Постанова Київський апеляційний суд № 759/19095/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5362/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2022року м. Київ Справа № 759/19095/20 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року, ухвалене у складі судді Твердохліб Ю.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановив: У листопаді 2020 року ТОВ «ЮВІД-2009» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь суму страхового відшкодування в розмірі 17 655 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27.04.2018 року між ПрАТ «Український страховий капітал» (ПрАТ «УСК») (перейменовано на ПрАТ «УСК «Харків») та ПрАТ «ВФ Україна» (попередня назва - ПрАТ «МТС Україна») було укладено договір комплексного добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів № ТР18-229/0603 зазначених в додатку 1 до договору. Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 . 18.05.2018 року о 17:15 в м. Києві по вул. Глибочицькій, 69 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ПрАТ «ВФ Україна», під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «HONDA LEGEND», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у ПрАТ «УСК» транспортному засобу марки «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику ПрАТ «ВФ Україна» завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно рахунку № М0000000256 від 21.06.2018р, виставлених СТО - ФОП ОСОБА_3 , становив 17 655 грн. З метою компенсації збитків, завданих ДТП, 21.05.2018 року ПрАТ «ВФ Україна» звернувся до ПрАТ «УСК» з заявою/повідомленням про настання страхового випадку по договору страхування та на виплату страхового відшкодування. Відповідно до страхового акту № ТР/00/555-18 від 22.06.2018 року ПрАТ «УСК» визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 17 655 грн. Розмір страхового відшкодування, зазначений у страховому акті, відповідно до умов Договору страхування, був визначений ПрАТ «УСК» на підставі рахунку СТО № М0000000256 від 21.06.2018 року. У зв`язку з тим, що на момент прийняття рішення про виплату страхового відшкодування за страховим актом № ТР/00/555-18 від 22.06.2018р., ПрАТ «УСК» мало незадовільний фінансовий стан, для забезпечення виконання своїх зобов`язань за договорами страхування 27.06.2018 року між ПрАТ «УСК» та ТОВ «ЮВІД-2009» був укладений Договір доручення, відповідно до якого довіритель ( ПрАТ «УСК») уповноважив повіреного ( ТОВ «ЮВІД-2009») вчиняти від імені та в інтересах довірителя дії, спрямовані на забезпечення виконання повіреним платежів довірителя на користь одержувачів, реквізити яких вказані довірителем у його заявах, за рахунок кредитних коштів на підставі укладеного сторонами договору № 073ФК про надання кредиту ( кредитна лінія) від 27.06.2018 року. У зв`язку з пошкодженням автомобіля «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі страхового акту № ТР/00/555-18 від 22.06.2018 року, ТОВ «ЮВІД-2009» від імені ПрАТ «УСК» сплатило суму страхового відшкодування в розмірі 17 665 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 662 від 09.07.2018 року. 03.01.2019р. між ПрАТ «УСК Харків» (перейменовано з ПрАТ «УСК») та ТОВ «ЮВІД-2009» укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків, завданих Первісному кредиторові по договорах комплексного добровільного - страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів, перелік яких наведений в Додатку №1 до даного Договору. З метою врегулювання спору в досудовому порядку представником позивача ТОВ «ЮВІД-2009», 25.04.2021 року направлено відповідачу досудову вимогу, яка була залишена останнім без виконання. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2021 року, на підставі заяви представника позивача та договору від 16.11.2020 року про відступлення права вимоги, позивача ТОВ «ЮВІД-2009» замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «С- ФІНАНС». Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «С-ФІНАНС» суму страхового відшкодування в розмірі 17 665 грн. та судовий збір 2270 грн., а всього 19 757 грн. Не погоджуючись з рішенням, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що він не погоджується із розміром страхового відшкодування, оскільки його не було запрошено на експертне автотоварознавче дослідження про визначення вартості завданого матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, для складання дефектної відомості, або аварійного сертифікату. Вважає, що відповідачем безпідставно завищено вартість ремонту автомобіля. Також, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 не здійснює діяльність в сфері «Оцінювання ризиків та завданої шкоди», тобто діяльність аварійного комісара. В той же час, аварійні комісари - це експерти, які з`ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитку. Аварійні комісари мають відповідати кваліфікаційним вимогам, установленим діючим законодавством. Враховуючі нанесені механічні ушкодження та аналізуючи вартість робіт та матеріалів, які виставив у звіті ФОП ОСОБА_3 , виникають великі сумніви у його кваліфікації. Суд не надав оцінки наданому звіту ФОП ОСОБА_3 про оцінку автотранспортного засобу №М0000000256 від 21.06.2018 року, суд також не надав оцінки про те, що звіт №М0000000256 від 21.06.2018р. не є належним доказом у справі. Судом не встановлено, чи мав право ФОП ОСОБА_3 на проведення оцінки, чи проводилась оцінка автомобіля аварійним комісаром згідно з вимогами п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів взагалі. Вказує, що його, як зацікавлену особу, не було повідомлено про проведення експертизи. Вважає, що визначену суму ремонту транспортного засобу завищено вп`ятеро разів. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що страховик власника транспортного засобу «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після сплати страхового відшкодування потерпілому ПрАТ «ВФ Україна», має право зворотньої вимоги до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, визнаний винним у скоєному ДТП - відповідача ОСОБА_1 . При цьому, станом на час розгляду справи, відшкодування спричиненої шкоди відповідачем не відбулося, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "С-ФІНАНС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може, оскільки вони зроблені за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права, враховуючи наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 27.04.2018 року між ПАТ «Український страховий капітал» (перейменовано на ПрАТ «УСК Харків») (далі - ПрАТ «УСК») та ПАТ «ВФ Україна» (попередня назва - ПрАТ «МТС Україна») було укладено Договір комплексного добровільного страхування ризиків, пов`язаних з експлуатацією автотранспортних засобів № ТР18-229/0603 зазначених в Додатку 1 до Договору. Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 5-20,21-23). Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 63-65). Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 18.05.2018 року о 17:15 год. в м. Києві по вул. Глибочицькій, 69, керуючи автомобілем «HONDA LEGEND», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «FORD FIESTA» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що призвело до механічних пошкоджень всіх автомобілів, чим порушив п. 12.1, п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП. Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у ПрАТ «УСК» транспортному засобу марки «FORD FIESTA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику ПрАТ «ВФ Україна» завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до рахунку № М0000000256 від 21.06.2018 року, виставленого СТО - ФОП ОСОБА_3 , становив 17 655 грн. На момент ДТП на автомобіль «HONDA LEGEND», реєстраційний номер НОМЕР_2 , відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.40). 21.05.2018 року ПрАТ «ВФ Україна» з метою компенсації збитків завданих ДТП звернувся до ПрАТ «УСК» з заявою/повідомленням про настання страхового випадку по Договору страхування та на виплату страхового відшкодування. Згідно зі звітом № 190 від 04.06.2018 року про оцінку автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD FIESTA» в результаті його пошкодження при ДТП складає 11034, 98 грн. Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «FORD FIESTA» в результаті його пошкодження при ДТП складає 8529, 25 грн. (41-50). Відповідно до страхового акту № ТР/00/555-18 від 22.06.2018 року ПрАТ «УСК» визнало дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняло рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 17 655 грн. (а.с. 25), який був визначений ПрАТ «УСК» на підставі рахунку СТО № М0000000256 від 21.06.2018 року (а.с. 38). 27.06.2018 року між ПрАТ «УСК» та ТОВ «ЮВІД-2009» був укладений Договір доручення, відповідно до якого довіритель ( ПрАТ «УСК») уповноважив повіреного ( ТОВ «ЮВІД-2009» вчиняти від імені та в інтересах довірителя дії, спрямовані на забезпечення виконання повіреним платежів довірителя на користь одержувачів, реквізити яких вказані довірителем у його заявах, за рахунок кредитних коштів на підставі укладеного сторонами договору № 073ФК про надання кредиту ( кредитна лінія) від 27.06.2018 року. ТОВ «ЮВІД-2009» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого транспортного засобу «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , у загальному розмірі 17 655 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 662 від 09.07.2018 року (а.с. 27). 16.11.2020 року між ТОВ «ЮВІД-2009» та ТОВ «С-ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ЮВІД-2009» відступило право вимоги до ОСОБА_5 ТОВ «С-ФІНАНС». Отже, новим кредитором за вказаним зобов`язанням є ТОВ «С-ФІНАНС» (а.с. 90-91). З метою врегулювання спору в досудовому порядку представником позивача ТОВ «ЮВІД-2009», 25.04.2021 року направлено ОСОБА_1 досудову вимогу, яка була залишена відповідачем без виконання (а.с. 66). Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. Такими законами, зокрема, є норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Таким чином, відповідно до вказаних норм закону, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, у межах фактичних витрат, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. У пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків). Враховуючи викладене, у страхової компанії, яка виплатила страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, наявне право вимоги до відповідача, в межах фактичної виплати, як до винної у ДТП особи та відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»; за договорами про відступлення права вимоги таке право перейшло до позивача ТОВ «С-ФІНАНС», а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення суми відшкодування з відповідача на користь позивача. Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову у повному обсязі, у розмірі виплаченого страхового відшкодування - 17 655 грн., враховуючи наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою. Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням ( висновок Верховного Суду у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18). Відповідно до ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до страхового акту № ТР/00/555-18 від 22.06.2018 року, для розрахунку суми страхового відшкодування, ПрАТ «УСК» прийнято до уваги рахунок на оплату № М0000000256 від 21.06.2018 року СТО, виставленого ФОП ОСОБА_3 , згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 17 655 грн. Так, у вказаному рахунку на оплату від 21.06.2018 року визначено вартість відновлювального ремонту, вартість складових, що підлягають заміні, вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, без урахування коефіцієнту зносу, зокрема, вартість бамперу заднього становить 7147 грн., бамперу заднього (нижня частина) - 2059 грн. Відповідно до страхового акту № ТР/00/555-18 від 22.06.2018 року, розмір страхового відшкодування, визначеного на підставі рахунку СТО від 21.06.2018 року ФОП ОСОБА_3 , становить 17 655 грн., що було сплачено ТОВ «ЮВІД-2009» на користь власника пошкодженого транспортного засобу «FORD FIESTA», що підтверджується платіжним дорученням № 662 від 09.07.2018 року (а.с. 27). Разом з тим, відповідно до протоколу огляду транспортного засобу № 190 від 04.06.2018 року, проведеного оцінювачем Лапко Е.М. , автомобіль «FORD FIESTA» має наступні пошкодження, зокрема: бампер задній (нижня частина) - підлягає заміні, бампер задній (верхня частина) - підлягає ремонту та пофарбуванню (а.с. 52). Крім того, у схемі місця ДТП, яка складена працівниками поліції під час ДТП, зафіксовано механічні пошкодження транспортного засобу «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме: пошкоджено задній бампер (тріщина та сколи) (а.с .39-40). Відповідно до звіту № 190 від 04.06.2018 року про оцінку автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , проведення якої доручено оцінювачу Лапко Е.М. , який має вищу освіту та кваліфікацію оцінювача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD FIESTA» в результаті його пошкодження при ДТП (вартість ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу) становить 11034, 98 грн., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «FORD FIESTA» в результаті його пошкодження при ДТП, (вартість ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу) складає 8529, 25 грн. (41-45). При визначенні вартості відновлювального ремонту ( без урахування коефіцієнту фізичного зносу) у звіті № 190 від 04.06.2018 року оцінювачем було враховано вартість проведення ремонту заднього бамперу ( верхньої частини) та його фарбування. З викладеного вбачається, що рахунок на оплату вартості відновлювального ремонту № М0000000256 від 21.06.2018 року, виставлених СТО - ФОП ОСОБА_3 , не у повному обсязі відповідає характеру ушкоджень автомобіля «FORD FIESTA», отриманих внаслідок його пошкодження при ДТП, що відображені у акті огляду транспортного засобу, адже відповідно до звіту № 190 про оцінку автомобіля, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКЛІС» в особі оцінювача Лапко Е.М. , та протоколу огляду транспортного засобу від 04 червня 2018 року бампер задній ( верхня частина) автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , потребує ремонту, а не заміни вказаної складової на нову. Проте, суд першої інстанції не врахував протокол огляду транспортного засобу № 190 від 04.06.2018 року, проведеного оцінювачем Лапко Е.М. , звіт № 190 від 04.06.2018 року про оцінку автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , ремонтну калькуляцію № 190/2018 від 04.06.2018 року, та при визначенні розміру страхового відшкодування помилково посилався на страховий акт № ТР/00/555-18 від 22.06.2018 року, в якому для розрахунку суми страхового відшкодування прийнято до уваги рахунок на оплату № М0000000256 від 21.06.2018 року СТО, виставленого ФОП ОСОБА_3 , згідно з яким у вартість відновлювального ремонту автомобіля - 17 655 грн. включено вартість нової деталі - заднього бампера в сумі 7147 грн., що не відповідає характеру ушкоджень автомобіля «FORD FIESTA», отриманих внаслідок його пошкодження при ДТП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими. Висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача суми страхового відшкодування, зазначеної у страховому акті № ТР/00/555-18 у розмірі 17 665 грн., як розмір фактичних витрат позивача, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, як встановлено з вищевказаних матеріалів справи, вказана сума включає повну вартість нової деталі - заднього бампера ( верхня частина) - 7147 грн., яка відповідно до висновку спеціаліста підлягає лише ремонту. Відтак, заміна вказаної складової на нову, врахування вартості нового заднього бампера ( верхньої частини) у вартість відновлювального ремонту, не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з даною ДТП, а ремонт заднього бампера (верхньої частини) обґрунтовано враховано спеціалістом у звіті. Враховуючи викладене, при визначенні розміру страхового відшкодування необхідно прийняти до уваги звіт № 190 від 04.06.2018 року про оцінку автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , який проведено оцінювачем Лапко Е.М. , адже характер пошкоджень, описаних у цьому звіті про розмір шкоди та ремонтної калькуляції, узгоджується з характером ушкоджень, відображених у акті огляду транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD FIESTA» в результаті його пошкодження при ДТП (вартість ремонту без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу) становить 11 034, 98 грн. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вищевказаного до уваги не взяв та не врахував, що саме висновок щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, № 325/10-18 від 26 жовтня 2018 року, є належним, достатнім і допустимим доказом у справі, який не спростований відповідачем, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого страхового відшкодування у розмірі 11034, 98 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідача не було повідомлено про день та час проведення огляду автомобіля, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції про вказані обставини відповідачем, який був повідомлений про розгляд справи, заявлено не було, не заявляв відповідач і клопотання про призначення відповідної судової експертизи для визначення розміру завданого позивачу матеріального збитку у результаті ДТП за участю відповідача. При цьому, відповідач не навів обґрунтованих доводів того, що його відсутність під час огляду пошкодженого під час ДТП автомобіля призвела до недостовірності, наведених у протоколі огляду транспортного засобу № 190 від 04.06.2018 року, проведеного оцінювачем Лапко Е.М. , ушкоджень автомобіля «FORD FIESTA», отриманих внаслідок його пошкодження при ДТП, та неправомірності розрахунків щодо визначення вартості відновлювального ремонту зазначеного автомобіля, наведених у звіті № 190 від 04.06.2018 року про оцінку автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , який проведено оцінювачем Лапко Е.М. , та не встановлено, що перелік пошкоджених деталей суттєво відрізняється від вищенаведеного та не відповідає пошкодженням, отриманим в ДТП за участю відповідача. Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються звітом № 190 від 04.06.2018 року про оцінку автомобіля «FORD FIESTA», державний номерний знак НОМЕР_1 та ремонтною калькуляцією від 04.06.2018 року. Відповідач не надав будь-яких доказів, які б спростували розмір вартості відновлювального ремонту, визначеного у звіті про оцінку автомобіля «FORD FIESTA» № 190 від 04.06.2018 року, який відповідає вимогам ст. 4, 5, 6, 12, 15, 18, 22 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», складеному за результатами безпосереднього дослідження пошкодженого автомобіля професійним оцінювачем, діяльність якого полягає у визначенні, зокрема, розміру завданих збитків під час ДТП та містить інформацію щодо предмету доказування. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «С-Фінанс» суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 11034, 98 грн., у зв`язку з чим рішення суду підлягає зміні. Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, встановивши невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційний суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного рішення в частині визначення суми відшкодування, що підлягає до стягнення. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374- 376, 381-383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 грудня 2021 року - змінити в частині розміру завданої шкоди, що підлягає відшкодуванню, у зв`язку з чим резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С-ФІНАНС» суму відшкодування в розмірі 11034 (одинадцять тисяч тридцять чотири) грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду з підстав, визначених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Махлай Л.Д. Немировська О.В.