Постанова 4855 № 580/1866/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1866/20 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Черкаської області, Офісу Генерального Прокурора про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Черкаської області, Офісу Генерального Прокурора, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 р. № 82 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»; - визнати протиправними та скасувати наказ прокуратури Черкаської області від 28.04.2020 р. № 109 к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30.04.2020 р.; - поновити ОСОБА_1 в органі прокуратури Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119) та на посаді прокурора, рівнозначній посаді, яку він займав станом на 30.04.2020. - стягнути з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 30.04.2020 по дату винесення судового рішення. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 р. зупинено провадження в адміністративній справі № 580/1866/20, до набрання законної сили рішенням Конституційного суду України по справі № 3/116(20). Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Черкаська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 відкрито провадження та призначено апеляційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Так, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі, виходив з того, що, оскільки процедура звільнення позивача проведена саме на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (зі змінами), рішення Конституційного Суду України має безпосереднє значення для розгляду справи по суті. Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що визнання неконституційними певних норм згаданого Закону може призвести до порушення його логіки і структури, спричинити виникнення прогалин у ньому. У зв`язку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого рішення. Проте, апелянт вважає, що в разі визнання законодавчої норми неконституційною, вона втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення Конституційного Суду України, а тому, підстави для зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3/116(20), на переконання відповідача, відсутні. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне. Нормами п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на зазначені вимоги процесуального закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: - чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. При цьому, об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Конституційним Судом України 18.03.2020 року зареєстровано конституційне подання 50 народних депутатів України щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ. Ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі; здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду. Згідно з приписами ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У ч. 2 ст. 152 Конституції України, визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, з урахуванням наведеного, слідує висновок про те, що до правовідносин у цій справі підлягають застосуванню положення законодавства, які були чинними та діяли саме на час виникнення спірних правовідносин, з огляду на що, на переконання колегії суддів, прийняття рішення Конституційним Судом України у справі № 3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ (із змінами) на спірні правовідносини не вплине та, передусім, матиме наслідки лише на майбутнє. Отже, розгляд Конституційним судом справи за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо конституційності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, на думку колегії суддів, не є тією обставиною, що об`єктивно унеможливлює розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням Конституційного суду. Також, колегія суддів зважає на те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи й такі критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). А тому, межі зупинення провадження у справі, не повинні призводити до збільшення розумного строку розгляду справи, оскільки у зв`язку з тривалим судовим розглядом справи, може бути порушене право сторін на своєчасне її вирішення та призвести до інших негативних для сторін наслідків. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача-1 знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження у справі. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 243, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Черкаської обласної прокуратури - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 р. - скасувати. Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко