Ухвала КГС ВС № 913/843/14

УХВАЛА 22 грудня 2020 року м. Київ Справа № 913/843/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець розглянувши матеріали касаційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанский пивоварний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020р. у складі колегії суддів: Т. Д. Геза- головуючий, Л. І. Бородіна, Н. О. Мартюхіна та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2020р. суддя: І. П. Жигалкін за результатами розгляду зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанский пивоварний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" про визнання договору №13/046/2007-КЛТ від 27.05.2007р. недійсним з моменту укладення у справі №913/843/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос") до товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанский пивоварний завод" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 287 052 541, 58 грн. за кредитним договором №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007р. ВСТАНОВИВ: ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" звернулося до Верховного Суду з двома аналогічними касаційними скаргами на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020р. та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2020р. у справі №913/843/14. Зі змісту касаційних скарг ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" вбачається, що скаржником оскаржується постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020р. за наслідками перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 16.09.2020р. у справі №913/843/14, хоча в тексті зазначено - «ухвала Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020р.». Перевіривши матеріали касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не відповідають вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 3 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження. За вимогами ч. 4 ст. 1312 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016р. відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1311 та ст. 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Верховний Суд звертає увагу, що 29.12.2019р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019р. №390-IX. Згідно з ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019р. №390-IX) юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно з ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника, зокрема, в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Абзацом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Касаційні скарги, які сформовані в підсистемі "Електронний суд", підписані представником ТОВ "Лисичанский пивоварний завод"- М. О. Гранцерт на підставі довіреності. Проте доказів того, що М. О. Гранцерт є адвокатом до касаційних скарг не додано. У Єдиному реєстрі адвокатів України такі відомості також відсутні. З долученої копії довіреності від 14.09.2020р. також не вбачається, що М. О. Гранцерт має право діяти в порядку самопредставництва від імені ТОВ "Лисичанский пивоварний завод". При цьому підписання та подання касаційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва. Документи, які б підтверджували, що М. О. Гранцерт уповноважена представляти інтереси ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" у суді на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) у порядку, визначеному статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, до касаційних скарг не додані. Таким чином, до матеріалів касаційних скарг не додано доказів на підтвердження того, що підписант - М. О. Гранцерт у даній справі має право відповідно до закону представляти інтереси ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" у якості представника (адвоката) або в порядку самопредставництва, а тому відсутні підстави вважати, що касаційні скарги підписано особою, яка має право їх підписувати. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Виходячи з наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" подані з порушенням вимог ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 4 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020р. та на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.09.2020р. у справі №913/843/14 повернути без розгляду.

2. Копії цієї ухвали надіслати ТОВ "Лисичанский пивоварний завод" та іншим учасникам справи, додані до скарг матеріали та копії касаційних скарг повернути скаржнику.

3. Оригінали касаційних скарг залишити у Верховному Суді.

4. Копії касаційних скарг залишити в матеріалах справи №913/843/14. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Мамалуй Судді О. М. Баранець В. І. Студенець