Ухвала КАС ВС № 160/9272/20

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 11 грудня 2020 року Київ справа №160/9272/20 адміністративне провадження №К/9901/33965/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року (колегія у складі суддів Малиш Н.І., Кругового О.О., Щербака А.А.) у справі № 160/9272/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просила: - визнати протиправною відмову відповідача у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; - зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, починаючи з 27.07.2020, відповідно до п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на підставі Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 (суддя Кучма К.С.) позов задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. «а» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на підставі Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, починаючи з 27.07.2020, з урахування висновків суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено, присуджено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області стягнення відшкодування судових витрат у розмірі 420,40 грн. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. 08.12.2020 позивач подала касаційну скаргу, що 10.12.2020 надійшла до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.11.2020 у справі № 160/5101/20 та у постанові від 05.11.2020 у справі № 160/5755/20 у подібних правовідносинах ухвалив протилежні судові рішення про задоволення аналогічних позовних вимог осіб, які в той самий період працювали із позивачем у Відкритому акціонерному товаристві «Кривбасзалізрудком»; у постановах від 28.07.2020 у справі № 280/1365/20, від 08.10.2020 у справі № 280/3229/20, від 13.10.2020 у справі № 280/3227/20, від 20.10.2020 у справі № 280/2478/20 у подібних правовідносинах застосував Закон України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». У цій справі суд апеляційної інстанції застосував пп. 1 п. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Вказує на те, що стосовно застосування зазначеної норми права відсутній висновок Верховного Суду, а тому, розгляд касаційної скарги має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення за результатами касаційного перегляду, мотивуючи клопотання тим, що розмір судового збору за подання касаційної скарги дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком та поставить її у складне матеріальне становище. Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить з такого. Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частиною 1 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. В усіх випадках, передумовою для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є скрутний матеріальний стан особи, за якого сплата судового збору стає непомірним тягарем. ОСОБА_1 документально на підтверджує скрутний матеріальний стан, тому Суд не має правових підстав вирішувати питання відстрочення сплати судового збору та у задоволенні клопотання слід відмовити. Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Звертаючись до суду у 2020 році ОСОБА_1 заявляла немайнову вимогу. З огляду на п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн. Отже, за подання касаційної скарги судовий збір становить 1 681,60 грн (2 102,00 грн х 0,4 х 200 %). Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу. За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору у розмірі 1 681,60 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ________(ПІБ позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений Cудом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Керуючись ст. 330, 332 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 160/9272/20 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб