Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/15678/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15678/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І., При секретарі Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач), третя особа: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури Київської області (далі - третя особа), в якому просила суд визнати протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24 березня 2016 року №ІІІ-018/2016 про залишення без зміни рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подала скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яку рішенням №ІІІ-018/2016 від 24 березня 2016 року було залишено без задоволення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року в задоволенні даного адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем здійснено всіх необхідних дії щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі, відповідно до вимог, передбачених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги власного Регламенту та безпідставно не надано позивачу можливості для участі у проведенні відкритого засідання по розгляду скарги та, відповідно, надання пояснень. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала відзив на апеляційну скаргу, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 . Позивач не погоджуючись з таким рішенням подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу від 18 грудня 2015 року на Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року. 30 грудня 2015 року відповідач листом за №8567 витребував у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 22 січня 2016 року до відповідача надійшли матеріали дисциплінарного провадження з листом КДКА Київської області №7 від 21 січня 2016 року. Відповідач листом №774 від березня 2016 року повідомив позивача та адвоката ОСОБА_2 про розгляд засідання 24 березня 2016 року. Дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року в ході проведеної перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_1 , шляхом отримання письмових пояснень від адвоката ОСОБА_2 , дослідження документів, доданих до заяви встановлено наступне. Так, адвокат ОСОБА_2 зазначає, що ним дійсно згідно укладеного із заявницею договору про надання правової допомоги від 21 травня 2012 року, надавалась ОСОБА_1 належна правова допомога по представництву інтересів останньої в цивільній справі №759/1184/13-ц, в тому числі шляхом підготовки уточнення заявлених позовних вимог, клопотань, заяв, написання апеляційних скарг, касаційної скарги, особистої участі в судових засіданнях як суду першої, так і апеляційної інстанцій в якості представника, надавались багаточасові усні та телефонні консультації з приводу правових питань, які виникали у ОСОБА_1 при участі у розгляді даної справи. Що стосується звинувачень скаржниці про неподання ним заяви про перегляд Верховним судом судових рішень, постановлених не на користь ОСОБА_1 , то даний факт обумовлений виключно відсутністю для цього правових підстав для звернення з такою заявою, а саме випадків неоднакового застосування Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ одних і тих самих норм матеріального права, про що заявниця була повідомлена ним ще в січні 2013 року, а в лютому-березні 2014 року адвокатом, на прохання клієнтки, були повернуті ОСОБА_1 всі документи. Доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять та позивачем суду не надано. Як вбачається, із рішення Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №ІІІ-018/2016 від 24 березня 2016 року, позивач не згодна з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року у зв`язку з тим, що вона не була повідомлена про дату, час та місце проведення відкритого засідання, на якому вирішувалось питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи, також вказує на те, що протягом всього судового розгляду її справи, адвокат ОСОБА_2 свої професійні обов`язки виконував неякісно, неналежним чином, не написав заяву до Верховного Суду України на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 26 грудня 2013 року. При прийнятті свого рішення, дисциплінарна палата цим обставинам не надала належної оцінки, прийшла до необґрунтованого висновку про відсутність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку. Просить справу направити на новий розгляд до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, яку зобов`язати порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_2 . Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Перевірка відомостей про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку відносно адвоката ОСОБА_2 проведена членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_3 із дотриманням вимог статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що складена довідка. З оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що адвокат ОСОБА_2 надав письмові пояснення, які повністю спростовують твердження скаржника, що ним нібито порушено діюче законодавство в частині неналежного виконання договору про надання правової допомоги. Він не написав заяву до Верховного Суду України на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України від 26 грудня 2013 року, оскільки згідно з договором про надання правової допомоги від 21 травня 2012 року, укладеним між адвокатом та заявником, адвокат має право оскаржувати судові рішення (ухвали) до апеляційних та касаційних судових інстанцій. Обов`язків адвоката та права звернення до Верховного Суду України на перегляд судових рішень укладеним договором не передбачено. До справи додані судові рішення, що підтверджують правомірність поведінки ОСОБА_2 як адвоката. За результатами розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Київської області 19 листопада 2015 року прийняла одноголосне рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за відсутністю в його поведінці ознак дисциплінарного проступку. Як вбачається із оскаржуваного рішення, оцінюючи в цілому всі докази по справі, як з боку скаржника, так і з боку адвоката, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скаржником не наведені обставини, які могли би свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку в поведінці адвоката ОСОБА_2 . При таких обставинах, рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 є мотивованим, обґрунтованим та законним. Скарга задоволенню не підлягає. Порядок розгляду не порушено. Також, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначила, що дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області правильно виконала вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на стадіях проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката і вирішення питання про порушення чи про відмову у порушенні дисциплінарної справи. Тому, скарга в частині того, що скаржницю не повідомлено про дату, час та місце проведення засідання, на якому вирішувалось питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи не є підставою для скасування рішення. У зв`язку з наведеним скарга позивача залишена без задоволення, а рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 19 листопада 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 - без змін. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі. Правові засади організації та діяльності адвокатури, здійснення адвокатської діяльності в Україні, порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність регулюється Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI) та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року № (далі - Положення), у тому числі у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин (прийняття спірного рішення). Згідно ч.1, 3 статті 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). За приписами статті 20 Закону № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами. Відповідно до ч.1, 2 статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Згідно ч.1, 2 статті 33, ч.1, 2 статті 34 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Відповідно до ч.1 статті 36, статті 37, статті 38 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому, згідно з пунктом 7 Положення, адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (пункт 32 Положення). За приписами ч.1,3 статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Згідно статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Відповідно до ч.1, 4, 5, 7 статі 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, окрім іншого, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. За приписами пункту 38 Положення, скарги на рішення дії чи бездіяльність дисциплінарної палати КДКА розглядаються ВКДКА відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цього Положення, Регламенту ВКДКА, інших актів ВКДКА та актів РАУ. Під час прийняття рішення ВКДКА ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу ВКДКА, який приймає таке рішення, та працівників Секретаріату ВКДКА. Члени ВКДКА та працівники Секретаріату ВКДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключення з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами ВКДКА, працівниками Секретаріату ВКДКА своїх прав та інтересів. Копія рішення ВКДКА надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом 7 - 10 робочих днів з дня прийняття рішення. Проаналізувавши наведені норми законодавства та встановлені обставини справи, колегією суддів не встановлено обставин недотримання (порушення) відповідачем закріплених процесуальним законом критеріїв під час прийняття оскаржуваного рішення, що виключає підстави для сумнівів у правомірності такого рішення. Крім того, колегія суддів, як і суд першої інстанції, виходячи з аналізу наведених норм права і обставин справи, а також змісту рішення відповідача від 24 березня 2016 року №ІІІ-018/2016, погоджується з позицією відповідача щодо відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, оскільки позивачем як скаржником не було належним чином доведено зворотного. Так, відповідно до п.1.4 Договору про надання правової допомоги від 21 травня 2012 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_2 та позивачем, клієнт (позивач) доручила адвокату ОСОБА_2, серед іншого, оскаржувати судові рішення (ухвали) до апеляційних та касаційних судових інстанцій. Проте, з положень даного договору не вбачається обов`язків адвоката ОСОБА_2 та його права на звернення до Верховного Суду України із заявою про перегляд судових рішень, зокрема, ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 26 грудня 2013 року, ухваленої не на користь позивача. Натомість, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на п.1.2 Договору, використовуючи при цьому відсутнє у цьому пункті поняття «суди загальної юрисдикції», яке включає в себе, зокрема, Верховний Суд України. Крім того, п.1.1 Договору про надання правової допомоги від 21 травня 2012 року передбачено, що адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремим дорученням клієнта. Однак, матеріали справи не містяться жодних належних доказів, які б свідчили щодо порушених зі сторони адвоката ОСОБА_2 прав позивача. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснено всі необхідні дії щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі позивача, відповідно до вимог, передбачених статтями 37, 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Окремо колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі позивач жодним чином не вказує на те, у чому полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та/або неправильне застосування норм матеріального права. Зміст апеляційної скарги не розкриває суть порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки скаржником не зазначено, яку саме нopмv порушено, у чому полягає таке порушення та чи є таке порушення підставою для скасування рішення. Так, відповідно до п. 6 ч. 2 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. Натомість, в апеляційній скарзі лише продубльовано доводи адміністративного позову. В той же час, всі аргументи ОСОБА_1 , зазначені в позові, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних інших аргументів, відмінних від заявлених в суді першої інстанції, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено. Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Повний текст рішення виготовлено 22 вересня 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Г.В. Земляна Є.І. Мєзєнцев