Постанова 4811 № 464/1503/19

Справа № 464/1503/19 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б. Провадження № 22-ц/811/2857/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія: 53 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ванівського О.М., суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 18 серпня 2020 року у справі за позовом ПАТ «СК «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про відшкодування витрат,- в с т а н о в и в : в березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «СК «Арсенал Страхування» 147120 грн., як відшкодування витрат, заподіяних позивачеві та 2206,80 грн. судового збору. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 23.06.2017 року у м. Львові на вул. Стуса, 129 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно постанови Сихівського районного суду м. Львова дана ДТП сталась внаслідок порушення правил дорожнього руху України водієм автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 25.10.2016 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 568/16-Т/ЛВС. У зв`язку з настанням ДТП, згідно висновку № 68/17 від 05.07.2016 р. наданого судовим експертом Онишко Р.М., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , склала 355038,41 грн., що перевищує 70 % дійсної вартості транспортного засобу на момент укладання договору і відповідно до п. 31.5 договору є конструктивною загибеллю транспортного засобу. Відповідно до п. 27.8 договору при повній загибелі транспортного засобу страхове відшкодування сплачується в розмірі дійсної вартості автомобіля на момент настання страхового випадку за вирахуванням вартості залишків транспортного засобу. Вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку 503250 грн., вартість придатних залишків автомобіля 256130 грн. У зв`язку з наведеним ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало ОСОБА_2 витрати на ремонт автомобіля в сумі 247120 грн. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес», згідно полісу № АК/3131874 на вимогу позивача 14.09.2017 р. ПрАТ «СК «Брокбізнес» відшкодувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 100000 грн. Оскільки загальний розмір збитку становить 247120 грн., з яких 100000 грн. вудшкодувало ПрАТ «СК «Брокбізнес», 10.10.2017 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надіслало ОСОБА_1 претензію про відшкодування шкоди в розмірі 147120 грн., яку відповідач задовольнити відмовляється. Просили суд позов задовольнити. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18 серпня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ЄДРПОУ 33908322, р/р НОМЕР_4 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528) 147120 грн. (сто сорок сім тисяч сто двадцять гривень). Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ЄДРПОУ 33908322, р/р НОМЕР_4 в АТ «ОТР Банк», МФО 300528) судовий збір в розмірі 2206,80 грн. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що він не заперечує право позивача на відшкодування суми шкоди не покритої страховою виплатою, однак він не погоджується із самим розрахунком суми шкоди завданої в результаті ДТП. Розраховуючи суму завданої автомобілю «Scoda Octavia» шкоди в результаті ДТП, ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» виходило з вартості 503 250.00 грн., яка вказана в договорі страхування згідно даних власника автомобіля ОСОБА_2 . В матеріалах справи знаходиться висновок судового експерта Онишко В.М. №68/17 від 05 липня 2016р., в якому ринкова вартість автомобіля «Scoda Octavia» на момент ДТП становила 485 027 грн. Також, в позовній заяві позивач зазначає, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Scoda Octavia» в результаті його пошкодження в ДТП (згідно висновку експерта Онишко В.М. №68/17 від 05.07.2016р.) становить 355 038.41 грн., що перевищує 70% дійсної вартості транспортного засобу на момент укладення договору і відповідно до п.31.5. Договору страхування є конструктивною загибеллю транспортного засобу. Виходячи з того, що бачив відповідач на момент здійснення ДТП та фотографій долучених експертом до свого висновку говорити про знищення автомобіля «Scoda Octavia» більш ніж на 70% від його дійсної вартості недоречно. Це, зокрема, підтверджується інформацією наданою в листі Регіонального сервісного центру МВС України у Львівській області №31/13-0-234 від 16.10.2019р. (знаходиться в матеріалах справи), з якої вбачається, що автомобіль «Scoda Octavia» не знищений й надалі перебуває на обліку в органах МВС України. Відповідно до даних Міністерства економічного розвитку і торгівлі України середньоринкова вартість автомобіля «Scoda Octavia» 2016 р.в. станом на 05.06.2019 р. становить 320 757.00 гривень (копія витягу про вартість знаходиться в матеріалах справи), а позивач станом на червень 2017р. виходить з його вартості 503 250 грн. Також вказує, що позивач у справі, визначаючи шкоду завдану автомобілю «Scoda Octavia», не залучав і не повідомляв відповідача ОСОБА_1 про вчинення таких дій, хоча це порушувало його законні права та інтереси. Про наявність до нього додаткових вимог відповідач дізнався лише коли отримав позовну заяву у даній справі, яка була подана лише у 2019 році, тобто через 2 роки після настання страхового випадку. Таким чином, апелянт вважає, що ні в позовній заяві, ні в рішенні суду 1-ї інстанції не встановлено реальної шкоди (вартості втраченого майна) завданої відповідачем при вчиненні ДТП. Враховуючи наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що до позивача як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, має до винної у особи, відповідальної за завдані збитки. І оскільки відповідальність власника автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК «Граве Україна», яка виплатила ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» частину страхового відшкодування, суд дійшов висновку про те, що решта суми виплаченого страхового відшкодування підлягає стягненню з винної особи. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №568/16-Т/ЛВС від 25.10.2016 р., ПАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ОСОБА_2 будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП /а.с. 7-12 Том 1/. 23 червня 2017 року у м. Львові на вул. Стуса, 129 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 Відповідно до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 02.08.2017 р. вказана ДТП сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. У зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито /а.с. 24 Том 1/. 26 червня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу №568/16-Т/ЛВС від 25.10.2016 р. /а.с.15/. В зв`язку з тим, що відбулась вищезазначена ДТП, страховиком, на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту №568/16-Т/ЛВС від 25.10.2016 р., розрахунку страхового відшкодування, страхового акту №006.00666717-1 від 21.07.2017 р., висновку судового експерта Онишко Р.М. №68/17 експертного автотоварознавчого дослідження ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 247120 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням та карткою рахунку НОМЕР_5 /а.с. 18-20, 24-45 Том 1/. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов договору. Згідно довідки про дорожньо-транспортну пригоду цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес», згідно полісу № АК/3131874 /а.с. 13 Том 1/, а тому на ПрАТ «СК «Брокбізнес» покладається відшкодування понесених витрат в межах ліміту страхової відповідальності за відповідним полісом, що становить 100000 грн. 14 вересня 2017 р. ПрАТ «СК «Брокбізнес» відшкодувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 100000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням /а.с. 21 Том 1/. Враховуючи вищезазначене, позивачу невиплаченою залишається сума коштів у розмірі 147120 грн. (247120-100000=147120грн). 10 жотня 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_1 з претензією на суму 147120 грн., проте відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати дані кошти. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано в наслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідно до частин 16, 17 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування»). Згідно з ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений у випадках, встановлених законом. Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодо набувача) до страховика (суброгація). При суброгації нового зобов`язання з відшкодування збитків не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Таким чином, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок з відшкодування шкоди не виконала. Задовольняючи позов, суд першої інстанції врахував положення п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю майну третьої особи, та виходив з того, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 568/16-Т/ЛВС від 25.10.2016 року, розрахунку суми страхового відшкодування, Страхового Акту №006.00666717-1 від 21.07.2017 р., висновку судового експерта Онишко Р.М. №68/17 експертного автотоварознавчого дослідження ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 247120 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням та карткою рахунку НОМЕР_5 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес», згідно полісу № АК/3131874, а відтак решта суми виплаченого страхового відшкодування підлягає стягненню з винної особи. Оскільки, така у повному обсязі не відшкодовує фактично понесених позивачем витрат на виплату суми страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між сумою виплаченого страхового відшкодування (247120 грн.) та страховим лімітом (100000 грн.), що становить 147120 грн., оскільки така на вимогу позивача у добровільному порядку відповідачем не сплачена. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», оскільки до позивача як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник, який отримав страхове відшкодування, має до винної у особи, відповідальної за завдані збитки. Враховуючи принцип змагальності сторін, інші наведені у апеляційній скарзі доводи, які фактично зводяться до незгоди апелянта з розміром майнової шкоди, стягнутої судом першої інстанції, на спростування якої апелянт, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів, є безпідставними та необґрунтованими. Не заперечуючи щодо встановлених судом обставин справи щодо заподіяння відповідачем майнової шкоди внаслідок ДТП, в цей же час заперечуючи щодо стягнення судом першої інстанції 147120 грн. на її відшкодування, відповідач не зазначив та не обґрунтував належними доказами іншого розміру майнової шкоди, завданої транспортному засобу внаслідок ДТП, інших пошкоджень автомобіля, ніж ті, які зазначені у висновку, іншої, значно меншої вартості пошкоджених чи знищених внаслідок ДТП деталей автомобіля, ніж ті, що зазначені у висновку експертного автотоварознавчого дослідження. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який після всебічного, повного дослідження й оцінки доказів, з врахуванням обставин справи, дійшов до обґрунтованого висновку про підставність та доведеність ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» позовних вимог, які підлягають до задоволення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, які достатньо мотивовані. Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23). Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Керуючись ст.ст. 274, 367, 368, п.1.ч.1 ст.374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 18 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 15.12.2020 року. Головуючий : О.М. Ванівський Судді: Р.П. Цяцяка Н.О. Шеремети