Постанова 4814 № 533/786/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 533/786/20 Номер провадження 22-ц/814/2606/20Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі: головуючого судді : Одринської Т.В. суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П. розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк " ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційноюскаргоюпредставника АТ КБ " ПриватБанк" Крилової О.Л. на заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2020 року В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. В обґрунтування позову вказав, що 09 червня 2011 року відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву б/н. Своїм підписом у анкеті-заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає договір про надання банківських послуг. В зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, станом на 24.06.2020 відповідач має заборгованості у розмірі 11907,31 грн., з яких: 9595,42 грн заборгованість за простроченим тілом кредита; 2311,89 грн заборгованість за простроченими відсотками, яку Банк просив стягнути в судовому порядку з відповідача на свою користь. Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2020 року позов Акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ " ПриватБанк" заборгованість за кредитною заявою № б/н від 09.06.2011 року в загальній сумі 9595,42 грн станом на 24.06.2020 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ " ПриватБанк" судові витрати в сумі 1693,79 грн. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено існування між учасниками у справі кредитного зобов`язання, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частинні стягнення заборгованості за тілом кредиту. Разом з тим, відмовляючи в стягненні іншої частини заборгованості судом вказано, що позичальник при укладенні кредитного договору у вигляді заяви анкети не підписав жодного документу, який обумовлював би порядок та умови сплати процентів чи інших платежів за користування кредитними коштами. Не погодившись із вказаним рішенням представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги Банку. В обґрунтування скарги зазначає, що судом не враховано, що відсутність підпису Позичальника на спірних Умовах та правилах не свідчить про те, що останній з ними не ознайомлений, та не підтверджує відсутність договірних відносин між сторонами саме на цих умовах, оскільки позичальник підписуючи Анкету заяву засвідчив свою згоду на отримання кредиту саме на таких умовах. Також, вказав, що відповідач підписала довідку про умови користування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», тобто сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору, в тому числі, сплату відсотків за користування кредитом. Відзив на апеляційну скаргу не поданий. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту не оскаржується, та переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині вимог про відмову в задоволенні позову щодо стягнення заборгованості за відсотками та пенею. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 червня 2011 року ОСОБА_1 підписала Анкету заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку/ а.с.17/ Згідно зазначеної заяви відповідач погодився з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Колегія суддів зауважує, що у вказаній заяві не вказано, яка саме кредитна карта видавалась відповідачці та з яким кредитним лімітом. Крім того, у вказаній анкеті-заяві відсутні дані про отримання пам`ятки клієнта, що містить в собі Тарифи та основні умови обслуговування і кредитування, та ознайомлення з її змістом. В матеріалах справи наявні Витяг з Умов та правил надання банківських затверджених 06.03.2010 р. № СП-2010-256, які не підписані ОСОБА_1 /а.с. 19-43/. Відповідно до положень статей 526, 530, 1046, 1054 Цивільного кодексу України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних та підпису відповідача. У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки «Універсальна». АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки «Універсальна» та розміру наданого відповідачці кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим. Згідно довідки, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк», за кредитним договором № б/н ОСОБА_1 видано кредитні картки : № НОМЕР_1 , дата відкриття - 05.07.2011, строк дії до 03/15; № 5168….9876, дата відкриття - 13.11.2014, строк дії до 11/18; № 55168…9876, дата відкриття - 29.07.2015, строк дії до 11/18; № 55168…6679, дата відкриття - 28.09.2018, строк дії до 08/22.(а.с16) Проте, даних про отримання ОСОБА_1 відповідної карти по заяві від 09.06.2011 року матеріали справи не містять. Також, відповідно до довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку, розпочався 05.07.2011року. / а.с.15/. Посилання заявника про те, що банком доведено факт укладення кредитного договору та обумовлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, відхиляються апеляційним судом, оскільки надані позивачем докази є суперечливими. Так, довідка, додана позивачем до позовної заяви про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду» містить умови по договору SAMDN50000047112318 від 05.07.2011 року (а.с. 18). В свою чергу, позовні вимоги Банком заявлені по договор б/н від 09.06.2011 року. З урахуванням вказаних суперечностей, банк не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обумовлення сторонами істотних умов договору під час підписання анкети заяви від 09.06.2011 року, а саме: часу, підстав та розміру отриманих відповідачем коштів (базову процентну ставку, порядок погашення кредиту, пільговий період та інше), у зв`язку з чим підстав для задоволення вимог банку про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитиними коштами не має. Таким чином, колегія суддів доходить висновку про недоведеність і необґрунтованість вимог Банку, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, не надано, що є його процесуальним обов`язком. Вказані висновки викладені в Полстанові Верховного суду від 27 березня 2020 року у справі № 703/3063/18. Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції стягненню не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу представника АТ КБ " ПриватБанк" Крилової О.Л. залишити без задоволення. Заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 26 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текс постанови складено 15.12.2020 року Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль