Постанова 4870 № 914/825/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" листопада 2020 р. Справа №914/825/19 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого - судді О.В. Зварич суддів О.П. Дубник О.І. Матущак, секретар судового засідання М.С. Кіра, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Копитчака Івана Івановича б/н від 17.02.2020 року (вх. № 01-05/710/20 від 20.02.2020 року) на рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року (суддя П.Т. Манюк; повний текст рішення складено 27.01.2020 року) у справі № 914/825/19 за позовом: Фізичної особи - підприємця Радецької Ганни Степанівни (надалі ФОП Радецька Г.С.) до відповідача-1: Фізичної особи - підприємця Копитчака Івана Івановича (надалі ФОП Копитчак І.І.) до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Кулієва Арзу Мугдат Огли (надалі ФОП Кулієв Арзу Мугдат Огли) за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Голіяна Миколи Володимировича (надалі Голіян М.В. ) за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2) про витребування майна із чужого незаконного володіння, за участю: від позивача: Буловчак В.І. - адвокат (ордер серія ВС № 1011044 від 25.05.2020 року); Сорока О.Є. - адвокат (ордер серія ЛВ № 094908 від 25.05.2020 року); від відповідача-1: Вовк О.С. - адвокат (ордер серія ЛВ № 171474 від 17.02.2020 року); від відповідача-2: не з`явився; від третьої особи-1: не з`явився; від третьої особи-2: не з`явився, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції 25.04.2019 року ФОП Радецька Г.С. звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Копитчака І.І. про витребування майна із чужого незаконного володіння (з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог). Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ФОП Копитчак І.І. залишив без задоволення вимогу позивача про повернення спірного майна, у зв`язку з чим ФОП Радецька Г.С., як орендар даного майна, позбавлена права володіти та користуватись ним. Згідно з ухвалою господарського суду Львівської області від 09.08.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Голіяна М.В. та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП Кулієва Арзу Мугдат Огли. 21.08.2019 представником позивача до господарського суду Львівської області подано заяву про визнання недійсними пов`язаних з предметом спору правочинів, в порядку ч. 3 ст. 184, ч. 3 ст. 237 ГПУ України. Зазначена заява мотивована тим, що позивач не заявляв раніше вимогу про визнання вказаних договорів недійсними, оскільки йому не було відомо про їх існування. Відповідач надав ці договори лише 31.07.2019 року. З підстав, зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 18.09.2019 року змінено процесуальний статус третьої особи, а саме залучено ФОП Кулієва Арзу Мугдат Огли до участі у справі в якості відповідача-2. Рішенням господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19 (суддя П.Т. Манюк) прийнято відмову та закрито провадження в частині позовних вимог позивача щодо майна, зазначеного в заяві про зменшення позовних вимог. Зменшені позовні вимоги задоволено повністю. Витребувано від ФОП Копитчака І.І. на користь ФОП Радецької Г.С., зокрема: 1) балансувальний стенд BRIGHT СВ910GВ (артикул СВ910GВ 220) в кількості 1 шт.; 2) шиномонтажний стенд BRIGHT LС810 G (п/автомат, захват диска от 10" до 24") 380В (артикул LС810G380V) в кількості 1 шт.; 3)підіймач 2-ох стійковий 4,0 т електрогідравлічний з нижньою синхронізацією 380В (артикул TLT240USA) в кількості 2 шт.; 4) дископрав АК12/2 (артикул АК12/2) в кількості 1 шт.; 5) знімач для масляного фільтра "краб" 65-110 (артикул 61904F) в кількості 1 шт.; 6)стяжки пружин двохзахватні L270mm 2 од (артикул JEAC0127) в кількості 1 шт.; 7)зйомник р/тяг і кульових опор 19мм універсальний (артикул JEAВ0116) в кількості 1шт.; 8) зйомник р/тяг кульових опор 29x82x65мм (артикул JEAВ0629) в кількості 1 шт.; 9)ключ трубний важільний 65мм L560 (артикул DDAD1A64) в кількості 1 шт.; 10)монтування з резиновою ручкою (L800mm) (артикул JCCD2031) в кількості 1 шт.; 11)аргонова зварка G.I.200AC/DC (артикул G.I.200AC/DC) в кількості 1 шт.; 12)зварювальний апарат DIGITAL MIG 220 (артикул 820024) в кількості 1 шт.; 13)підіймач 2-ох стійковий 4,5 т електрогідравлічний з нижньою синхронізацією 380В (артикул TLT245USA) в кількості 1шт.; 14) пневмогайковерт 1/2" 678 N/m 8000об/хв 2.6КГ (артикул KAAA1650B) в кількості 1 шт.; 15) лапи подовжені в кількості 1 шт. Заяву ФОП Радецької Г.С. про визнання недійсними пов`язаних з предметом спору договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013, від 16.09.2013, від 03.10.2013 та від 02.12.2013, укладених між суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та ФОП Копитчака І.І. задовольнено. Визнано недійсними пов`язані з предметом спору договори купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013, від 16.09.2013, від 03.10.2013 та від 02.12.2013, укладені між суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та ФОП Копитчак І.І. Стягнуто з ФОП Копитчак І.І. на користь Радецької Г.С. 6647,05 грн. судового збору. Стягнуто з ФОП Кулієва Арзу Мугдат Огли на користь Радецької Г.С. 3842,00 грн. судового збору. Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19 (суддя П.Т. Манюк) відмовлено в задоволенні заяви ФОП Радецької Г.С. про повернення 317,88 грн. судового збору, сплаченого за частину позовних вимог, від яких позивач відмовилась. В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що у ФОП Копитчака І.І. відсутні правові підстави для володіння спірним майном, оскільки власник майна - Радецький М.Б. не укладав з відповідачем жодних правочинів, які б надавали останньому право користуватись таким майном. Одночасно, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення поданої позивачем в порядку ч.3 ст. 237 ГПК України заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013 року, від 16.09.2013 року, від 03.10.2013 року, від 02.12.2013 року, укладених між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвом Арзу Мугдат Огли та Копитчаком І.І . Місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви ФОП Радецької Г.С. про прийняття додаткового рішення, зважаючи на те, що нормами Закону України «Про судовий збір» не передбачено повернення судового збору позивачу при закритті провадження справі у зв`язку з його відмовою від позову (в тому числі і частковою). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ФОП Копитчак І.І. подав апеляційну скаргу на на рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову та заяви про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013, від 16.09.2013, від 03.10.2013 та від 02.12.2013, укладених між ФОП Кулієвом Арзу Мугдат Огли та ФОП Копитчаком І.І. Вважає оскаржуване рішення прийнятим при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають встановленим обставинам справи. Покликається на те, що договір оренди від 27.10.2018 року, укладений між позивачем та ОСОБА_2 , закінчив свою дію 27.10.2019 року, відтак суд дійшов хибного висновку про наявність у позивача титулу законного користувача. Відповідно, оскаржуваним рішеням суду витребувано майно на користь неналежного позивача - особи, у якої відсутні підстави володіти чи користуватись таким майном. Вважає, що заява позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання пов`язана з оспоренням права власності відповідача на авторемонтне обладнання. Дана вимога містить самостійний предмет оскарження та не є пов`язаною з предметом віндикаційного позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ФОП Радецька Г.С. у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду - законним. Звертає увагу, що є орендарем спірного майна, а тому наділена правом заявити вимогу про його витребування з чужого незаконного володіння. Стверджує, що 12.12.2019 року було підписано додаткову угоду, відповідно до якої договір оренди від 27.10.2018 року продовжено автоматично на той самий термін і на тих самих умовах, а тому ФОП Радецька Г.С. є належним позивачем у даній справі. Зауважує, що суд першої інстанції правомірно задоволив її заяву про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013 року, від 16.09.2013 року, від 03.10.2013 року, від 02.12.2013 року, укладених між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та Копитчаком І.І. , оскільки оскаржувані договори укладено без наміру створення правових наслідків, оскільки жодного майна за ними не пердавалось. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19, апеляційну скаргу ФОП Копитчака І.І. - без задоволення. Третя особа-1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зокрема зазначає, що в договорі оренди від 27.10.2018 відсутні застереження щодо незастосування до орендних правовідносин, які склалися між ФОП Радецькою Г.С. та ОСОБА_2 положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна». В даному випадку, Орендодавець - ОСОБА_2 не заявляв про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, у зв`язку з чим такий договір є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Голіян М.В. наголошує, що 12.12.2019 між ФОП Радецькою Г.С. та ОСОБА_2 було підписано додаткову угоду, відповідно до якої сторони додатково засвідчили той факт, що договір оренди від 27.10.2018 було автоматично продовжено на той самий термін і на тих самих умовах у відповідності до ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». Третя особа-1 вказує, що факт приналежності спірного майна на праві власності ОСОБА_2 підтверджується договором купівлі-продажу від 12.08.2013, видатковими накладними. Факт наявності суб`єктивного права титульного володільця на спірне майно у позивача підтверджено договором оренди обладнання від 27.10.2018 та актом прийому-передачі обладнання від 27.10.2018р. На думку третьої особи-1, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що представлені відповідачем-1 до матеріалів справи договори про надання авторемонтних послуг не містять інформації щодо місця їх надання, отже, такі не можна вважати належними доказами використання відповідачем-1 обладнання, розміщеного у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . Просить залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення. Третя особа-2 у письмовому відзиві аналогічного змісту, поданому Голіян М.В. ,просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі № 914/825/19, апеляційну скаргу ФОП Копитчака І.І. - без задоволення. Відповідач-2 не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу. Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 року (головуючий-суддя О.В. Зварич, судді: В.М. Гриців, О.П. Дубник) відкладено розгляд справи № 914/825/19 на 30.11.2020 о 10 год. 30 хв. За розпорядженням в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 564 від 27.11.2020 проведено автоматизовану зміну складу колегії суддів у справі № 914/825/19 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії В.М. Гриців. Відповідно до витягу з протоколу авторозподілу від 27.11.2020 до складу колегії суддів введено суддю О.І. Матущака замість судді В.М. Гриців. Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи, наведені у апеляційній скарзі. Представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач-2 не делегував свого представника в судове засідання. Про причини неявки не повідомив. При цьому, 20.11.2020 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №7901011177134 (ухвала від 09.11.2020 року), адресоване відповідачу-2 на його юридичну адресу ( АДРЕСА_2 ). Представник третіх осіб в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву б/н від 30.11.2020, в якій просить розгляд справи № 914/825/19 здійснювати у відсутності представника Голіян М.В. та ОСОБА_2 за наявними у справі матеріалами. Вищенаведеним підтверджується те, що суд вжив заходів з метою повідомлення учасників справи про час, дату і місце розгляду справи. Враховуючи те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників відповідача-2 та третіх осіб. Обставини справи 12 серпня 2013 року між Фізичною особою-підприємцем Голіян Миколою Володимировичем (Продавець) та Фізичною особою ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12/08, відповідно до п. 1.1 якого Продавець передає обладнання та інструменти Покупцю, а Покупець приймає товар та оплачує його вартість. Найменування, розгорнутий асортимент, кількість та ціна товару зазначені у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору) (т. 1, а.с. 22). Підпис Покупця на видатковій накладні є одночасно підтвердженням факту прийому від Продавця товарів по їх кількості та якості (п. 1.5 договору). Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється Покупцем при прийомі товару на складі Продавця. Розрахунок здійснюється в готівковій формі в національній грошовій одиниці України. Специфікаціями до договору купівлі-продажу № 12/08 від 12.08.2013: № 1 від 12.08.2013; № 2 від 13.08.2013; № 3 від 14.08.2013; № 4 від 27.09.2013; № 5 від 09.11.2013 та № 6 від 19.11.2013 сторони узгодили найменування, розгорнутий асортимент, кількість та ціну товару (т. 1, а.с. 23-29). Видатковими накладними: № 2601 від 12.08.2013 - на суму 79460,00 грн.; № 2611 від 13.08.2013 - на суму 9019,51 грн.; № 2628 від 14.08.2013 на суму 30338,00 грн.; № 3516 від 27.09.2013 - на суму 14000,00 грн.; № 4484 від 09.11.2013 - на суму 1655,00 грн. та № 4750 від 19.11.2013 - на суму 37376,00 грн. підтверджено факт прийому Покупцем від Продавця товарів по їх кількості та якості (т. 1, а.с. 30-35). Серед придбаного товару - обладнання для автосервісу (ремонту автомобілів), зокрема, балансувальний стенд; шиномонтажний стенд; підіймачі 2-ох стійкові 4,0 т електрогідравлічні з нижньою синхронізацією 380В; дископрав; знімач для масляного фільтра "краб" 65-110; стяжки пружин двохзахватні L270mm; зйомник р/тяг і кульових опор 19 мм універсальний; зйомник р/тяг кульових опор 29x82x65мм; ключ трубний важільний 65мм L560; монтування з резиновою ручкою (L800mm); аргонова зварка G.I.200AC/DC; зварювальний апарат DIGITAL MIG 220; підіймач 2-ох стійковий 4,5т електрогідравлічний з нижньою синхронізацією 380В; пневмогайковерт 1/2" 678 N/m 8000об/хв 2.6КГ; лапи подовжені. Як зазначає позивач у позовній заяві, після придбання вище перелічене майно було доставлене третьою особою - ФОП Голіян М.В. в м. Турка, змонтоване та розміщене у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної власності ФОП Радецькій Ганні Степанівні та ОСОБА_4 . 27 жовтня 2018 року між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Радецькою Ганною Степанівною (Орендар) укладено договір оренди обладнання та підписано акт приймання-передачі обладнання (т. 1, а.с. 37-39, 40-41). В додатковій угоді від 12.12.2019 року сторони засвідчили, що договір оренди обладнання від 27.10.2018 року було автоматично продовжено на той самий термін і на тих самих умовах у зв`язку з відсутністю заяви будь-кого із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору (т. 3, а.с. 54). Позивач у позовній заяві зазначає, що у листопаді 2018 року при спробі ФОП Радецької Г.С. зробити інвентаризацію у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігається обладнання ФОП Копитчак І.І. - фактичний користувач цього приміщення, не допустив її у середину і відмовився повернути згадане обладнання. ФОП Радецька Г.С. із сином ОСОБА_2 неодноразово зверталися до Копитчака І.І. з проханням повернути вказане майно. Однак, як стверджує позивач, Копитчак І.І. у категоричній формі відмовився повернути обладнання, змінив замки на дверях і не впускає їх у приміщення. На даний час обладнання перебуває у володінні ФОП Копитчака І.І. та використовується ним для власних цілей, внаслідок чого позивач не може здійснювати підприємницьку діяльність. В матеріалах даної господарської справи містяться ксерокопії: протоколу огляду місця події від 25.01.2019 року у к/п 12018140340000474 за ч. 2 ст. 206 КК України, у якому наведено перелік спірного майна, що витребовується, та засвідчено, що майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколи допитів свідків Копитчак І.І. та ОСОБА_4 від 18.02.2019 у к/п 12018140340000474; оригінали заяв свідків: ОСОБА_5 від 28.03.2019; ОСОБА_2 від 22.04.2019; Голіян М.В. від 07.08.2019, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 43-45, 46-50, 51, 52, 124, т. 3, а.с. 92, 93). Вищенаведені обставини слугували підставою звернення ФОП Радецької Ганни Степанівни до ФОП Копитчака Івана Івановича з вимогою про повернення майна. Також, в матеріалах справи містяться копії договорів купівлі-продажу обладнання: від 20.08.2013 року, від 16.09.2013 року, від 03.10.2013 року та від 02.12.2013 року, укладених між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли (Продавець) та Копитчаком Іваном Івановичем (Покупець), копія розписки гр. ОСОБА_8 від 20.08.2013 року про отримання грошей в рахунок оплати за обладнання, копія рахунку на оплату № 2601 від 12 серпня 2013 р., копії договорів оренди обладнання від 03.02.2017 р., 02.10.2018 р., від 16.10.2018 р., від 4.02.2019 р., укладених між ФОП Копитчак І.І. та фізичними особами-підприємцями, які не є учасниками цієї справи (т. 1, а.с. 84 - 93, 151-154). Позивач в порядку ч.3 ст. 184 та ч. 3 ст. 237 ГПК України подав заяву про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013 року, від 16.09.2013 року, від 03.10.2013 року та від 02.12.2013 року, укладених між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та Копитчаком Іваном Івановичем . Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно із частиною 1 статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У відповідності до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України). За приписами статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Як встановлено судом, 12 серпня 2013 року ОСОБА_2 придбав у фізичної особи-підприємця Голіяна Миколи Володимировича обладнання для автосервісу (ремонту автомобілів). Вказані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу № 12/08, а також специфікаціями до нього. Факт отримання майна та здійснення ОСОБА_2 оплати за вищевказане майно підтверджується відповідними видатковими накладними. Після придбання вказаного майна ОСОБА_2 розмістив його у складському приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому, 27 жовтня 2018 року ОСОБА_2 передано вказане майно в оренду Фізичній особі-підприємцю Радецькій Г.С. з метою ведення нею власної господарської діяльності з використанням орендованих засобів. 12.12.2019 між ФОП Радецькою Г.С. та ОСОБА_2 було підписано додаткову угоду, відповідно до якої сторони додатково засвідчили той факт, що договір оренди від 27.10.2018 було автоматично продовжено на той самий термін і на тих самих умовах. Дослідивши наявні у справі копії протоколу огляду місця події від 25.01.2019 року у к/п 12018140340000474 за ч. 2 ст. 206 КК України, у якому наведено перелік спірного майна, що витребовується, та засвідчено, що майно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; копії протоколів допиту свідків Копитчак І.І. та ОСОБА_4 від 18.02.2019 у к/п 12018140340000474; оригінали заяв свідків: ОСОБА_5 від 28.03.2019; ОСОБА_2 від 22.04.2019; Голіян М.В. від 07.08.2019, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд встановив, що фізична особа-підприємець Копитчак І.І., фактичний користувач приміщення, де знаходиться майно, не допускає позивача до приміщення та відмовляється повертати спірне майно. Згідно із ч. 1 ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є зокрема, право володіння та користування (сервітут). Статтею 396 Цивільного кодексу України унормовано, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України). З наведених норм права вбачається, що законодавець надає законному користувачеві майна (орендарю) право на захист своїх прав та інтересів у порядку, що встановлений для власника майна, тобто прирівнює їх у праві витребувати майно із чужого незаконного володіння. Отже, позивачем за віндикаційним позовом може бути не лише власник майна, а й інші особи у яких майно перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою (титулом). Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння. Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння. Разом із тим, необхідно розмежовувати захист права власності шляхом подання віндикаційного позову та невиконання чи виконання з порушенням умов договірного зобов`язання. Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року, справа № 907/631/17. Таким чином, ФОП Радецька Г.С. є належним позивачем у справі, а набуття нею статусу титульного володільця майна не може свідчити про її недобросовісну поведінку та зловживання правами. Відтак, хибними є твердження скаржника про те, що суд першої інстанції, задовільняючи позовні вимоги, витребував майно на користь неналежного позивача. Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача-1 про придбання спірного обладнання за спільні кошти Копитчака І.І. та Радецького М.В. , оскільки, як встановив суд першої інстанції зі змісту оглянутого у судовому засіданні оригіналу рахунку на оплату № 2601 від 12.08.2013 р., він ніким не підписаний, та одержувачем коштів згідно рахунку зазначений Західний альянс, а покупцем ОСОБА_2 (Турка ). В розписці про отримання ОСОБА_8 оплати вартості обладнання, на яку посилається відповідач-1 та оригінал якої був оглянутий судом під час розгляду справи, не зазначено ким було передано кошти, лише зазначено про отримання коштів в рахунок оплати за обладнання згідно рахунків № 2601 від 12.08.2013 р. на суму 79460 грн. та рахунку № 2611 від 13.08.2013 р. на суму 9018,51 грн. від Західний альянс. Судом встановлено, що найменування «Західний альянс» використовують підприємці, зокрема третя особа - Голіян М.В. , що займаються діяльністю з купівлі-продажу авторемонтного обладнання на авторинку на АДРЕСА_3 , у якого ОСОБА_2 було придбано спірне обладнання. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність позовних вимог (з врахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог) про витребування від ФОП Копитчака Івана Івановича майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З приводу заявленого відповідачем-1 у відзиві б/н від 10.06.2019 на позовну заяву (т.1, а.с. 76-81) клопотання про застосування строку позовної давності у відповідності до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає таке. На думку відповідача-1, на момент заявлення ФОП Радецькою Г.С. даного позову сплив трьохрічний строк позовної давності, який повинен обчислюватися з моменту придбання спірного майна та початку користування ним Копитчаком І.І. , тобто з 2013 року. Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України). Для визначення моменту початку перебігу строку позовної давності у даній справі необхідно з`ясувати: коли (з якого моменту) розпочалося порушення прав позивача на володіння та користування спірним майном та коли (з якого моменту) розпочалося порушення прав позивача на володіння та користування спірним майном. Як зазначалось вище, Радецька Г.С. стала орендарем (користувачем) спірного майна з моменту укладення 27.10.2018 року договору оренди зі своїм сином ОСОБА_2 та з моменту фактичного отримання цього майна на підставі акту прийому-передачі, яке відбулося у цей же день (27.10.2018 року). З даним позовом позивачка звернулась до господарського суду Львівської області 25 квітня 2019 року (вх.№867 від 25.04.2019). Отже, нею не пропущено трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 Цивільного кодексу України. З врахуванням вищеописаних норм права та обставин справи, колегія суддів відхиляє, як безпідставні, твердження відповідача-1 про пропуск позивачем строку позовної давності. Щодо задоволення судом першої інстанції заяви ФОП Радецької Г.С. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013, від 16.09.2013, від 03.10.2013 та від 02.12.2013, укладених між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та Копитчаком Іваном Івановичем , колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин (ч.3 ст.237 ГПК України). Предметом спору у справі № 914/825/19 є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння. В заяві про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання позивачка оспорює договори купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013, від 16.09.2013, від 03.10.2013 та від 02.12.2013, укладені між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та Копитчаком Іваном Івановичемправо , якими відповідач-1 обгрунтовує своє право власності на авторемонтне обладнання. Проте, дана вимога містить самостійний предмет доказування та не може розглядатись спільно з віндикаційним позовом. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч. 3 ст. 46 ГПК України). Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (ч.1 ст.173 ГПК України). Однорідними можуть вважатися позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і, водночас, подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимога про визнання недійсними договорів купівлі-продажу обладнання від 20.08.2013, від 16.09.2013, від 03.10.2013 та від 02.12.2013, укладених між Суб`єктом підприємницької діяльності Кулієвим Арзу Мугдат Огли та Копитчаком Іваном Івановичем , є самостійною вимогою, котра повинна бути заявлена із дотриманням відповідних положень процесуального законодавства, зокрема, щодо форми та змісту, із додаванням документів на підтвердження надіслання копії заяви іншим учасникам, документів про сплату судового збору та ін. Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі № 914/825/19 слід змінити, виключивши пункти 4, 5 з його резолютивної частини. В частині задоволення зменшених позовних вимог та витребування від ФОП Копитчака І.І. на користь ФОП Радецької Г.С. майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Копитчака Івана Івановича б/н від 17.02.2020 року (вх. № 01-05/710/20 від 20.02.2020 року) залишити без задоволення. Рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. Виключити пункти 4, 5 з резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19. Рішення господарського суду Львівської області від 15.01.2020 року у справі №914/825/19 в частині задоволення зменшених позовних вимог та витребування від Фізичної особи - підприємця Копитчака Івана Івановича на користь Фізичної особи - підприємця Радецької Ганни Степанівни майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: 1) балансувальний стенд BRIGHT СВ910GВ (артикул СВ910GВ 220) в кількості 1 шт.; 2) шиномонтажний стенд BRIGHT LС810 G (п/автомат, захват диска от 10" до 24") 380В (артикул LС810G380V) в кількості 1 шт.; 3) підіймач 2-ох стійковий 4,0 т електрогідравлічний з нижньою синхронізацією 380В (артикул TLT240USA) в кількості 2 шт.; 4) дископрав АК12/2 (артикул АК12/2) в кількості 1 шт.; 5) знімач для масляного фільтра "краб" 65-110 (артикул 61904F) в кількості 1 шт.; 6) стяжки пружин двохзахватні L270mm 2 од (артикул JEAC0127) в кількості 1 шт.; 7) зйомник р/тяг і кульових опор 19мм універсальний (артикул JEAВ0116) в кількості 1 шт.; 8) зйомник р/тяг кульових опор 29x82x65мм (артикул JEAВ0629) в кількості 1 шт.; 9) ключ трубний важільний 65мм L560 (артикул DDAD1A64) в кількості 1 шт.; 10) монтування з резиновою ручкою (L800mm) (артикул JCCD2031) в кількості 1 шт.; 11) аргонова зварка G.I.200AC/DC (артикул G.I.200AC/DC) в кількості 1 шт.; 12) зварювальний апарат DIGITAL MIG 220 (артикул 820024) в кількості 1шт.; 13) підіймач 2-ох стійковий 4,5 т електрогідравлічний з нижньою синхронізацією 380В (артикул TLT245USA) в кількості 1 шт.; 14) пневмогайковерт 1/2" 678 N/m 8000об/хв 2.6КГ (артикул KAAA1650B) в кількості 1 шт.; 15) лапи подовжені в кількості 1шт., залишити без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. Справу повернути в господарський суд Львівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя О.В. Зварич Суддя О.П. Дубник Суддя О.І. Матущак