Постанова 4855 № 320/4948/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4948/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарафан» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарафан» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16.07.2019: - № 0020761402 про визначення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 330212, 00 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням - 256176,00 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 64044,00 грн; - № 0020771402 про визначення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 200828,00 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням - 160662, 00 грн, сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40166,00 грн; - № 0020781402 про зменшення розміру суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 64,00 грн; - № 0020791402 про застосування штрафу у розмірі 50% у сумі 80182, 00 грн від незареєстрованих протягом граничних строків податкових накладних за платежем: податок на додану вартість; - № 0009081304 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7257,89 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням - 4488,62 грн, сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2769,27 грн; - № 0009101304 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1365,24 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням - 869,48 грн, сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 495,76 грн; - № 0009091304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб. В обгрунтування позовних вимог, товариство зазначило, що не погоджується з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки не вчиняло податкових правопорушень, про які зазначено в акті перевірки, а викладені в ньому доводи контролюючого органу є помилковими та суб`єктивними, не відповідають положенням закону і не узгоджуються із дійсними фактичними обставинами проведених реальних господарських операцій. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.07.2019 № 0020761402. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.07.2019 № 0020771402 частково на суму 131114, 00 грн податкового зобов`язання та на суму 32779,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.07.2019 № 0020791402 частково на суму 65557,00 грн штрафу. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.07.2019 № 0009081304. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.07.2019 № 0009101304. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 16.07.2019 № 0009091304. У решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 р. на п`ятнадцять днів. У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити, оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 26.04.2019 по 21.05.2019, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Сарафан» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. За результатами перевірки складено акт перевірки від 28.05.2019 № 431/10-36-14-02-13/23061300, яким було встановлено наступні порушення: - п. 44.1. ст. 44, п. п 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 256176 грн., в т.ч. по періодам: за 2017 рік на суму 256176 грн.; - п. 187.1. ст. 187, п. п. «г» п. 198.5., п. 198.6. ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок з податку на додану вартість на загальну суму 160662 грн., в т.ч. по періодам: за січень 2017 на суму 298 грн., за лютий 2017 на суму 37833 грн., за березень 2017 року на суму 7373 грн., за листопад 2017 на суму 23554 грн., за січень 2018 на суму 91604 грн. та завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2018 року на суму 64 грн.; - п. 201.10. ст. 201 ПК України, не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних: за лютий 2017 - 37833 грн., за березень 2017 - 7373 грн., за травень 2017 - 24286 грн., за липень 2017 - 61622 грн., за листопад 2017 - 29250 грн.; - п.п. 168.1.2., п.п. 168.1.5., п.п. 168.1.6. п. 168.1. ст. 168, п. 176.2. ст. 176 ПК України, неперерахування (неповне перерахування) податку з доходів фізичних осіб з нарахованого та виплаченого доходу за відповідні звітні періоди на загальну суму 4488,62 грн., в тому числі за 2016 рік у сумі - 1198,75 грн. (березень - 1190,00 грн., липень - 8,75 грн.), за 2017 рік - 1170,00 грн. (січень - 90 грн., липень - 540 грн., грудень - 540 грн.) та за 2018 рік у сумі - 2119,87 грн. (березень - 540 грн., червень - 499,88 грн., вересень - 540 грн., грудень - 539,99 грн.; - п. 119.2. ст. 119 та п. 176.2. ст. 176 ПК України; - п.п. 168.1.2., п.п. 168.1.5., п.п. 168.1.6. п. 168.1. ст. 168, п. 176.2. ст. 176 ПК України, неперерахування (неповне перерахування) військового збору з нарахованого та виплаченого доходу за відповідні звітні періоди на загальну суму 869,48 грн., в тому числі за 2016 рік в сумі - 571,17 грн. (березень - 54,18 грн., вересень - 516,99 грн.), за 2017 рік у сумі - 166,74 грн. (березень - 3,87 грн., травень - 74,00 грн., червень - 43,90 грн., вересень - 44,97 грн.), за 2018 рік у сумі - 131,75 грн. (березень - 44,97 грн., червень - 41,64 грн., грудень - 44,96 грн.). На підставі висновків акта перевірки, податковим органом 16.07.2019 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - № 0020761402 про визначення суми грошового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 330212 грн., з яких сума за податковим зобов`язанням - 256176 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 64044 грн.; - № 0020771402 про визначення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 200828 грн, з яких сума за податковим зобов`язанням - 160662 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 40166 грн.; - № 0020781402 про зменшення розміру суми від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 64 грн.; - № 0020791402 про застосування штрафу у розмірі 50% у сумі 80182 грн від незареєстрованих протягом граничних строків податкових накладних за платежем: податок на додану вартість; - № 0009081304 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7257,89 грн., з яких сума за податковим зобов`язанням - 4488,62 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2769,27 грн.; - № 0009101304 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1365,24 грн., з яких сума за податковим зобов`язанням - 869,48 грн., сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 495,76 грн.; - № 0009091304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн. за платежем: податок на доходи фізичних осіб. Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних податкових повідомлень-рішень, товариство звернулось до суду за захистом своїх прав. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, фактичною підставою для висновку про наявність факту порушень абз. 8 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 5, 7, 21 П(С)БО № 15 «Дохід», п. 44.1. ст. 44, п. п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, внаслідок чого позивачем було занижено дохід на суму 1423200 грн, у т.ч. за 2017 рік на суму 1423200 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 256176 грн. слугував той факт, що отримані від договору № 4 від 24.12.2014 «Про спільну діяльність у будівництві ЖК «Ірпінь Річ Таун» (100000014), укладеного позивачем з ОК «ЖБК «Гранд Віллас Україна», кошти у розмірі 1423200 грн. мають характер безповоротної фінансової допомоги, у зв`язку із збільшенням активу товариства. Відповідно до положень п. п. 14.1.257. п. 14.1. ст. 14 ПК України, фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. У свою чергу, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних). Так, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Згідно з нормами п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до приписів п. п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Відповідно до змісту ст. 1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Під час розгляду спору по суті в суді першої інстанції було досліджено, що відповідно до положень п. 3.1 договору про спільну діяльність у будівництві ЖК «Ірпінь Річ Таун» від 24.12.2014 № 4, для досягнення цілей за цим договором, сторони зобов`язуються здійснити вклади у вигляді права на користування земельною ділянкою (права на забудову земельної ділянки), грошових коштів, трудової участі, майна та майнових прав у розмірах та на умовах відповідно до умов цього договору Відповідно до п. п. 3.3.2 ДСД № 4 від 24.12.2014, сторона-2 (позивач) здійснює вклад у вигляді грошових коштів, майна, трудової участі та веденням спільних справ учасників договору про спільну діяльність в порядку і на умовах, передбачених цим договором, а саме: фінансування будівництва (п. п. 3.3.2.1.), ведення обліку спільної діяльності в рамках цього договору про спільну діяльність (п. п. 3.3.2.2.), укладення правочинів для забезпечення виконання спільної діяльності з третіми особами в рамках цього договору про спільну діяльність (п. п. 3.3.2.3.), виконання будівельних робіт (п.п.3.3.2.4.). Так, на виконанням зобов`язань по ДСД № 4 від 24.12.2014 щодо ведення обліку спільної діяльності, укладення правочинів для забезпечення виконання спільної діяльності з третіми особами та виконання будівельних робіт, позивач отримував поворотну фінансову допомогу від ДСД № 4 від 24.12.2014, яку у подальшому повернув у повному обсязі, а саме: 06.04.2018 у сумі 16100 грн., 17.10.2018 у сумі 10000 грн., 01.11.2018 у сумі 18490 грн., 27.11.2018 у сумі 16200 грн., 19.12.2018 у сумі 200000 грн., 22.01.2019 у сумі 300000 грн., 23.01.2019 у сумі 250000 грн., 29.01.2019 у сумі 200000 грн. та 30.01.2019 у сумі 600000 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень та банківськими виписками по рахунку позивача. Також, судом першої інстанції було з`ясовано, що доводи контролюючого органу про безповоротність такої фінансової допомоги, спростовується також наявністю кредиторської заборгованості, у тому числі і по сумі вказаної фінансової допомоги, що відображено в картці рахунку 361 ТОВ «Сарафан» по взаємовідносинам з ДСД № 4 від 24.12.2014. Стороною позивача наголошувалось, що під час проведення перевірки товариством надавалися всі підтверджуючі документи щодо отримання та повернення поворотної фінансової допомоги, однак, стороною апелянта так і не було наведено суду обставин не врахування таких документів в акті перевірки та при прийнятті ППР. Окрім цього, саме на виконанням своїх зобов`язань по договору про спільну діяльність № 4 від 24.12.2014 щодо ведення обліку спільної діяльності, укладення правочинів для забезпечення виконання спільної діяльності з третіми особами та виконання будівельних робіт, товариство позивача і отримувало таку поворотну фінансову допомогу від ДСД № 4, яку ж потім і повернуло, про що зазначено вище, з огляду на що, посилання відповідача на «нецільове» використання коштів ДСД № 4, не підтверджується. Щодо виявлених контролюючим органом порушень з питань повноти декларування ТОВ «Сарафан» податку на додану вартість, слідує, що позивачем у листопаді 2017 року отримано від ДСД від 16.02.2012 № 1/2012 «Про спільну діяльність у будівництві житлового масиву «НОВАТОР» (296300287) коштів на суму 175500 грн, у т.ч. ПДВ 29250 грн, у якості компенсації платежу за електроенергію по ЖК Квартал, без складення податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та не відображення вказаної суми податку у складі податкових зобов`язань в додатку 5 декларації з ПДВ за листопад 2017 року, чим порушено п. 187.1 ст. 187 ПК України. Крім того, по розрахунках з ПАТ «Київобленерго» у період з лютого по листопад 2017 року позивачем сформовано податковий кредит у сумі 131114 грн. за отриману електроенергію, якою він користувався ДСД № 1/2012 від 16.02.2012 «Про спільну діяльність у будівництві житлового масиву «НОВАТОР» (296300287), укладеного ТОВ «Сарафан» з ОСОБА_1 . При цьому, на користь ДСД № 1/2012 від 16.02.2012, податкові зобов`язання не нараховувалися та податкові накладні не реєструвалися, чим порушено п. п. «г» п. 198.5., п. 198.6 ст. 198 ПК України. Згідно з нормами п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до норм п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При цьому, слід врахувати, що відповідно до п. 3.1. ДСД від 16.02.2012 № 1/2012, для досягнення цілей за цим договором, сторони зобов`язуються здійснити ділові вклади у вигляді грошових коштів, трудової участі, майна та майнових прав у розмірах та на умовах відповідно до умов цього договору. За змістом п. 3.4 ДСД № 1/2012 від 16.02.2012, сторона-2 (позивач) здійснює вклад у вигляді грошових коштів, трудової участі, майна та веденням спільних справ учасників Договору в порядку і на умовах, передбачених цим договором, а саме: фінансування будівництва (п. п. 3.4.1.), ведення бухгалтерського та податкового обліку (п. п. 3.4.2.), укладення правочинів для забезпечення виконання спільної діяльності з третіми особами в рамках цього Договору (п. п. 3.4.3.), виконання функцій замовника (п. п. 3.4.4.). Також, згідно з п. п. 3.4.5. ДСД № 1/2012 від 16.02.2012, вклад ТОВ «Сарафан» підлягає внесенню шляхом перерахування сум внеску за відповідним цільовим призначенням на рахунок виконавця відповідних робіт або на рахунок спільної діяльності у визначений строк із дня виникнення підстави для проведення відповідної оплати учасниками спільної діяльності. Оскільки, ТОВ «Сарафан з ДСД № 1/2012 від 16.02.2012, станом на дату проведення перевірки, не складалися ані акт прийому-передачі внеску в спільну діяльність у вигляді понесених витрат на електроенергію, ані остаточний акт розподілу результатів спільної діяльності, податкові зобов`язання з податку на додану вартість у силу положень п. 187.1 ст. 187 ПК України, у позивача не виникли, а тому і не могли бути нараховані, а податкові накладні у відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, не могли бути складені та зареєстровані, з урахуванням чого, висновки суду першої інстанції про безпідставність визначення контролюючим органом суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за рішенням від 16.07.2019 № 0020771402 в частині нарахувань у розмірі 163893 грн., та нарахування штрафу у відповідній частині на суму 65557 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2019 № 0020791402, є цілком обгрунтованими та підтвердились і під час апеляційного розгляду. У частині висновків контролюючого органу в акті перевірки щодо неперерахування (неповне) перерахування ТОВ «Сарафан» податку з доходів фізичних осіб з нарахованого та виплаченого доходу на суму 4488,62 грн. та військового збору на суму 869,48 грн., слід врахувати, що відповідачем було встановлено порушення п. 176.2 ст. 176, п. п. 168.1.2, п. п. 168.1.5, п. п. 168.1.6 п. 168.1. ст. 168 ПК України, а саме, згідно із наданими для перевірки щоденними виписками банків та платіжним дорученням встановлено неперерахування (неповне) перерахування податку з доходів фізичних осіб з нарахованого та виплаченого доходу за відповідні звітні періоди на суму 4488,62 грн. Також, було встановлено порушення і п. 176.2 ст. 176, п. п. 168.1.2, п. п. 168.1.5, п. п. 168.1.6 п. 168.1. ст. 168 ПК України, а саме, згідно із наданими для перевірки щоденними виписками банків та платіжним дорученням встановлено неперерахування (неповне) перерахування військового збору з нарахованого та виплаченого доходу за відповідні звітні періоди на загальну суму 869,48 грн. У зв`язку з цим, податковими повідомленнями-рішеннями № 0009081304 та № 0009101304 контролюючим органом визначено суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 7257,89 грн. (податкове зобов`язання - 4488,62 грн., штрафна (фінансова) санкція - 2769,27 грн.) та у розмірі 1365,24 грн. (податкове зобов`язання - 869,48 грн., штрафна (фінансова) санкція - 495,76 грн.). Згідно з положеннями п. 170.1 ст. 170 ПК України, ними визначено особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), і ці норми є спеціальними по відношенню до норм п. 168.1 ст. 168 ПК України, і підлягають обов`язковому застосуванню. За п. п. 170.1.2. п. 170.1 ст. 170 ПК України, податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об`єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об`єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди. Відповідно до норм п. п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК України, доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу. При цьому, згідно умов договору найму (оренди) приміщення від 01.04.2016 № 1/16, гр. ОСОБА_2 (орендодавець) передала, а ТОВ «Сарафан» (орендар) прийняв в строкове платне користування (найм) на правах оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . За п. 4.1 договору від 01.04.2016 № 1/16, із змінами, внесеними додатковою угодою від 30.12.2016, орендна плата з 01.01.2017 сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця за кожний квартал оренди приміщення. Тож, позивач, як податковий агент, здійснював оподаткування доходу орендодавця - фізичної особи, податком з доходів фізичних осіб та військовим збором у відповідності до вимог п. п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПК України, тобто, під час їх нарахування (виплати), про що свідчать додані до матеріалів копії відповідних платіжних доручень та відомостей на виплату, що було досліджено під час розгляду спору в суді першої інстанції. Відповідно до акта перевірки та розрахунків нарахування штрафних санкцій по ПДФО та військовому збору, доданими до оскаржуваних податкових-рішень № 0009081304 та № 0009101304, за порушення приписів п. 163.1 ст. 163, п. п. 168.1.2, п. п 168.1.4, п. п. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України, контролюючим органом визначено позивачу суму грошового зобов`язання з ПДФО у розмірі 1487,50 грн. та з військового збору у розмірі 67,72 грн. за березень 2016 року, звіт за який подано позивачем 25.04.2016 при граничному терміні подання 10.05.2016. У силу норм п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Відповідно до п. 102.2. ст. 102 ПК України, грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили. Отже, визначений п. 102.2. ст. 102 ПК України, перелік підстав для нарахування грошового зобов`язання без дотримання строку давності є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Варто звернути також у вагу й на те, що на підтвердження безпідставності висновків відповідача про неперерахуванпя (неповне) перерахування податку з доходів фізичних осіб з нарахованого та виплаченого доходу па загальну суму 4488,62 грн. та військового збору на загальну суму 869,48 грн., позивачем надавалися до матеріалів справи копії відповідних відомостей на виплату коштів (заробітної плати) за періоди: березень, липень 2016 року; січень, липень, грудень 2017 року; березень, червень, вересень 2018 року. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, колегія суддів, за наслідком отриманих під час апеляційного розгляду пояснень представників сторін та досліджених матеріалів справи, погоджується з висновками суду першої інстанції (в оскаржуваній відповідачем частині) про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко О.І. Шурко Повний текст постанови складено 21.12.2020.