Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/9611/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2020 року м. Рівне Справа № 569/9611/20 Провадження № 22-ц/4815/1181/20 Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Бердій М.А. Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий Боймиструк С.В. судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. секретар судового засідання : Шептицька С.С., з участю: представників сторін адвокатів: Мицко Н.М., Луцик К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенка Віктора Володимировича на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2020 року у справі за позовом Державного підприємства "Укрхімтрансаміак" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,- В С Т А Н О В И В : У серпні 2020 року про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 958 407,46 грн., які перебувають на будь-яких поточних рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , зокрема, але не виключно, на рахунках у Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний Банк». В обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову представник позивача зазначає, що шкода підприємству завдана саме через неправомірні дії ОСОБА_1 щодо звільнення ОСОБА_2 , відповідно саме цей спосіб забезпечення позову буде найбільш дієвим та ефективним і гарантує реальне виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. При цьому такий спосіб забезпечення позову буде найменш обтяжливим для ОСОБА_1 та членів його сім`ї, які за потреби зможуть за спільною згодою реалізувати належні ним нерухоме майно чи автомобіль. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2020 рокузаяву ДП «Укрхімтрансаміак» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 958 407,46 грн., які перебувають на будь-яких поточних рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , зокрема, але не виключно, на рахунках у Акціонерному товаристві «Перший Український Міжнародний Банк». Не погоджуючись із вказаною ухвалою представник ОСОБА_1 - адвокат Семенко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, посилаючись виключно на загальні норми процесуального права та доводи заявника, які в цілому зводяться до припущень, а наявність самого по собі позову про стягнення грошових коштів не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. З цих підстав, просив ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2020 рокускасувати та відмовити в задоволенні заяви. Представник ДП «Укрхімтрансаміак» адвокат Мицько Н.М., у відзиві на апеляційну скаргу просить її залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу місцевого суду без змін. Представник ОСОБА_1 - адвокат Луцик К.В. підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Представник ДП «Укрхімтрансаміак» адвокат Мицько Н.М., в режимі відеоконференції, просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси заявника, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його винесення на його користь, а накладення арешту на грошові кошти є відповідною правовою мірою для забезпечення в подальшому виконання рішення суду та унеможливить ОСОБА_1 здійснити дії щодо відчуження вище вказаного майна, та інші протиправні дії, які надалі можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору. Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду. Зі змісту заяви про забезпечення позову та матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконував обов`язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» з 13.03.2018 до 18.10.2019 року. Наказом № 174 від 12.10.2018 за підписом ОСОБА_1 затверджено штатний розпис працівників головного підприємства ДП в новій редакції та розпочато процедуру скорочення працівників. Наказом від 08.01.2019 № 3-к-о ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора з операційних питань у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 Кзпп України. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24.10.2019 у справі № 756/1499/19 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано наказ ДП від 08.01.2019 № 3-к-о «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника директора з операційних питань ДП з 08.01.2019, стягнуто з ДП на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 857 764,97 грн., моральну шкоду в розмірі 41 370 грн. та судовий збір на користь держави 8 994,94 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 30.01.2020 у справі №756/1499/19 апеляційну скаргу ДП задоволено частково, рішення змінено в частині розміру моральної шкоди та зменшено розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ДП на користь ОСОБА_2 до суми 5000 грн., в іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24.10.2019 року залишено без змін. В порядку примусового виконання рішення суду з ДП «Укрхімтрансаміак» стягнуто 958,407,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №60939294/4 від 31 березня 2020 року про списання в примусовому порядку з банківського рахунку підприємства грошових коштів в сумі 958 407,46 грн. Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Накладення арешту на грошові кошти є відповідною правовою мірою для забезпечення в подальшому виконання рішення суду та унеможливить здійснення ОСОБА_1 дій щодо відчуження наявного у нього майна, та інших протиправних дій, які надалі можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеному спору. У щорічній декларації за 2019 рік ОСОБА_1 задекларував рухоме та нерухоме майно і особистий дохід в загальній сумі 4 188 247 грн. На даний час ОСОБА_1 , відповідно до розпорядження КМУ від 08 липня 2020 р. № 828-р, призначений Головою Державного агентства водних ресурсів України з дати початку фактичного виконання ним посадових обов`язків строком на п`ять років з оплатою праці відповідно до законодавства. Кошти на рахунках, на які накладено арешт в межах позову, не є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 та до вирішення спору по суті, він матиме їх достатньо на прожиття. Крім того, такий спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття такого заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, спрямоване лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті. Таким чином, обраний позивачем спосіб забезпечення позову є співмірним із предметом спору, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції . Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 367, 368, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Семенка Віктора Володимировича залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 вересня 2020 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складений 03 грудня 2020 року. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків