Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/6462/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6462/20 (суддя Олійник В.М., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі №160/6462/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 10 червня 2020 року звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком як матері особи інваліда з дитинства; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 05.11.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком як матері інваліда з дитинства. Позов обґрунтовано тим, що по досягненню необхідного віку, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом від 02.04.2020 року №4673-5188/Б-02/8-0400/20 пенсійним органом було відмовлено в призначенні такої пенсії з посиланням на те, що діагноз доньки було встановлено 11.09.2004 р., тобто після досягнення шестирічного віку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що доводи відповідача, викладені в листі від 02.04.2020 року №4673-5188/Б-02/8-0400/20, стосовно того, що у позивача відсутній висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитини інвалідом до досягнення шестирічного віку, спростовується наявним в матеріалах справи консультативним висновком №б/н, підписаним в.о. завідувача дитячим пульмонологічним відділенням О.В. Мазенко, лікарем торакальний хірург Д.І. Шульга, зі змісту якого вбачається, що оскільки захворювання вроджене, ОСОБА_2 може бути визнана інвалідом до 6 річного віку. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що позивач не має права на призначення пенсії, оскільки нею не надано висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитини інвалідом до досягнення шестирічного віку. При цьому, відповідач зазначає консультативним висновком №б/н, підписаний в.о. завідувача дитячим пульмонологічним відділенням О.В. Мазенко, лікарем торакальний хірург Д.І. Шульга, згідно з яким захворювання вроджене та ОСОБА_2 може бути визнана інвалідом до 6 річного віку не є висновком комісії. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач, є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4). Згідно з листом від 01.04.2019 р. №874 Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №4» Криворізької міської ради в медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_2 мається запис спеціаліста хірурга ортопеда від 11.09.2004 р.: воронкоподібна деформація грудної клітки. Вперше даний діагноз встановлено відповідним спеціалістом коли дитині виповнилось 13 років (а.с.6). 05.11.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком, як матері дитини з інвалідністю відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 02.04.2020 року №4673-5188/Б-02/8-0400/20 Саксаганським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про відсутність права на призначення пенсії у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що інвалідність доньки було встановлено після досягнення нею шестирічного віку та у позивача відсутній висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що її дитина мала медичні показання для визнання її дитини інвалідом до досягнення шестирічного віку (а.с.7). Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. У підпункті 5 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту Порядок № 22-1) визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, які засвідчують особливий статус особи: документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV); заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда (при призначенні пенсії згідно з абзацом п`ятим пункту 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV). У пункті 2.17 Порядку № 22-1 вказано, що при призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть. А у пункті 2.18. цього Порядку визначено, що визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності). З аналізу вищезазначених норм вбачається, що якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. В свою чергу відповідно до статті 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» Кабінет Міністрів України постановою №917 від 21.11.2013 року затвердив Положення про лікарсько-консультативну комісії (далі Положення №917). Відповідно до пункту 3 Положення №917 лікарсько-консультативні комісії (далі - комісії) функціонують у закладах охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. У рішенні про утворення центральних комісій, комісій визначається їх персональний склад, місце та розпорядок роботи. До складу комісії входять голова, лікарі за спеціальностями, спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог. У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою). Організаційною формою роботи комісій є засідання. Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць. При цьому, відповідно до підпункту 6 пункту 7 розділу «Обов`язки і права комісій» Положення №917 комісії надають висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку. З викладеного вбачається, що висновок про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку може бути надано виключно комісією. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надано консультативний висновок лікаря згідно з яким враховуючи те, що захворювання вроджене ОСОБА_2 може бути визнана інвалідом до шестирічного віку (а.с.11). Тобто такий висновок містить інформацію про те, що ОСОБА_2 може бути визнана інвалідом до шестирічного віку, проте він не встановлює для неї такого статусу, оскільки містить рекомендаційний характер, а надання такого статусу можливо лише на підставі висновку комісії. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі №160/6462/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 09 грудня 2020 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко