Постанова 4816 № 592/6353/20
від 08.12.2020 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м.Суми Справа №592/6353/20 Номер провадження 22-ц/816/2312/20 22-ц/816/2400/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Казака Михайла Владиленовича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 серпня 2020 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року, ухвалених у складі судді Хитрова Б.В. у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст рішення складено 31 серпня 2020 року, повний текст додаткового рішення складено 28 жовтня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ у володіння та користування у натурі частки власності у спільній частковій власності. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником 4/5 частини квартири АДРЕСА_1 . Згідно з технічним паспортом, загальна площа спірної квартири становить 68,87 кв.м, яка складається із 3-х жилих кімнат: під №3 площею 17,4 кв.м, під №4 - 9,3 кв.м, №7 площею 14,8 кв.м, всього житловою площею 41,5 кв.м, а також допоміжних приміщень - кухні №2 площею 9,2 кв.м, ванної кімнати №5 площею 2,6 кв.м, вбиральні №6 площею 1,0 кв.м, коридору №№ 8,9 площею 11,6 кв.м, лоджії площею 4,2 кв.м та балкону площею 2,9 кв.м. ОСОБА_3 належить 1/5 частка вищевказаної квартири. На даний час між співвласниками виникли суперечки з приводу користування спільною квартирою. Домовитись між собою сторони в позасудовому порядку про порядок користування квартирою в рамках їх часток власності не змогли. Посилаючись на вказані обставини та остаточно уточнивши позовні вимоги, просить виділити йому у володіння та користування в натурі його частку власності розміром 4/5 частини у квартирі АДРЕСА_1 у вигляді житлової кімнати позначеної на плані квартири під №3 площею 17,4 кв.м, житлової кімнати позначеної на плані квартири під №7 площею 14,8 кв.м, разом з прилеглою до неї лоджією площею 4,2 кв.м, всього 36,4 кв.м загальної площі даної квартири, з яких 32,2 кв.м складає житлова площа. Виділити у володіння та користування в натурі ОСОБА_3 його частку власності розміром 1/5 частини зазначеної квартири у вигляді жилої кімнати позначеної на плані квартири під №4 площею 9,3 кв.м, разом з прилеглим до неї балконом площею 2,9 кв.м, всього 12.2 кв.м загальної площі квартири, з яких 9,3 кв.м складає житлова площа квартири. Залишити всі допоміжні приміщення квартири, а саме - кухню, коридор, ванну кімнату та вбиральню у спільному з ОСОБА_3 користуванні. Судові витрати, пов`язані з судовим розглядом даної цивільної справи покласти на ОСОБА_3 . Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 25 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Виділив ОСОБА_1 у володіння та користування в натурі його частку власності розміром 4/5 частини у квартирі АДРЕСА_1 у вигляді житлової кімнати позначеної на плані квартири під №3 площею 17,4 кв.м, житлової кімнати позначеної на плані квартири під №7 площею 14,8 кв.м, разом з прилеглою до неї лоджією площею 4,2 кв.м, а всього 36,4 кв.м загальної площі даної квартири, з яких 32,2 кв.м складає житлова площа. Виділив ОСОБА_3 у володіння та користування в натурі його частку власності розміром 1/5 частини зазначеної квартири у вигляді жилої кімнати позначеної на плані квартири під №4 площею 9,3 кв.м, разом з прилеглим до неї балконом площею 2,9 кв.м, а всього 12,2 кв.м загальної площі квартири, з яких 9,3 кв.м складає житлова площа квартири. Залишив всі допоміжні приміщення квартири АДРЕСА_1 , а саме - кухню, коридор, ванну кімнату та вбиральню у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Стягнув з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 3428,80 грн. Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Сапіча В.М. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн. Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Казака М.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. В доводах апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено факт існування спору, який неможливо вирішити у позасудовому порядку. Вказує, що позивач не звертався до відповідача щодо встановлення порядку користування квартирою у позасудовому порядку. Натомість, відповідач вимушений нести тягар негативних наслідків через недотримання саме позивачем обов`язку вирішення даного спору в позасудовому порядку. Крім того зазначає, що даний спір є немайновим, а тому за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 840 грн, а не 3428,80 грн, як стягнуто судом першої інстанції. Вказує, що надана представником позивача квитанція від 28 серпня 2020 року про оплату правової допомоги не є платіжним документом та належним доказом понесених позивачем витрат. Крім того, договір №5/5 від 22 травня 2020 року про надання правничої допомоги, не містить інформації про порядок обчислення гонорару. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутня домовленість щодо порядку користування квартирою, відповідач заперечує проти визначення порядку користування квартирою у добровільному порядку, тому необхідно встановити порядок користування квартирою в судовому порядку. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 листопада 2002 року, виданого згідно з розпорядженням управління комунального майна та приватизації від 31 жовтня 2001 року №3190 та 2108 від 20 листопада 2002 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 (а. с. 6). Згідно з технічним паспортом, квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 68,87 кв.м і складається із трьох житлових кімнат площами 17,4 кв.м., 9,3 кв.м та 14,8 кв.м, кухні площею 9,2 кв.м, ванної кімнати 2,6 кв.м, вбиральні 1,0 кв.м, коридору 11,6 кв.м., а також квартира обладнана балконом 2,9 кв.м та лоджією 4,2 кв.м Після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку з необхідністю оформлення спадщини, у 2007 році ОСОБА_4 звернулась до Ковпаківського райсуду м. Суми з позовом про встановлення часток власності всіх співвласників квартири і рішенням суду від 24 липня 2007 року, за співвласниками вищевказаної квартири визначено право власності по 1/5 частці зазначеної квартири (а. с. 9). Згідно з договором дарування 2/5 частин квартири від 01 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Краснощок Л.М., ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 2/5 квартири АДРЕСА_1 (а. с. 10). Згідно з договором купівлі-продажу 1/5 частини квартири від 11 листопада 2011 року, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_6 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.12). Таким чином, ОСОБА_1 є власником 4/5 частини квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 на праві власності належить 1/5 частка вказаної квартири. Також судом встановлено, що на даний час між сторонами виникли суперечки з приводу користування спільною квартирою та домовитись між собою сторони в позасудовому порядку про порядок користування квартирою, в рамках їх часток власності, не змогли, тому позивач звернувся за вирішенням спірного питання до суду. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України. Згідно з положеннями ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Отже за встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про виділення в натурі ОСОБА_1 у володіння та користування житлової кімнати у квартирі АДРЕСА_1 площею 17,4 кв.м та житлової кімнати площею 14,8 кв.м разом з прилеглою до неї лоджією 4,2 кв.м, а ОСОБА_3 - житлової кімнати площею, 9,3 кв.м, разом з прилеглим до неї балконом площею 2,9 кв.м., оскільки такий виділ є співмірним розміру часток кожного із співвласників квартири ОСОБА_1 - 4/5 частини та ОСОБА_3 - 1/5 частини у праві власності на спірне нерухоме майно та не порушує їх прав. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не дотримано досудового врегулювання даного спору, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки сам факт звернення позивача з позовом до суду свідчить про не досягнення між сторонами згоди щодо досудового врегулювання спору. Крім того недотримання порядку досудового врегулювання спору за нормами ЦПК України не є підставою для відмови у позові. Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності належних доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки матеріали справи містять документальне підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (угода №5/5 про надання правничої допомоги від 22 травня 2020 року, акт прийняття виконаних робіт (послуг) від 26 серпня 2020 року, квитанція про оплату правової допомоги) (а. с. 17, 58, 59). Крім того, колегія суддів погоджується із стягнутим судом розміром вказаних витрат та зазначає, що суд дотримався положень статей 133, 137, 140, 141 ЦПК України, при цьому виходив з критерію реальності адвокатських послуг, розумності їх вартості у даній справі. В той же час колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо розміру судового збору, стягнутого з відповідача на користь держави, а тому рішення суду у цій частині підлягає зміні, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справ, позовна заява ОСОБА_1 була подана до суду у травні 2020 року. Позивач як особа з інвалідністю ІІ групи звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви. Предметом позовних вимог є вимога немайнового характеру - виділ у володіння та користування у натурі частки власності у спільній частковій власності. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, при подачі позовної заяві підлягав сплаті судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп., а не 3428,80 грн, як стягнуто судом першої інстанції. Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду підлягає зміні в частині розподілу судових витрат та з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Казака Михайла Владиленовичазадовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 серпня 2020 року змінити в частині розподілу судових витрат. Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок. В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 25 серпня 2020 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року. Головуючий: Т.А. Левченко Судді: О.І. Собина С.С.Ткачук