Постанова 4815 № 569/23454/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 листопада 2021 року м. Рівне Справа № 569/23454/19 Провадження № 22-ц/4815/1354/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В., учасники справи: позивач акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", відповідач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2020 року (ухвалене у складі судді Харечка С.П.) у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : У грудні 2019 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 . відповідно до підписаної ним заяви № б/н від 28.03.2012 року отримав кредит у розмірі 7200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер. Спадкоємцями, які фактично прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час її відкриття є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 19.10.2018 року Банком було отримано відповідь від Другої рівненської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути зі спадкоємців заборгованість позичальника за кредитним договором № б/н від 28.03.2012 року, яка станом на дату його смерті становить - 15518.71 грн., яка складається з наступного: 7200.00 грн. - заборгованість за кредитом, 8318.71 грн. - заборгованість за відсотками. Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2020 року позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором б/н від 28.03.2012 року, яка станом на 28.03.2015 року становить 7200,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. У задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, що сторони кредитного договору обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а тому місцевий суд вважав обґрунтованою лише заборгованість за простроченим тілом кредиту, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки вони є спадкоємцями позичальника та проживали з останнім за однією адресою на час відкриття спадщини. Не погоджуючись із заочним рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів, що вона із ОСОБА_2 є спадкоємцями, які прийняли спадщину. При цьому, покликається на відповідь Другої рівненської державної нотаріальної контори, яка свідчить про неприйняття ними спадщини. Також вважає, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, які полягають у неналежному повідомленні відповідачів про розгляд даної справи. З урахуванням наведеного просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Судом встановлено, що ОСОБА_3 , відповідно до підписаної заяви № б/н від 28.03.2012 року, отримав у АТ КБ "Приватбанк" кредит у розмірі 7200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.03.2015 року. Станом на дату смерті заборгованість позичальника за кредитним договором № б/н від 28.03.2012 року становить 15518.71 грн., яка складається з наступного: 7200.00 грн. - заборгованість за кредитом та 8318.71 грн. - заборгованість за відсотками. Згідно ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням. За змістом ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийнята спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспортів, де в якості адреси реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 . Дана обставина апелянтом не заперечується. У матеріалах справи відсутні відомості про відмову відповідачів від спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. 22.06.2018 року позивачем була направлена претензія кредитора до Другої рівненської державної нотаріальної контори. 19.10.2018 року позивачем було отримано відповідь Другої рівненської державної нотаріальної контори, в якій зазначалося, що спадкоємці померлого ОСОБА_3 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті останнього була заведена на підставі претензії АТ КБ "Приватбанк". 12.09.2019 року до відповідачів, як спадкоємців, було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги. Дана претензія була залишена відповідачами без належного реагування. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців позичальника, заборгованості за кредитним договором б/н від 28.03.2012 року, яка станом на 28.03.2015 року становить 7200,00 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. Наведені в апеляційній скарзі доводи про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надано доказів, що відповідачі є спадкоємцями, які прийняли спадщину, є необґрунтованими. Враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, який закріплений у статті 81 ЦПК Українита передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі N 640/6274/16-ц (N 61-25487св18). Відповідачами не надано доказів, які б спростовували обставини фактичного прийняття спадщини після смерті позичальника, відтак не спростовано обов`язку виконання зобов`язань перед кредитором останнього. Заперечень щодо розміру стягнутої рішенням суду кредитної заборгованості, щодо порядку і підстав її нарахування, апеляційна скарга не містить, а тому, виходячи з положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд не перевіряє законність рішення місцевого суду у частині, яка фактично не оскаржується. Також апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, які б слугували підставою скасування рішення, оскільки судові повістки під час розгляду справи місцевим судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідачів, однак поверталися до суду без вручення. Крім того, відповідачі були сповіщені про призначені у справі судові засідання шляхом опублікування відповідних повідомлень на ресурсі судової влади. За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 червня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Ковальчук Н.М. Хилевич С.В.