Ухвала КЦС ВС № 633/410/18
від 16.12.2020 · ЦивільнаУхвала 16 грудня 2020 року м. Київ справа № 633/410/18 провадження № 61-18398ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Жданова В. С., Зайцева А. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку, встановив: У листопаді 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , у якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05 травня 2016 року № 3649-СГ про передачу земельної ділянки у власність; - зобов`язати ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області спірну земельну ділянку; - скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2984351 від 01 червня 2016 року. Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 11 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні позовної заяви заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 . Постановою Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року скасовано рішення Печенізького районного суду Харківської області від 11 грудня 2019 року, а позов заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 задоволено. Визнано незаконним та скасувано наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05 травня 2016 року №3649-СГ, скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 2984351 від 1 червня 2016 року, зобов`язано ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області спірну земельну ділянку, площею 4,7725 га. Вирішено питання розподілу судових витрат. До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, а рішення Печенізького районного суду Харківської області від 11 грудня 2019 року залишити в силі. Касаційна скарга подана 08 грудня 2020 року (відповідно до відмітки на конверті). 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Статтею 390 ЦПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, а також додано докази отримання вказаної постанови 25 листопада 2020 року. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Крім цього, в прохальній частині касаційної скарги заявник просить зупинити виконання постанови Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року до закінчення касаційного провадження у справі. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Враховуючи, що заявником не наведено жодних обґрунтованих підстав, за наявності яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення та не надано доказів примусового виконання оскарженого судового рішення, у задоволенні клопотання слід відмовити. Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ухвалив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року. Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Витребувати із Печенізького районного суду Харківської області цивільну справу № 633/410/18 за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко В. С. Жданова А. Ю. Зайцев