Постанова Одеський апеляційний суд № 491/399/19

Номер провадження: 22-ц/813/5120/20 Номер справи місцевого суду: 491/399/19 Головуючий у першій інстанції Желясков О. О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.11.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Томашевської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту реєстрації народження (заінтересована особа - Ананьївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області),на рішення Ананьївського районного суду Одеської області, ухваленого під головуванням судді Желяскова О.О. 17 грудня 2019 року у м. Ананьїв Одеської області, - встановила: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області із заявою про встановлення факту реєстрації народження, вобгрунтування якої посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба заявника - ОСОБА_2 (по лінії батька). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй право на земельну частку (пай), розміром 5,29 га, розташовану на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД №0187424, виданим 26 серпня 1996 року Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області. Спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняв батько заявника - ОСОБА_3 (який вступив у володіння спадковим майном), однак за життя свої спадкові права не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника ОСОБА_3 , який за життя заповів ОСОБА_1 все своє майно, що підтверджується листом державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори від 25 грудня 2018 року за вих. №2099/02-14. 06 жовтня 2011 року в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі за поданою ОСОБА_1 заявою була заведена спадкова справа №261/2011 на майно його покійного батька ОСОБА_3 . У зв`язку із переоформлення спадкового майна, яке належало батьку заявника, останній звернувся до державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори, але при наданні ОСОБА_1 всіх необхідних при цьому документів, нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що при перевірці відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян було встановлено, що актовий запис про народження батька заявника, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вказаному реєстрі відсутній. Відсутність актового запису про народження батька заявника унеможливило підтвердження родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та, відповідно унеможливило підтвердження родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 , тож нотаріус своїм листом від 25 грудня 2018 року рекомендувала ОСОБА_1 звернутись до суду. З метою поновлення актового запису про народження покійного батька заявника - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, однак у поновленні актового запису йому було відмовлено. Як вбачається з листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 29 березня 2019 року №503/61-21, актовий запис про народження батька заявника - ОСОБА_3 в архіві відділу відсутній, книги реєстрації актових записів за 1937 рік в архіві відділу не збереглися та на зберігання до Державного архіву Одеської області не передавались. Не зважаючи на те, що актові записи про народження за 1937 рік не збереглися, ОСОБА_1 вважає, що народження його батька ОСОБА_3 свого часу було належним чином зареєстроване, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 видане 02 червня 1952 року Троїцьким районним бюро ЗАГС Одеської області. Окрім того, за життя у батька заявника ОСОБА_3 ніколи не виникало ускладнень при використанні вищевказаного свідоцтва про народження, як документа, який посвідчував факт, дату та місце його народження, а також відомості про його батьків. На це зокрема вказує той факт, що на підставі вище вказаного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьку заявника ІНФОРМАЦІЯ_4 був виданий паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_2 . Також на зворотній стороні свідоцтва про народження батька заявника міститься штамп з інформацією стосовно реєстрації шлюбу батьків заявника, та вказана інформація підтверджується листом Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 28 березня 2019 року за вих. № 484/65-16. Як зазначає ОСОБА_1 , встановлення факту реєстрації народження має для нього юридичне значення, так як дозволяє реалізувати право на оформлення спадщини, крім того, встановленням даного факту не порушуються права, свободи та інтереси жодних осіб. Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі (а.с. 53-57). Сторони у справі, відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, про час, дату і місце слухання справи 03 листопада 2020 року сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, через обмеження доступу до зали судового засідання Одеського апеляційного суду внаслідок поширення в Україні коронавірусної інфекції COVID-19, не подавали. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 62-65). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, батьками заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , були ОСОБА_4 и ОСОБА_5 (відомості про батьків зазначені мовою оригіналу - російською), що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_3 , виданого 12 січня 1973 року Кохівською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.9). Як зазначав заявник, його батько - ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області 27 жовтня 2010 року (а.с.10). За життя все своє майно батько заявника - ОСОБА_3 заповів заявнику, за заявою ОСОБА_1 в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі 06 жовтня 2011 року було заведено спадкову справу №261/2011 на майно померлого ОСОБА_3 , що підтверджується листом державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25 грудня 2018 року №2099/02-14 (а.с.5). Згідно заяви, матір`ю померлого ОСОБА_3 та, відповідно, бабусею заявника була ОСОБА_2 . ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується доданою до заяви копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Кохівською сільською радою Ананьївського району Одеської області 08 вересня 1999 року (а.с.11). За життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) розміром 5,29 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що підтверджується доданою до заяви копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0187424, виданого Ананьївською районною Державною адміністрацією 26 серпня 1996 року, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право власності на земельну частку (пай) за №424 від 28 серпня 1996 року (а.с.13). Як зазначав заявник, його батько ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 на підставі ст.549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року, проте за життя свої спадкові права не оформив, що підтверджується листом державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25 грудня 2018 року №2099/02-14 (а.с.5). З метою оформлення права на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , зокрема права на вказану земельну частку (пай), заявник звернувся до Ананьївської районної державної нотаріальної контори, проте при перевірці нотаріусом відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян було встановлено, що актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вказаному реєстрі відсутній, що унеможливлює підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та, відповідно, унеможливлює підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та заявником, що підтверджується листом державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25 грудня 2018 року №2099/02-14. Нотіріусом рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до судових органів з питання встановлення факту, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була матір`ю ОСОБА_3 , 1937 року народження (а.с.5). З метою поновлення актового запису про народження ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, однак у поновленні актового запису йому було відмовлено, що на думку заявника підтверджується копією листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 29 березня 2019 року №503/61-21 (а.с.17-18). Також, як зазначає заявник, відповідно до вказаного листа у актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по архіву Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області відсутній, книги реєстрації актових записів за 1937 рік в архіві відділу не збереглись та на зберігання до Державного архіву Одеської області не передавалися. У відповідності до положень частини 1 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Частиною 2 статті 49 ЦК України визначено, що актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Відповідно до положень частини 3 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Частиною 4 статті 49 ЦК України визначено, що реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На законодавчому рівні, відповідно до положень ч.4 ст.49 ЦК України, питання державної реєстрації актів цивільного стану, в тому числі їх поновлення, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Так, частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Питання поновлення актового запису цивільного стану врегульовано статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Частиною 1 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у разі його відсутності, що підтверджується документально. Право на подання заяви про поновлення актового запису цивільного стану мають особи, зазначені в частині другій статті 22 цього Закону. Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» до кола осіб які можуть звернутися із заявою віднесено: особу, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. З наведеного вбачається, що заявник, як спадкоємець померлого ОСОБА_3 має право звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану з заявою про поновлення актового запису про народження ОСОБА_3 . При цьому, відповідно до ч.5 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України, що відповідає положенням ч.4 ст.49 ЦК України. На виконання вимог ч.4 ст.49 ЦК України, ч.5 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Наказом міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №55/18793 від 14 січня 2011 року, затверджено «Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» (далі - Правила). Розділом ІІІ Правил визначено порядок поновлення актових записів цивільного стану. Так, пунктом 3.1 Правил визначено, що заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою додатком 11 формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред`явленні паспорта або паспортного документа. Пунктом 3.2. Правил визначено, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про поновлення актового запису цивільного стану. Відповідно до пункту 3.3 Правил поновлення актових записів цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої було складено актовий запис; одного з батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви, що відповідає положенням ч.2 ст.22, ч.1 ст.23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Відповідно до пункту 3.8 Правил разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються: архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державного архіву; документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану; свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Пунктом 3.11 Правил визначено, що на підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану (додаток 12). Пунктом 3.12 Правил передбачено, що у разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України вказуються: коли і ким подана заява про поновлення актового запису; який конкретно актовий запис необхідно поновити; які документи були подані заявником та зібрані відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України (перелічити документи); що встановлено за результатами перевірки; причини відмови в поновленні актового запису; роз`яснення про можливість оскарження відмови в судовому порядку. З наведеного вбачається, що Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та затвердженими на його виконання «Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» визначено процедуру поновлення актових записів цивільного стану, порядок подання заяви про поновлення актового запису та її розгляду. З доданого до заяви листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 29 березня 2019 року №503/61-21 (а.с.17-18) вбачається, що заявник звернувся до відділу з заявою про поновлення актового запису про народження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ананьївським РВ ДРАЦС ГТУЮ в Одеській області було роз`яснено положення пунктів 3.3, 3.8 Правил щодо кола осіб, які мають право звернутися з заявою про поновлення актового запису, та переліку документів, які мають подаватися разом з такою заявою. При цьому, з зазначеного листа Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вбачається, що заявником при подачі до відділу заяви про поновлення актового запису було подано лише копію свого паспорта громадянина України, копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , що не відповідає вимогам п.3.8 Правил. Крім того, в зазначеному листі Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, зазначено, що поновити актовий запис про народження ОСОБА_3 буде можливим в разі подання заявником разом з заявою витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану; виписки з паспорту або паспортного документу; документів (виписок з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису; копії свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо); інші необхідні документи, свідоцтва про шлюб батьків особи, щодо якої поновлюється актовий запис про народження (в разі відсутності якого, графа: батьки - залишається незаповненою). З наведеного вбачається, що в листі Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області відділом не було відмовлено заявнику в поновленні актового запису про народження ОСОБА_3 , а вказано на необхідність подання додаткових документів відповідно до положень п.3.8. Правил. Крім того, лист Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 29 березня 2019 року №503/61-21 (а.с.17-18) не можливо розцінювати як відмову у поновленні актового запису, оскільки він за своєю формою не відповідає вимогам п.3.12 Правил. Судом першої інстанції в судовому засіданні було поставлено питання представнику заінтересованої особи - начальнику Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бабич М.О., щодо можливості поновлення актового запису про народження ОСОБА_3 в разі подання заявником до відділу усіх передбачених Правилами документів. На вказане запитання ОСОБА_6 повідомила, що вразі надання ОСОБА_1 всього зазначеного в листі переліку документів Ананьївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області матиме змогу поновити актовий запис про народження ОСОБА_3 . Головуючим у справі було поставлено питання представнику заявника про те, чи вживалися ним заходи до збирання та надання до Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області перелічених у листі від 29 березня 2019 року №503/61-21 (а.с.17-18) документів, чи є в нього докази неможливості надання до відділу таких документів. На вказане запитання представник заявника зазначив, що заходів до збирання таких документів ним та заявником не було вжито. Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Аналогічну правову позицію виловлено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звернуто увагу судів на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Крім того, у заяві ОСОБА_1 просив суд, серед іншого, зазначити, що у актовому записі про народження ОСОБА_3 було зазначено, що місцем народження ОСОБА_7 є с.Великобоярка Ананьївського району Одеської області. Частиною 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. При цьому, з копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого Троїцьким районним ЗАЦС (мовою оригінала ЗАГС) Одеської області (а.с.14) вбачається, що місцем народження « ОСОБА_4 » (відомості зазначено мовою оригіналу - російською) зазначено як с.Б.Боярка Троїцького району (відомості про область з документу встановити не можливо), що не відповідає прохальній частині заяви. Крім того, суд вірно звернув увагу на те, що відповідно до пункту 3.4 Правил відсутність актового запису цивільного стану підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану за формою, наведеною у додатку 24 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (зі змінами). Проте, заявником до заяви витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_3 не надано. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок поновлення його порушених прав. Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Одночасно, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково послався у оскаржуваному судовому рішенні на положення ст.ст. 121-122 СК України, які регулюють питання визначення походження дитини, оскільки спірні правовідносини виникли у 1937 р., у зв`язку із чим до них не можуть бути застосовані положення Сімейного кодексу України, які набрали чинності 01 січня 2004 року. Крім того, суд помилково у своєму рішенні послався на різночитання по батькові ОСОБА_3 а саме на те, що в одних документах по батькові ОСОБА_3 зазначено як « ОСОБА_8 » (російською мовою). При цьому, з інших документів доданих до заяви, зокрема в копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с.10) та в самій заяві по батькові ОСОБА_3 українською мовою зазначено як « ОСОБА_9 », що унеможливлює ототожнення вказаної особи. Колегія суддів зауважує, що у даному випадку діють правила перекладу ім`я " ОСОБА_10 " з російської мови на українську - « ОСОБА_11 », а тому, відповідно, українською мовою прізвище, ім`я та батькові батька заявника є « ОСОБА_3 ». Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, встановивши часткову невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, суд апеляційної інстанції частково задовольняє апеляційну скаргу, а оскаржуване судове рішення змінює в частині виключення з мотивувальної частини рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2019 року посилання на положення ст.ст. 121-122 СК України, а також посилання на різночитання по батькові ОСОБА_3 . Керуючись ст. 374, ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, ст.390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2019 року- змінити, виключити з мотивувальної частини рішення посилання на положення ст.ст. 121-122 СК України, а також посилання на різночитання по батькові ОСОБА_3 . В іншій частині рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 17 грудня 2019 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 08 грудня 2020 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе