Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/16563/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16563/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Суддя-доповідач: Файдюк В.В. суддів: Земляної Г.В. Мєзєнцева Є.І При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в місті Києві), в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення основного розміру грошового забезпечення раніше призначеної пенсії з 88% до 70% та зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок та виплату належної позивачу пенсії за вислугу років у розмірі 88% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат; 2) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування при перерахунку пенсії позивача надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 15%, надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 95%, премії у розмірі 10%, які позивач отримував до перерахунку пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві перерахувати та виплатити пенсію позивача включаючи вказані надбавки, починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених виплат; 3) визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу грошового забезпечення у 2018 році в розмірі 50%, у 2019 році в розмірі 75% підвищеної пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві виплатити 100% підвищеної пенсії позивача, починаючи з 01 січня 2018 року, перерахованої з урахуванням проведених виплат. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що перерахунок йому пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено без врахування всіх складових грошового забезпечення, а виплата пенсії відбувається не в повному обсязі, чим порушуються його права на отримання належного розміру пенсійного забезпечення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від від 28 травня 2020 року даний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 88% розміру грошового забезпечення до 70% при здійсненні перерахунку пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 88 % від відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 січня 2018 року. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо часткової виплати суми підвищеної пенсії ОСОБА_1 , а саме: 75 % підвищеної пенсії, починаючи з 05 березня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 05 березня 2019 року, з врахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 січня 2018 року, з врахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить змінити рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року шляхом викладення його в наступній редакції: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо виплати пенсії ОСОБА_1 в 2018 році лише 50%, у 2019 році лише 75% суми підвищення пенсії. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві виплачувати 100% суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно із статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат». В іншій частині рішення суду залишити без змін. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач вказує на помилковість висновків суду першої інстанції щодо застосування правових висновків в зразковій справі № 160/3586/19, оскільки дана справа та зразкова справа містять різні підстави позову та предмет. При цьому, апелянт посилається на судові рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, в яких було задоволено позовні вимоги позивачів до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві та визнано протиправними його дії щодо поетапної виплати пенсії згідно із п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103, починаючи з 01 січня 2018 року. Крім того, апеляційну скаргу подав відповідач. Однак, у зв`язку з несплатою судового збору ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було повернуто відповідачу. Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається позивач в своїй скарзі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 1998 року. З 01 січня 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Однак, з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" її розмір зменшився з 88% до 70% грошового забезпечення. Крім того, на підставі зазначеної постанови Кабінету Міністрів України та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, 01 березня 2018 року ГУ ПФУ в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії позивача з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсотковою надбавки за вислугу років. На виконання пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованої відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищеної пенсії позивача ГУ ПФУ в м. Києві проводило наступним чином: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50 % від підвищення; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75 % від підвищення; з 01 січня 2020 року щомісячно 100 % від підвищення. У липні 2019 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства. 08 липня 2019 року листом № 147173/02 ГУ ПФУ у м. Києві повідомило, що перерахунок пенсії позивача проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та у відповідному розмірі, а законні підстави для перерахунку відсутні. Одночасно також було повідомлено, що при проведенні з 01 січня 2018 року перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії за вислугу років обчислювався з урахуванням грошового забезпечення за посадою позивача, відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. З огляду на невиконання відповідачем вимог, викладених в заяві позивача, вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо перерахунку пенсії позивача та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 88% на 70% від сум грошового забезпечення на підставі Постанови № 103, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 у 2018 році лише 50 %, у 2019 році, лише 75 % суми підвищення пенсії та зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в цій частині та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві здійснити таку виплату починаючи з 05 березня 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум. Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві має виплачувати йому 100 % підвищення пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року, звернувся до суду із апеляційної скаргою. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною 1 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до ч.1, 2, 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Частина 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року. Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. З метою виконання Постанови №704 та статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2018 року прийнято Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Відповідно до пункту 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704. Відповідно до п. 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Отже, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії та порядок її виплати у відповідності до Постанови №103, яка станом на час здійснення перерахунку була чинна, та підлягала застосуванню. Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року, серед іншого вказав на те, що зміст статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. При цьому, відповідно до абз. 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Таким чином, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. Відтак, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року. Відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів під час прийняття рішення у справі, з метою дотримання вимог процесуального закону, повинна враховувати висновки Верховного Суду. Позивач, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, посилається на судову практику, викладену в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду у справах № 810/4741/18, № 620/3713/18, 810/3325/18, 826/14021/18, 320/53/19, 640/20549/18, 640/20214/18, 640/21631/181, № 640/15573/19, № 640/15570/19, які були прийняті в період з 04 квітня 2019 року по 04 березня 2020 року, в яких судом застосовано висновки Верховного Суду, згідно яких обмеження виплати пенсії, нарахованої в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено Кабінетом Міністрів України, а відтак відновлення права на отримання пенсії у розмірі 100 % підвищення пенсії має відбуватися з моменту його порушення, тобто з 01 січня 2018 року. Однак, в даному випадку слід взяти до уваги швидкоплинність та постійну змінність правових позицій Верховного Суду, яку повинні враховувати суди нижчих інстанцій. Так, Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову від 11 березня 2020 року у зразковій справі № 160/3586/19 (провадження № 11-986заі19), в якій Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у цій справі, що пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії саме з 05 березня 2019 року. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09 квітня 2020 ркоу у справі №640/19928/18, від 15 липня 2020 року у справі 520/3360/19. Посилання позивача на те, що зразкова справа № 160/3586/19 містить інший предмет та підстави позову колегія суддів оцінює критично, оскільки ключовим в зразковій справі є визначення моменту, з якого військовослужбовці, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», набувають право на перерахунок пенсії у 100 % розмірі після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103 й змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Оскільки до таких осіб належить також позивач, то у спірних правовідносинах підлягають застосуванню висновки, викладені у зразковій справі № 160/3586/19. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача виплачувати 100% суми підвищення пенсії позивачу визначеної станом на 01 березня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2020 року. Відповідно до п.1 ч.1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч.1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно ч.1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. За п.2 ч.5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев