Ухвала КАС ВС № 640/18584/20

УХВАЛА 22 грудня 2020 року Київ справа №640/18584/20 адміністративне провадження №К/9901/33182/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 640/18584/20 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача через невжиття визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заходів на виконання судових рішень, які набрали законної сили, щодо стягнення коштів з ПАТ "ВіЕйБі Банк" на користь позивача; - зобов`язати включити вимоги суду про стягнення відшкодування на користь позивача до переліку рахунків вкладників, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, як це встановлено частинами 1 та 2 статті 27 Закону, а саме: 1) за рішенням Голосіївського районного суду по справі №752/280/15-ц - 11603,82 грн; 2) за рішенням суду по справі №752/3073/15-ц - 17479,44 грн; 3) за рішенням суду по справі №752/4240/15-ц - 8495,26 грн; 4) за рішенням суду по справі №752/3171/15-ц - 24808,20 грн; 5) за рішенням суду по справі №752/1847/15-ц - 13439,86 грн; - зобов`язати відповідача на кожну встановлену судом суму відшкодування нарахувати суму інфляційних втрат та 3 % річних за весь час прострочення його виплати; - зобов`язати відповідача передати виконавчій дирекції Фонду для затвердження реєстр відшкодувань позивачу для здійснення виплат, як це встановлено ч. 3 ст. 27 Закону. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі. 05 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 640/18584/20 - повернуто особі, яка її подала. 03 грудня 2020 року позивачем повторно направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 640/18584/20. При цьому, до касаційної скарги додана заява про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій зазначено, що після усунення недоліків касаційної скарги, така подана в найкоротший строк (на наступний день після отримання). Відповідно до ч. 3 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 статті 333 цього Кодексу. Колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення, оскільки позивач звернувся з касаційною скаргою у розумний строк після її повернення. В касаційній скарзі позивач зазначає, що на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" звільнений від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням прав вкладника банку. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності врегульовані положеннями Закону України "Про захист прав споживачів", який установлює права споживачів, який визначає механізм їхнього захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору. Преамбула Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України). Згідно із ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22). Тобто в контексті вимог Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про захист прав споживачів", вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їхнім виконавцем, який відповідає за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Крім того, у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що при зверненні до суду з позовом про стягнення з Фонду майнової відповідальності за договором банківського вкладу позивач як споживач фінансових послуг звільняється від сплати судового збору за ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" не тільки при поданні позовної заяви, а й на наступних стадіях процесу. З огляду на це вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, через неналежне виконання договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів". Суд зауважує, що дія наведеної норми поширюється також і на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат від шкодувань за вкладами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 (провадження № 11-1032апп18) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку. З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження. Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX. Відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. З урахуванням зазначених доводів касаційної скарги, вимог особи, що подала касаційну скаргу, Верховний Суд здійснить перегляд ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №640/18584/20. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 334, 338 КАС України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі №640/18584/20. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у справі № 640/18584/20. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/18584/20. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.В. Желєзний Судді Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко