Постанова Одеський апеляційний суд № 509/3150/20

Номер провадження: 33/813/1350/20 Номер справи місцевого суду: 509/3150/20 Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.12.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: судді - Комлевої О.С., за участю: секретаря судового засідання Воронової Є.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Абросімова Андрія Петровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 вересня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 вересня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала На дану постанову суду, адвокат Абросімов А.П., подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та винести нову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального і матеріального права. Судом першої інстанції не зазначено, в чому саме виражено нібито вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення, не описано обставини, установлені судом під час розгляду справи, не зазначено яку саме норму ПДР було порушено. Обвинувачення ОСОБА_3 в порушення вимог п.14.6 ПДР є неконкретизованим, безпідставним та надуманим. Судом не взято до уваги письмові пояснення ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_3 , та пояснення свідка ОСОБА_5 , з яких вбачається що порушення вимог ПДР було допущено саме водієм ОСОБА_4 , що спричинило ДТП 29.06.2020 року за її участі. Вина ОСОБА_3 недоведена. Судом першої інстанції не було враховано приписи ч. 2 ст. 33 КУпАП при призначенні виду адміністративного стягнення. Судом першої інстанції не було дотримано встановленого КУпАП порядку повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи та за відсутності для того передбачених ч. 1 ст. 268 КУпАП підстав. Захисника також не було повідомлено про дату та час судового розгляду. Суд позбавив особу, яка притягається до адміністративно відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права та порушив її право на захист. Оскаржувана постанова не містить опису обставин ДТП, встановлених під час розгляду справи і відомостей про конкретне місце вчинення адміністративного правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо навіть визначити територіальну підсудність справи та моделі транспортних засобів, оскільки автомобілю марки «Вогла 2410» не існує і суд не встановив дійсну марку і модель авто, за участю якого сталося ДТП. Насправді це автомобіль ГАЗ 24-10 «Волга». Суд першої інстанції відхилив клопотання захисника Абросімова А.П. про направлення матеріалів до Овідіопольського ВП ГУНП України в Одеській області для належного оформлення, що призвело до неможливості прийняття обґрунтованого та законного рішення у справі. В протоколі не зазначені відомості про свідків і потерпілих, хоча у матеріалах, спрямованих до суду для розгляду, були наявні їх пояснення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до матеріалів справи, 29.06.2020 року о 12:30 год., гр. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Honda Civic», д/н НОМЕР_1 , на автодорозі Одеса Б-Дністровський, при виконанні обгону, не впевнилася в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Волга 2410», д/н НОМЕР_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч на АЗС GAS-POINT, в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина останньої доведена та підтверджена належними та допустимим доказами. Апеляційний суд не в повній мірі погоджується з таким висновком, оскільки суд до нього дійшов з порушенням процесуального права. Згідно з вимогами ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про своєчасне повідомлення особи про час та місце розгляду справи. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог КУпАП. Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи у суді першої інстанції, а відповідно до постанови суду справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 . Викладені обставини свідчать про те, що при розгляді справи були допущені суттєві порушення прав ОСОБА_1 передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. За таких підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що при розгляді справи були порушені норми процесуального права, щодо належного сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування постанови. Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд приймає нову постанову про закриття провадження по справі за наступних підстав. Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень. Між тим, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається. У зв`язку з закриттям по даній справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП питання щодо доведеності вини осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності не вирішується, з урахуванням положень рішення ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006 року, у якому зазначено, що у разу закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, був складений 29.06.2020 року. З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст. 38 КУпАП строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції також позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість ОСОБА_6 , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Апеляційний суд акцентує увагу на те, що за змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Керуючись ст.ст. 38, п.7 ст. 247, 294 КУпАП апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 задовольнити частково. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 14 вересня 2020 року скасувати. Прийняти постанову, якою провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, за закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева