Постанова 4804 № 226/2125/20

Єдиний унікальний номер 226/2125/20 Номер провадження 22-ц/804/3443/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд у складі: головуючого - судді: Мірути О.А. суддів: Никифоряка Л.П., Тимченко О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 30 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (головуючий в 1 інстанції суддя Коваленко Т.О.) В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 30 вересня 2020 року справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва. Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів скарги зазначив, що судом було порушено норми процесуального права, які призводять до спору між судами щодо підсудності та фактично позбавляє його доступу до правосуддя. Відповідно до ст. 368 та ч. ч. 2, 3 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою, в судовому засіданні без повідомленням учасників справи. Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та, зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про передачу справи за підсудністю, розгляд якої відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України здійснюється без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), то відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного. Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ЦПК). З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2020 року позивач звернувся до Димитровського міського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Постановляючи ухвалу від 30 вересня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» є: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, що є територію Шевченківського району м. Києва, отже, дана справа не підсудна Димитровському міському суду Донецької області, а відноситься до підсудності Шевченківського районного суду м. Києва. Проте апеляційний суд не може погодитися з таким висновком з наступних підстав. Частиною першою статті 23 ЦПК України передбачено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою-четвертою цієї статті. Згідно з частиною другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до частини дванадцятої статті 28 ЦПК України за вибором позивача позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Місце виконання рішення визначене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. За ч.2 цієї ж статті приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Відповідно до роз`яснень викладених у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. Вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. При цьому зазначений напис виконується шляхом звернення стягнення на заробітну плату позивача, а також на дохід, який отримує у Покровському об`єднаному УПФУ (Мирноградський відділ обслуговування громадян). Місцем роботи ОСОБА_1 є КНП «МЦПМСД», що знаходиться у м. Мирноград, а також доходи останній отримує у Покровському об`єднаному УПФУ «Мирноградський відділ обслуговування громадян», за адресою Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна,

13. Таким чином, місцем виконання рішення є саме м. Димитров, отже за правилами ч.12 ст.28 ЦПК України дана справа є підсудною Димитровському міському суду Донецької області. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Згідно пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини «Кутіч проти Хорватії» право на доступ до суду включає не тільки право ініціювати судове провадження, але й право одержати вирішення справи судом. Відсутність вирішення судом справи становить порушення права на доступ до суду (пункт 31 рішення у справі «Ганчі проти Італії»). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Таким чином, суд першої інстанції, направляючи справу за підсудністю до іншого суду, не вивчив остаточно справу, чим порушив право на доступ до суду, передбачене ст. 6 Конвенції. Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, щодо підсудності та помилково передав справу на розгляд до іншого суду, то за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 382, 383 ЦПК України апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Димитровського міського суду Донецької області від 30 вересня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: О.А. Мірута Судді: Л.П. Никифоряк О.О. Тимченко