Постанова 4855 № 580/3499/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3499/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Сорочка Є.О., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : У Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява ОСОБА_1 , в порядку ст. 383 КАС України, в якій він просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виконання відповідно до закону рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 580/3499/25; за результатами розгляду заяви постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону. Заява мотивована тим, що пенсійні виплати у грудні 2025 року становлять 8112,33 грн та є набагато меншими тих, що належить за рішенням суду (19115,76 грн). Відповідач подав суду заперечення на вказану заву, в якому зазначив, що на виконання вищевказаного рішення суду, Головним управлінням здійснено перерахунок основної пенсії позивача за період з 28.09.2024, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір пенсії позивача з 28.09.2024 становить 19115,76 грн, а саме: 18888,00 грн - основний розмір пенсії (2361,00 грн (прожитковий мінімум станом на вересень 2024 року) х 8; 227,76 грн - (додаткова пенсія, потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 580/3499/25. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2026 та від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у письмовому провадженні. Відповідно до положень ст. 309 КАС України, суд ухвалив продовжити строк розгляду апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні заяви про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Черкаській області щодо виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що: - на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 580/3499/25, позивачу протоколом від 21.12.2025 здійснено перерахунок пенсії та нараховано її у розмірі 19115,76 грн (18888,00 грн (основний розмір пенсії, 2361,00 (мінімальний розмір пенсії за віком) х 8) + 227,76 грн (додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС); - отже, 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції Закону України від 06.06.1996 № 230/96-ВР (18888,00 грн) розрахований відповідачем вірно, тому рішення суду щодо перерахунку пенсії відповідачем виконане; - стосовно виплати позивачу перерахованої пенсії, суд зазначив про те, що відповідач виплати здійснює винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством. Як установлено судом, на виконання вказаного вище рішення суду, позивачу здійснено перерахунок пенсії та нараховано її в сумі 19115,76 грн, а виплата перерахованих на виконання рішень судів пенсій здійснюється відповідно до вимог Порядку № 821, який є чинним та підлягає застосуванню. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки судом не було враховано, що всупереч твердженню відповідача, які були прийняті судом першої інстанції до уваги, відповідачем рішення суду виконано в частині здійснення перерахунку основної пенсії позивача, але не виплачується в частині щомісячних виплат в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що має становити 19115,76 грн, але нараховано в розмірі 8112,33 грн. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Слід зазначити, що КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення. Важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням. З цією метою, КАС України, визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення. Узагальнюючи загальні аспекти/критерії захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення, слід виходити з того, що: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо. Стосовно сутності судового контролю, колегія суддів звертає увагу на тому, що ст. ст. 382-383 КАС України, визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування, є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383 КАС України, можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Так, у даному випадку, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 580/3499/25, яке набрало законної сили 13.11.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 з 28.09.2024, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №230/96-ВР, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 580/3499/25, позивачу протоколом від 21.12.2025 здійснено перерахунок пенсії та нараховано її у розмірі 19115,76 грн (18888,00 грн (основний розмір пенсії, 2361,00 (мінімальний розмір пенсії за віком) х 8) + 227,76 грн (додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа потерпілих ЧАЕС). Дійсно, 8 мінімальних пенсій за віком, розраховано відповідачем вірно. Однак, судом першої інстанції не було перевірено та враховано, що починаючи з листопада 2025 року по січень 2026 року (до цього місця наявна відповідь органу ПФУ), позивачу продовжує виплачуватися пенсія у розмірі 8112,33 грн, тобто, у даному випадку, мова йде не лише про виплату заборгованості на виконання рішення суду з 28.09.2024, а й про поточну виплату перерахованої позивачу пенсії на виконання рішення суду. Посилання суду першої інстанції у цьому контексті на порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 є помилковими, позаяк, цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Тобто, з наведеної ситуації в даній справі слідує, що виплата пенсії позивачу проводиться органом пенсійного фонду у меншому ніж мінімально-визначеному розмірі відповідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішенням суду від 22.05.2025. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Як наслідок, Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», як підзаконний нормативно-правовий акт, не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Окрім цього, пунктом 1 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого вказаною вище Постановою КМУ, прямо передбачено, що цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Отже, такий Порядок не може ставити у залежність виплату в повному обсязі перерахованої пенсії після набрання відповідним рішенням суду законної сили. Колегія суддів наголошує, що за правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Фактично, незважаючи на вирішення спору в даній справі та на користь позивача, останній продовжує отримувати той же самий розмір пенсії, яку отримував до спору, при цьому, відповідач вказує на те, що здійснив її перерахунок. Разом із тим, апеляційний суд зауважує, що Порядок № 821 визначає застосування в частині, що стосується виплати ретроспективної заборгованості, однак не може застосовуватись до виплати поточних сум пенсії після набрання рішенням суду законної сили. Колегія суддів також зазначає, що у випадку коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення. На переконання колегії суддів, без надання оцінки даним обставинам, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування норм ст. 383 КАС України, є передчасним. З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, вважає передчасними та необґрунтованими, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при цьому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили. На переконання колегії суддів, належної оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції надано не було. За таких обставин, колегія суддів вважає, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви. Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року - скасувати. Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Є.О. Сорочко В.В. Кузьменко