Постанова 4855 № 750/4929/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/4929/20 Суддя (судді) першої інстанції:Філатова Л.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Ткаченка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Заступника командира роти №1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Секача Романа Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління патрульної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 жовтня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: 13 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась у суд з позовом до Заступника командира роти №1 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Секача Романа Михайловича (далі - відповідач, Заступник командира роти №1 Секач Р.М.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Управління патрульної поліції в Чернігівській області (далі - третя особа, Управління ПП в Чернігівській області), в якому просила скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В обґрунтування позову зазначила, що належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення нею адміністративного правопорушення відповідачем до постанови не додано та не вказано про їх наявність. Також відповідачем не було надано наказ по особовому складу на підтвердження правомірності повноважень на відповідне патрулювання в м. Чернігові по вул. 77-ї Гвардійської дивізії,

1. Постанову прийнято не на місці вчинення адміністративного правопорушення, не дотримано форми постанови, а саме не зазначено, які саме докази до неї додаються, строк оскарження та не роз`яснено права правопорушника. Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки доводам, викладеним у позові, зокрема, у оскаржуваній постанові не зазначено технічного засобу, на який здійснено відеофіксацію. Наголошує, що на відео відсутня сама фіксація порушення правил дорожнього руху. Акцентує увагу на тому, що рішення місцевого суду винесено після спливу тримісячного строку, встановленого Кодексом України про адміністративні правопорушення для накладення адміністративного стягнення, що є підставою для закриття провадження у справі. Відзив на апеляційну скаргу та пояснення щодо неї не надходили. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що 05 червня 2020 року о 18:48 годин ОСОБА_1 здійснювала рух в в м. Чернігові по вул. 77-ї Гвардійської Дивизії, 1 на автомобілі OPEL ASTRA SPORTS TOURER д.н.з. НОМЕР_1 . Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість та не зупинилась, щоб надати дорогу пішоходам, чим порушила пункт 18.1 Правил дорожнього руху. Своїми діями позивач вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що стало підставою для прийняття відповідачем постанови та притягнення її до відповідальності у вигляді штрафа. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та уважаючи свої права порушеними, позивач звернулась з позовом до суду. Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження своєї невинуватості, у той час як відповідачем надано докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення позивачем. Колегія суддів з наведеним висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно пунктів 8 та 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Пунктом 1.3 цих Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 18.1 ПДВ закріплено, що водій транспортного засоба, що наближається до нерегульованого пішохідного перехода, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Положеннями статті 222 КУпАП закріплено, що органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо (зокрема, частини 1 статті 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідальність за порушення правил проїзда пішохідних переходів передбачена статтею 122 КУпАП. Провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП. Статтею 246 КУпАП закріплено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція). Пунктом 1 цієї Інструкції передбачено, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Згідно пункта 4 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП. Відповідно до пункта 1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Пунктом 9 вказаного розділа передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Отже, з метою виконання покладених законодавством обов`язків щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський має встановити особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Після пред`явлення відповідних документів, поліцейський зможе приступити до розгляду справи про адміністративне правопорушення, під час якого з`ясовується питання вчинення водієм правопорушення. Як установлено судом, позивач не зупинилась на вимогу працівників патрульної поліції після вчинення адміністративного правопорушення. Як убачається із відеозаписа, наданого відповідачем до відзива, позивач освідомлює допущене нею порушення ПДР і розуміє чому патрульні супроводжували її транспортний засіб аж до парковки торгівельного центра. З огляду на зазначене, твердження позивача про те, що оскаржувана постанова складена не за місцем вчинення адміністративного правопорушення колегія суддів до уваги не приймає. Також відеозапис свідчить, що позивачу було запропоновано ознайомитись з записом допущеного нею правопорушення, однак вона від такого ознайомлення відмовилась. Додаткового колегія суддів зауважує, що відповідно до положень статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Оскільки постанова, яку оскаржує позивач прийнята відповідачем в межах означеного строка, правові підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутні. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись статтями 33, 34, 243, 272, 286, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька