розстрочки тощо вищезазначеної суми вартості не облікованої електроенергії, враховуючи її пенсійний вік, розмір пенсії тощо. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2025 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова апеляційним судом складена 13.05.2026 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кухар С.В.Трофимова Д.А.