Постанова 4852 № 160/6588/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6588/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Виконавчого комітету Нікопольської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради (далі Відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 12.05.2020 року; - визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію; - зобов`язати Виконавчий комітет Нікопольської міської ради розглянути запит від 12.05.2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд; - визнати порушення Виконавчим комітетом Нікопольської міської ради щодо ОСОБА_1 ч. 1 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що він звернувся до Відповідача із запитом про надання публічної інформації, який отримано 15.05.2020 року, але ним не надано відповідь на запит на отримання інформації впродовж п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, станом на 17.06.2020 року Відповідач не надав відповідь у 5 робочих днів після отримання запиту. Загальна кількість днів від отримання запиту складає 22 робочі дні. Позивач вказує, що вказана бездіяльність Відповідача є протиправною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує його право на отримання інформації. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Нікопольської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації ОСОБА_1 на запит на інформацію. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.51-54). Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що на адресу Позивача запитувана інформація у визначений законом строк не надіслана. Проте, хоча із пропуском п`ятиденного строку, але Відповідачем надано відповідь на запит. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Відповідач, із посиланням на порушення норм матеріального права, неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що Позивачем в його інформаційному запиті не було зазначено саме у якій спосіб необхідно відправити поштою відповідь, виконавчим комітетом Нікопольської міської ради у передбачений діючими нормативно-правовими актами було направлено 21 травня 2020 року відповідь простим поштовим відправленням, про що свідчить інформація в сформованій карточці електронного діловодства FossDoc. 02 липня 2020 року виконавчим комітетом Нікопольської міської ради повторно направлено відповідь від 20.05.2020 року на інформацій запит, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» Позивач звернувся до Відповідача із запитом про надання публічної інформації, у якому просив: 1) надати інформацію про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд; 2) відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний запит Відповідачем отримано 15.05.2020 року, що визнається сторонами. Згідно з інформацією з електронної картки електронного діловодства FossDoc сформовано відповідь ОСОБА_1 на лист про вільні земельні ділянки за вих. № 1591/20 від 20.05.2020 року о 15 год. 39 хв. У графі «Вид доставки» проставлено відмітку «Пошта». У графі «Дата виконання» вказано дату 21.05.2020 року, а також міститься відмітка «Знято з контролю». У вказаній відповіді, копія якої долучена Відповідачем до матеріалів справи, міститься наступна інформація: «На Ваш інформаційний запит від 12.05.2020, шо надійшов до виконавчих органів Нікопольської міської ради 15.05.2020, стосовно надання інформації про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використанні під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд повідомляємо. Згідно з рішенням Нікопольської міської ради від 24.05.2019 № 51-49/VII затверджено містобудівну документацію «Детальний план території (вільної від забудови) мікрорайону «Трубник-2» в м. Нікополі Дніпропетровської області». На вказаній території заплановано відведення 73 (сімдесяти трьох) вільних земельних ділянок, які можливо передати у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Слід зазначити, що на деякі земельні ділянки зазначеного масиву вже надано дозволи (рішення міської ради) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та прийнято рішення про передачу у власність земельних ділянок. Відповідно до пункту 6 статті і 18 Земельного кодексу України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки…». Також Відповідачем долучено до матеріалів справи лист на адресу ОСОБА_1 від 02.07.2020 року № 2136/20 наступного змісту: « 25.06.2020 року на адресу виконавчого комітету Нікопольської міської ради надійшла ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зі змісту позовних вимог видно, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради не надана відповідь на Ваш інформаційний запит від 12.05.2020, що надійшов до виконавчих органів Нікопольської міської ради 15.05.2020 (вх. № ИЗ-112/20 від 15.05.2020) про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Слід зазначити, що виконавчим комітетом Нікопольської міської ради на Ваш інформаційний запит було підготовлено та направлено відповідь за вих. № 1591/20 від 20.05.2020. Враховуючи вищезазначене, повторно направляємо відповідь виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.05.2020 вих. № 1591/20 на Ваш інформаційний запит від 12.05.2020». Відповідно до фіскального чеку АТ «Укрпошта» ВПЗ 53210 вказану відповідь разом з копією відповіді виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.05.2020 вих. № 1591/20 направлено ОСОБА_1 03.07.2020 року рекомендованим листом. Трек-код відправлення 5321003915190. Згідно з інформацією з сайту АТ «Укрпошта» зазначене відправлення отримано адресатом 08.07.2020 року о 14 год. 04 хв. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями). Статтею 1 вказаного Закону надано визначення публічної інформації, згідно з яким публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. У відповідності до статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Так, положення вказаного закону регулюють, зокрема, правовідносини з приводу забезпечення отримання громадянами або іншими особами інформації, що створюється та виникає в процесі функціонування суб`єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань. Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема: - обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; - визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; - юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Також, доступ до публічної інформації, відповідно до статті 4 цього Закону, здійснюється на принципах, зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом. Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Частиною 4 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Враховуючи наведене, Відповідач належить до розпорядників інформації в розумінні положень пункту 1 частини першої Закону України «Про доступ до публічної інформації». Згідно з положеннями статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, серед іншого, надання інформації за запитами на інформацію. Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, обов`язок розпорядника інформації щодо надання відповіді на отриманий запит - має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб`єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації. При цьому, стаття 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2020 року Позивач звернувся до Відповідача із запитом на отримання публічної інформації, що отриманий Відповідачем 15.05.2020 року та зареєстрований за № ИЗ-112/20. Однак, як встановлено у ході розгляду справи, на адресу Позивача запитувана інформація у визначений законом строк не надіслана. Судом першої інстанції обґрунтовано надано критичну оцінку посиланням Відповідача на направлення на адресу Позивача 20.05.2020 року відповіді на запит, оскільки на підтвердження вказаного надано лише витяг з електронної картки електронного діловодства FossDoc, відповідно до якого сформовано відповідь ОСОБА_1 на лист про вільні земельні ділянки за вих. № 1591/20 від 20.05.2020 року о 15 год. 39 хв. Жодних доказів, що свідчили б про направлення на адресу Позивача відповіді на запит не надано. Таким чином, Відповідачем допущено протиправну бездіяльність у частині недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на відповідний запит. Поряд із цим, з матеріалів справи також вбачається, що 03.07.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 02.07.2020 року № 2136/20, до якого долучено відповідь виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 20.05.2020 вих. № 1591/20 на інформаційний запит Позивача від 12.05.2020 року, у якій надано інформацію про наявність на території м. Нікополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Згідно з інформацією з сайту АТ «Укрпошта» вказане поштове відправлення отримано Позивачем 08.07.2020 року. З огляду на викладене, хоча із пропуском п`ятиденного строку, Відповідачем надано відповідь на запит, виходячи із чого судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні адміністративного позову у відповідній частині. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 16 липня 2020 року необхідно залишити без змін. Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Нікопольської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі №160/6588/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова