Постанова 4818 № 639/734/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 грудня 2020 року м.Харків Справа №639/734/20 Провадження №22-ц/818/5228/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря Каплоух Н.Б., Учасники справи: Заявник: ОСОБА_1 , Заінтересована особа : Харківська міська рада, Представник заінтересованої особи: Голубенко Олександр Юрійович , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 серпня 2020 року, постановлене суддею Барковою Н.В., - у цивільній справі за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, - в с т а н о в и в: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт, що має юридичне значення (факт родинних відносин) ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Харків, а саме, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (а.с.2). У серпні 2020 року ОСОБА_1 подала до суду уточнену заяву про встановлення факту, що має юридичне значення (факт родинних відносин), в якій просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт родинних зв`язків міжОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 (а.с.67). Заяви мотивовані тим, що встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 необхідно для оформлення спадщини після смерті матері, у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій через відсутність підтверджень родинних зв`язків. В обґрунтування поданих заяв ОСОБА_1 вказувала, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (так вказано у повторному свідоцтві про народження НОМЕР_1 ). Свідоцтво видане російською мовою. 05 вересня 1987 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 і прийняла прізвище - ОСОБА_1 . 28 березня 1990 року шлюб було розірвано. 22 грудня 1998 року вона уклала шлюб з ОСОБА_8 і прийняла прізвище - ОСОБА_1 . 14 грудня 2004 року шлюб між ними було розірвано і вона зберегла прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 . Прізвище матері українською мовою ОСОБА_3. ОСОБА_1 зазначала, що своєчасно 14 січня 2020 року подала до приватного нотаріуса Мороз Г.І. заяву про прийняття спадщини після смерті матері. При цьому вона дізналась, що за життя у всіх особистих документах її матері вказано по батькові ОСОБА_3 - в паспорті, в пенсійному посвідченні, в свідоцтві про її смерть, тільки у свідоцтві про народження помилково вказано її по батькові - ОСОБА_3. ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про спадщину після смерті матері. Зазначає, що мати за життя проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері вона поховала матір за свій рахунок і отримала витяг з реєстру для отримання допомоги на поховання (а.с.2, 67). В письмових поясненнях представник заінтересованої особи Харківської міської ради заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 (а.с.27-32). Постановою про відмову видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори від 20 червня 2020 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 на квартиру, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження родинних відносин між нею та ОСОБА_3 (а.с.53). Судом задоволена заява ОСОБА_1 про допит в якості свідка ОСОБА_7 , ухвала суду занесена до протоколу судового засідання (а.с.71-73). Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доводиться дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані суду письмові та інші докази свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дійсно доводиться дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже, заява доведена та підлягає задоволенню (а.с.75-78). Не погоджуючись з вказаним рішенням Харківська міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування скарги зазначає, що в даній справі виник спір про цивільне право між ОСОБА_1 та Харківською міською радою, який можливо було вирішити тільки в порядку позовного провадження. Вказує, що заявником не доведено факту родинного зв`язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки не надано належних, допустимих та достатніх письмових доказів в обґрунтування заявлених вимог, які можуть бути прийняті на підтвердження того факту, що вона є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також заявником не було використано усіх можливих засобів для встановлення родового чи родинного зв`язку, а саме не направленні запити до Державної архівної служби України. Крім того, в матеріалах справи відсутні постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії на момент звернення заявника до суду. Заявником ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не подавався. Харківська міська рада в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та телефонограма, зареєстрована за №462. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Зокрема, п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Так, згідно з частиною другою даної статті ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду. Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення через його втрату, знищення архівів тощо; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо). Визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 03 січня 1966 року складено відповідний актовий запис №1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 20 червня 1968 року. Батьками зазначені (мовою оригіналу) - « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » (а.с.5). Як убачається із копії повторного свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 03 січня 1966 року складено відповідний актовий запис №1, батьками її зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.59). З довідки відділу реєстрації актів громадянського стану Харківського районного управління юстиції Харківської області та свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 05 вересня 1987 року у Пісочинській селищній раді Харківського району Харківської області зареєстровано одруження громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , актовий запис №72. Прізвище ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 28 березня 1990 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м.Харкова зареєстровано розірвання зазначеного шлюбу, запис акта №158. Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишено без змін - ОСОБА_1 (а.с.6, 8 оборот). Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 23 січня 2020 року та свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 22 грудня 1998 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1 14 грудня 2004 року шлюб між ними було розірвано і дружина зберегла прізвище після розірвання шлюбу - ОСОБА_1 (а.с.7, 8). Як убачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області 07 жовтня 1997 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Димитров Донецької області, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.9). З 17 квітня 2013 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку у Пенсійному фонді України, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , серії НОМЕР_6 (а.с.10). Згідно копії домової книги за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною адресою проживала з 11 червня 2010 року (мовою оригіналу) « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.14-15). Відповідно до копії договору купівлі - продажу квартири від 20 липня 2012 року, ОСОБА_3 стала власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12). Як убачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 23 вересня 2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис №13605 (а.с.16). Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 14 січня 2020 року подала до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. заяву про прийняття спадщини після смерті матері (а.с.11). Відповідно до постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом Мирноградської державної нотаріальної контори від 12 червня 2020 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 на квартиру, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження родинних відносин між нею та ОСОБА_3 (а.с.53). В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , дочка заявника ОСОБА_1 , пояснила, що вона разом з матір`ю проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і з ними за вказаною адресою з 2010 року проживала її бабуся, матір заявника, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за цією ж адресою. Письмові докази, а саме копії свідоцтва про народження, копія паспорту, копія пенсійного посвідчення, копія домової книги, копія постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та показання свідка, спростовують доводи апеляційної скарги щодо не надання доказів в обґрунтування заявлених вимог та відсутності постанови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Суд встановив, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту родинних відносин є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , зокрема з метою наступного вирішення питання про оформлення права власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останньої, оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва з огляду на відсутність підтвердження цього факту і доказів на підтвердження родинних відносин між нею та ОСОБА_3 . Як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 14 січня 2020 року подала до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Дані про інших спадкоємців матеріали справи не містять, тобто заявник ОСОБА_1 наразі є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_3 . Отже, з огляду на відсутність інших спадкоємців крім ОСОБА_1 та того, що судовим розглядом достовірно встановлено, що померла ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу взяла прізвище ОСОБА_3 і саме вона ОСОБА_3 зазначена як мати в свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 , судова колегія дійшла висновку, що спору про право у майбутньому не вбачається. Крім того, встановлення цього факту не є підставою для виникнення спору, а є лише фактом виникнення у заявника майнових прав. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині суд відхиляє. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, оскільки спадкоємець - дочка, звернулась із заявою про прийняття спадщини до спливу 1 року. Згідно частин першої, другої, третьої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, із даною заявою про встановлення факту родинних відносин звернувся до спливу річного строку з часу відкриття спадщини, а також протягом встановленого законом 6-місячного строку звернувся із заявою про прийняття спадщини. Установлено, що Харківська міська рада не зверталась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. А також підстави для її подання згідно ст.1277 ЦК України відсутні. Отже, суд правильно виходив із того, що спір про право між заявником та Харківською міською радою відсутній та встановлення цього факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 591/1590/16-ц. Також, судова колегія звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували факт родинних зв`язків ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 , саме який в даній справі і повинна оспорювати Харківська міська рада. Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення справи по суті. Жодних інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні, апеляційна скарга не містить. Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись, ст.ст.294, 315, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Харківської міської ради- залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 серпня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст.389 Цивільного Процесуального Кодексу України. Головуючий С.С.Кругова Судді О.Ю.Тичкова Н.П.Пилипчук повний текст постанови складено 8 грудня 2020 року