Постанова 4815 № 571/1153/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2020 року м. Рівне Справа № 571/1153/19 Провадження № 22-ц/4815/1157/20 Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Комзюк А.Ф. Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. розглянувши в письмового провадження апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 серпня 2020 року у справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : У липні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк " звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як спадкоємців ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця за кредитним договором в розмірі 5683,51 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав ОСОБА_4 можливість розпоряджатися отриманими нею кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. В порушення умов договору відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору та допустила заборгованість перед банком. Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у відкритті провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України (а.с.94). Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 серпня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник АТ КБ "ПриватБанк" вказує, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про пропуск банком строку, встановленого для пред`явлення вимог до спадкоємців, оскільки вимога може бути пред`явлена безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, позивачем 30.04.2017 року була направлена претензія кредитора до Рокитнівської районної державної нотаріальної контори. Апелянт посилається на судову практику зокрема Постанову Великої Палати ВС від 14 квітня 2018 року в справі № 14-53 цс

18. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений законом строк від відповідача не надійшов. Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пред`явив вимоги до спадкоємця померлої ОСОБА_4 поза межами строків, визначених ст.1281 ЦК України. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, 06 квітня 2010 року ОСОБА_4 отримала кредит в банку у розмірі 6200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.12.2016 року. Станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором №б/н від 06.04.2010 становить 5683,51 грн. з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, яка складається з 5683,51 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту. Наявність боргу спадкодавця перед банком, його розмір відповідачем в справі не спростовувався, хоч місцевим судом ОСОБА_1 достовірно був повідомлений про час і місце розгляду справи. Інші обставини, зокрема наявність спадкового майна та його вартість позивачем в справі не доводились, відповідних клопотань про витребування доказів по справі не заявлялось. Суд позбавлений можливості самостійно збирати докази в справі. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статей 525та 526 ЦК Українизобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Частиною першою статті 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Статтею 1218 ЦК Українипередбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частинами першою, другою статті 1220 ЦК Українивизначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Згідно з статтею 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України. Відповідно до статті 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. Встановлені статтею 1281 ЦК Українистроки є преклюзивними, а тому їх недотримання позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Відтак, сплив строків визначених статтею 1281 ЦК України має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Як вбачається з претензії кредитора від 25.04.2017 року банку було відомо про смерть позичальника ОСОБА_4 .. Згідно повідомлення державного нотаріуса №317/02-14 від 18.05.2017 року, станом на 18 травня 2017 року заяв про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 від спадкоємців в нотконтору не надходило. Це повідомлення було зареєстровано у ПАТ КБ «ПриватБанк» 02 червня 2017 року (а.с. 52-53). Отже, право вимоги до позивача за кредитним договором перейшло ще 02 червня 2017 року, проте позивачем було направлено 12 березня 2019 року відповідачам листи-претензії, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги до ОСОБА_1 про погашення боргу (а.с.54). Щодо посилань апелянта на судову практику, що вимога кредитора може бути пред`явлена безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, то слід зазначити, що текст Постанови Великої Палати ВС від 14 квітня 2018 року в справі № 14-53 цс18 не містить таких висновків, а згідно диспозиції ст.1281 ЦК України,вимога пред`являється саме до спадкоємців, які прийняли спадщину. За матеріалами справи відповідач ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця ОСОБА_4 проживав з нею, доказів його відмови від спадщини в справі немає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що кредитор пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, з порушенням строків, встановлених статтею 1281 ЦК України, що згідно з частиною четвертою цієї норми позбавляє його права вимоги до спадкоємців. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18). За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення. Рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 10 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків