Постанова 4850 № 360/2511/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року справа №360/2511/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л., за участю: представника третьої особи Сімейко А.І., діючої згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року у справі № 360/2511/20 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : Приватне акціонерне товариство «Старобільський молокозавод» (далі ПАТ «Старобільський молокозавод», позивач) звернулося до суду з позовом до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васюк Л.І. від 5 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області грошової суми у розмірі 47230 грн. (а.с. 37-41). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 150-155). Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов. В обґрунтування доводів посилався на те, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 не є виконавчим документом, тому не підлягає примусовому виконанню органами ДВС, оскільки в Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» відсутні посилання на те, що постанова Держпродспоживслужби про накладення штрафу є виконавчим документом. Крім того, постанова Держпродспоживслужби не відповідає вимогам п. 6, п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Апелянтом надані додаткові пояснення, згідно яких постанова Держпродспоживслужби № 2 від 03.04.2020 року не набрала законної сили, тому не має статусу виконавчого документа. Третьою особою подано відзив на апеляційну скаргу, а якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. Представник третьої особи заперечував проти доводів апеляційної скарги. Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотаннями про участь у судовому засіданні не зверталися. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи, вивчив доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. ПАТ «Старобільський молокозавод» є боржником у виконавчому провадженні ВП № 62269276, яке перебуває на виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 62269276, яке перебуває на виконанні у Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 на ПАТ «Старобільський молокозавод» накладено штраф у розмірі 47230 грн. (а.с. 47-54, 77-84, 134-141). Разом із заявою від 2 червня 2020 року № 01-11/2753 про примусове виконання рішення Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області направило постанову від 3 квітня 2020 року № 2 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» штрафу у розмірі 47230 грн. на примусове виконання до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 85-88, 124-127). Відповідачем винесено постанову від 5 червня 2020 року ВП № 62269276 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 3 про стягнення з ПАТ «Старобільський молокозавод» на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області штрафу у розмірі 47230 грн. (а.с. 23, 43-44, 91, 122-123). Постанова про відкриття виконавчого провадження від 5 червня 2020 року ВП № 62269276 направлена позивачу 9 червня 2020 року рекомендованим листом з повідомленням та отримана останнім 19 червня 2020 року (а.с. 45, 46). 4 травня 2020 року ПАТ «Старобільський молокозавод» на адресу Луганського окружного адміністративного суду направлено позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу (а.с. 55-59). Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 7 травня 2020 року у справі № 360/1829/20 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу - повернуто позивачу (а.с. 145). Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року у справі № 360/1972/20 відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання нечинною та скасування постанови від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу (а.с. 146-147). Згідно п. 7 ч. 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 лютого 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку (ч. 3 ст. 4 Закону № 1404). Згідно ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону № 1404). Щодо доводів апелянта, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 не є виконавчим документом, тому не підлягає примусовому виконанню органами ДВС, оскільки в Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» відсутні посилання на те, що постанова Держпродспоживслужби про накладення штрафу є виконавчим документом. Зі змісту постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 17 ч. 1 ст. 65 Закону № 2042. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (далі Закон № 2042) провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. За змістом ч. 14 ст. 66 Закону України за результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення штрафу; 2) про закриття справи. Постанова у справі має містити: 1) прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову; 2) дату і місце розгляду справи; 3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності); 4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують; 5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи; 6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення; 7) прийняте у справі рішення. Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» (ч. 15 ст. 66 Закону № 2042). Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Суми штрафів зараховуються до державного бюджету (ч. 24 ст. 66 Закону № 2042). Враховуючи наведені вимоги Законів № 2042 та 1404, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу є виконавчим документом, який відповідає встановленим законом вимогам до виконавчого документа та підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби. Щодо доводів про незазначення у постанові від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу дати набрання нею законної сили суд першої інстанції вірно зазначив, що постанова, яка направлена на адресу позивача 7 квітня 2020 року засобами поштового зв`язку, дійсно не мала інформації про набрання нею законної сили через незакінчення на той час строку для її оскарження. Проте, постанова від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу, направлена на примусове виконання, таку інформацію містить. Також, є хибними доводи позивача про те, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу не набрала законної сили через те, що позивач оскаржує її у судовому порядку. Згідно ч.ч. 16-18 Закону № 2042 постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду. Якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними. Згідно ч. 22 ст. 66 Закону № 2042 постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням. 04.05.2020 року позивач у визначені статтею 66 Закону № 2042 строки направив на адресу Луганського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку позовну заяву про оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу, проте провадження у справі не було відкрито і позовну заяву повернуто заявнику. Саме по собі надіслання позовної заяви про оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 без відкриття провадження у справі не є підставою для ненабрання нею законної сили. Оскільки останнім днем строку на оскарження постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2, який є вихідним днем (неділя), останнім днем строку вважається наступний за вихідним днем 4 травня 2020 року (понеділок), тому постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 3 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу набрала законної сили 5 травня 2020 року. Зазначення в постанові Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 03 квітня 2020 року № 2 про накладення штрафу дати набрання законної сили 04 травня 2020 року не невілює підстав для здійснення примусового її виконання в порядку, встановленому Законом № 1404. Щодо посилання апелянта на судові рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року та від 28.09.2020 року у справі № 360/1972/20, то вони прийняті вже після розгляду справи № 360/2511/20 та не спростовують встановлені судом першої інстанції обставини у зазначеній справі. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2020 року у справі № 360/2511/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Старобільський молокозавод» до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін. Повний текст постанови складений та проголошений 9 грудня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць