Постанова Львівський апеляційний суд № 462/4537/20

Справа № 462/4537/20 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С. Провадження № 33/811/1428/20 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі судді Партики І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 10 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: оскарженою постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , 20.07.2020 року о 01.35 год. на вул. Широка, 98 у м.Львові, керував автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з., НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці із використанням технічного приладу «Drager» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на оскарження постанови, скасувати оскаржену постанову, а провадження у справі закрити щодо нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що про те, що оскаржену постанову отримав 21.09.2020 року після подання відповідної заяви. В судовому засіданні 10.09.2020 року присутнім не був. По суті апеляційних вимог зазначає, що постанова суду є незаконна та необґрунтована. До протоколу не додано жодних належних та допустимих доказів, що свідчать про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а відповідно немає об`єктивної сторони ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що, суд першої інстанції припустився грубих порушень при застосуванні ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення , передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а тим самим забезпечити право особи на доступ до правосуддя та швидкий і безсторонній розгляд справи, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити, виходячи з наступного. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, детально дослідивши матеріали та обставини справи, давши їм належну оцінку, прийшов до обґрунтованого і вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові судді обставин, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 20.07.2020 року серії ДПР18 № 067618; письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі в лікаря нарколога; відеозаписі на CD-диску. Вищевикладені докази сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають. Жодних порушень прав ОСОБА_1 , у тому числі і права на захист та справедливий суд, ні під час складання і оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. Окрім того, судом не беруться до уваги покликання апелянта про те, що карантинні обмеження, запровадженні постановою КМУ, якимсь чином вплинули на обсяг його прав. Доводи апеляційної скарги про незаконність, необґрунтованість постанови суду першої інстанції та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки такі не знайшли свого підтвердження. Підстав для закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, немає. Накладене адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. За таких умов постанову судді першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Львова від 10 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Львова від 10 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Партика І. В.