LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855580/250/20

від 18.03.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/250/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у якому просить: - визнати протиправною бездіяльність відповідачів при розгляді скарги позивача від 15.07.2019 щодо непритягнення до адміністративної відповідальності сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Мицюка Володимира Павловича ; - зобов`язати відповідача 1 поновити провадження за скаргою позивача від 15.07.2019 щодо непритягнення до адміністративної відповідальності сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Мицюка Володимира Павловича ; - зобов`язати відповідача 1 скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно сільського голови Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Мицюка Володимира Павловича ; Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 адміністративну справу № 580/250/20 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Регіонального представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд Черкаському районному суду Черкаської області. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва. Колегія суддів визнала за можливе розглянути дану апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 312 КАС України. Передаючи дану справу за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області, суд першої інстанції виходив з наступного: - адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України; - оскільки предметом цього спору є оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, на підставі наведеної норми, цей спір підсудний місцевому загальному суду в порядку адміністративного судочинства. Апеляційна скарга містить наступні обгрунтування: - висновки суду першої інстанції про те, що предметом цього спору є оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, з огляду на що, цей спір підсудний місцевому загальному суду в порядку адміністративного судочинства, на переконання апелянта є помилковими, адже у матеріалах даної справи відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, натомість, предметом даного спору є протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень при розгляді скарги заявника за наслідками якої, відповідач має право притягнути до адміністративної відповідальності порушника, проте, аж ніяк не про притягнення до адміністративної відповідальності; - на переконання апелянта, висновки суду в оскаржуваній ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи та є припущеннями, що не грунтуються на нормах закону. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до положень ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата в депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини 1 цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». До жодної з перелічених категорій предмет позову у даній справі не належить. Посилання суду першої інстанції на п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, є помилковими, адже позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача за наслідком розгляду заяви, щодо не притягнення, у силу своїх повноважень, до адміністративної відповідальності. Тобто, справа про притягнення до адміністративної відповідальності відсутня, а дослідженню судом підлягає лише правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною 1 цієї статті. Оскільки, як зазначено вище, до жодної з категорій справ, перелічених в ч. 1 ст. 20 КАС України, предмет позову у даній справі не належить, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність передачі позову до місцевого загального суду, як адміністративного. Так, у матеріалах даної справи відсутня постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, натомість, предметом даного спору є можлива протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень при розгляді скарги заявника за наслідками якої, відповідач має право притягнути до адміністративної відповідальності порушника. Нормами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі про передачу справи за підсудністю. У частині доводів апелянта на необхідність передачі даної справи, у разі задоволення апеляційної скарги, до Окружного адміністративного суду м. Києва, колегія суддів враховує норми ст. 25 КАС України. Оскільки місцем проживання позивача є: Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Білозір`я, а також, приймаючи до уваги те, що позивач подав даний позов за своїм вибором до Черкаського окружного адміністративного суду, належним судом для розгляду даного спору є саме цей суд. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для розгляду справи та порушено норми процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати, а справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 20, 243, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 - скасувати. Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко О.І. Шурко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»