Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/15413/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2021 року м. Рівне Справа № 569/15413/20 Провадження № 22-ц/4815/193/21 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року (ухвалене у складі судді Першко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,- в с т а н о в и в : У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23 січня 2005 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час перебування у якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею. На підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2011 року шлюб між ними було розірвано. Відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року у справі № 1715/16322/12 з відповідача стягнуто аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини у розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно, а також додаткові витрати на утримання малолітньої дитини у розмірі 300 грн. 00 коп. до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2020 року по справі №569/18083/19 було змінено спосіб стягнення аліментів на утримання сина і з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. На даний час син навчається в 6-А класі в Рівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 25 Рівненської міської ради в спеціалізованому класі «Інтелект України» і для навчання йому необхідні комплекти навчальних матеріалів, кожен з яких розрахований на 1 місяць. Вартість одного комплекту становить 260 грн. 00 коп., і так як один навчальний рік містить 9 місяців, тому вартість комплектів на 2020-2021 навчальний рік становить 2 340 грн. 00 коп., половина вартості яких в розмірі 1 170 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача. Окрім цього, нею були понесені витрати на закупівлю канцелярського приладдя на навчання сина у розмірі 1 160 грн. 62 коп., тому вважає за необхідне стягнути з відповідача половину від суми у розмірі 580 грн. 31 коп. додаткових витрат на дитину. Також дитина має проблеми зі здоров`ям: страждає на вроджену ваду серця, має комбіновану аортальну ваду, двостулковий аортальний клапан, перебуває на «Д» обліку у кардіоревматолога; страждає на вегето-судинну дисфункцію, за гіпотонічним типом; має кіфосколіотичну поставу, плосковальгусні ступні; має спазм акомодація; страждає на дисфункцію жовчного міхура. Дитина потребує постійного нагляду у лікарів та лікування. За останній рік, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, результатів аналізів лабораторного обстеження, продовжено проведення протирецидивного лікування. Саме тому, за рекомендаціями дитячого кардіоревматолога, дитина потребує щорічного оздоровлення та санаторно-курортного лікування. Про потребу у санаторно-курортному лікуванні вона повідомила відповідача, проте останній приймати участь у фінансуванні відмовився. Зважаючи на те, що санаторно-курортне лікування, якого потребує дитина, у зв`язку з погіршенням здоров`я є дороговартісне, вона не має фінансової можливості самостійно його забезпечити. В середньому, вартість путівки санаторно-курортного лікування становить 30 870 грн. 00 коп., тому вважає за необхідне стягнути з відповідача половину вартості путівки у розмірі 15 435 грн. 00 коп. на необхідність майбутніх витрат на санаторно-курортне лікування. Окрім того, син має проблеми з зором та спостерігається у лікаря-офтальмолога, у зв`язку з потребою придбані коригуючі окуляри вартістю 1 065 грн. 00 коп. Також були витрати на ортоптичне лікування, вартість якого становить 1 800 грн. 00 коп. Оскільки такі додаткові витрати виникли у зв`язку з погіршенням зору, з відповідача підлягає стягненню половина додаткових витрат у розмірі 532 грн. 50 грн. та 900 грн. 00 коп. Більше того, на даний час є потреба забезпеченні дитини ноутбуком, середня вартість якого складає 16 100 грн. 00 коп., тому з відповідача підлягає стягненню половина від вартості, а саме 8 050 грн. 00 коп., на необхідність майбутніх витрат на придбання комп`ютера, для забезпечення можливості якісного дистанційного навчання. Враховуючи, що син має спортивні здібності і відвідує спортивну секцію клубу «Авангард джиу-джитсу» з січня 2020 року по даний час. Вартість щомісячного абонементу до карантину становила 420 грн. 00 коп. Під час карантину тренування проходили онлайн на платформі Zoom, щомісячна оплата яких становила 250 грн. 00 коп. З липня 2020 року, після зняття карантинних обмежень, вартість абонементу складала 500 грн. 00 коп. Оплату вона здійснює щомісяця, син регулярно відвідує тренування. Загальна вартість додаткових витрат, понесених на їх оплату становить 2 670 грн. 00 коп., тому з відповідача підлягає стягненню 1 335 грн. 00 коп. Також позивачкою придбано сину осіннє взуття (кросівки) на суму 1 700 грн. 00 коп., тому з відповідача необхідно стягнути половину таких витрат, що становить 850 грн. 00 коп. Відповідач жодної участі у додаткових витратах не несе. Навіть присуджені аліменти сплачує не в повному обсязі. З цих підстав вважає за необхідне стягнути з відповідача грошові кошти на відшкодування понесених нею додаткових витрат на спеціалізоване навчання, розвиток спортивних здібностей, на лікування малолітньої дитини та на майбутні витрати для оздоровлення та навчання дитини. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 у розмірі 17 940 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок) гривень 00 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 176 (дві тисячі сто сімдесят шість) гривень 22 копійки. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, а тому спроможний сплатити половину додаткових витрат на оплату комплектів навчальних посібників «Інтелект України», санаторно-курортне лікування та абонемент на тренування в спортивній секції клубу «Авангард джиу-джитсу» на загальну суму 17 940 грн. 00 коп.. Щодо стягнення понесених позивачем витрат на закупівлю канцелярського приладдя та на придбання осіннього взуття (кросівок) для сина, суд зазначає, що вказані витрати не належать до додаткових витрат, понесених на дитину, оскільки не викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом), не є такими в розумінні статті 185 СК України, а тому покриваються за рахунок аліментів, що стягуються з відповідача, який зокрема перевищує прожитковий мінімум на дитину відповідного віку. Щодо стягнення понесених позивачем витрат на придбання коригуючих окуляр та ортоптичне лікування, суд зауважує, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року у справі №1715/16322/12 з відповідача було стягнуто на користь позивача додаткові витрати на утримання сина у розмірі 300 грн. 00 коп. щомісячно з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, які зумовлені станом здоров`я дитини та потребою у лікуванні. Таким чином, розмір щомісячних платежів покриває вартість понесених позивачем витрат на придбання коригуючи окуляр та ортоптичного лікування і підстав для їх стягнення повторно з відповідача немає. Щодо стягнення з відповідача наперед половини вартості ноутбука у сумі 8 050 грн. 00 коп. для дистанційного навчання, суд зазначає, що вказані витрати не належать до додаткових витрат, оскільки не викликані особливими обставинами, не є такими в розумінні статті 185 СК України. Окрім того, позивач жодними доказами не довела, що син навчається дистанційно, або має потребу у такому навчанні і для його забезпечення необхідний комп`ютерний пристрій. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що рішення не відповідає обставинам справи, є необґрунтованим і таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідач вказує, що має незадовільний стан здоров`я, на даний час ніде не працює. Проживає із матір`ю, здійснює догляд за нею. Жодного рухомого чи нерухомого майна у власності немає. У зв`язку із необхідністю сплачувати аліменти та додаткові витрати на сина він змушений брати кредити у банку, а тому має велику кредитну заборгованість. На підтвердження вищезазначеного надав електронну виписку щодо фінансових зобов`язань ОСОБА_2 перед Українським бюро Кредитних історій, довідку про доходи та копію трудової книжки. Позивач стягує з нього додаткові витрати у вигляді щомісячних платежів та у вигляді разових, що на його думку суперечить вимогам статті 185 Сімейного кодексу України, оскільки відбувається подвійне стягнення додаткових витрат на дитину. Вважає, що навчання за освітньою програмою «Інтелект України» не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 Сімейного кодексу України, навчання дитини за вказаною програмою є виключно бажанням матері. Відтак стягнення додаткових витрат на комплекти навчальних посібників є необґрунтованим та безпідставним. Позивач зловживає своїм правом стягуючи додаткові витрати, адже гуртки, які начебто постійно відвідує син, постійно змінюються. Жодними належними доказами не довела зміну стану здоров`я дитини з відповідними матеріальними витратами та суми щомісячних додаткових витрат, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на санаторно-курортне лікування, оскільки їх стягнення визначене рішення суду, яке набрало законної сили. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення місцевого суду в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог відповідачем не оскаржується, а тому його законність і обґрунтованість у цій частині апеляційним судом не перевіряється. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 09 січня 2009 року, серії НОМЕР_1 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2011 року в справі №2-6264/11 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Неповнолітнього сина сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживанні з матір`ю. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року в справі №1715/16322/12 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно від дня пред`явлення позову до повноліття дитини та додаткові витрати на утримання дитини в сумі 300 грн. 00 коп. щомісячно від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття. В мотивувальній частині рішення суду вказано, що оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно хворіє та потребує постійного лікування, не менше три рази на рік, а лікування потребує значних витрат, суд доходить висновку, що з відповідача слід стягнути додаткові витрати на дитину. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2020 року у справі №569/18083/19, яке набрало законної сили 31 березня 2020 року, змінено спосіб стягнення аліментів та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Згідно відповіді старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 01 вересня 2020 року №141228 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2020 року становить 2 309 грн. 56 коп. Відповідно до відповіді старшого державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 01 вересня 2020 року №141230 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати додаткових витрат станом на 01 вересня 2020 року відсутня. Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 роз`яснено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо. До особливих обставин, викладених у ст. 185 СК України, закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, навчання дитини відповідно до навиків та здібностей дитини, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Разом з тим, додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18). З довідки Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №25 Рівненської міської ради від 02 листопада 2020 року вих. №84/02-33/20 слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в Рівненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №25 Рівненської міської ради у 6-А класі за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України». Забезпечення навчальними посібниками відповідно до умов навчання в класі «Інтелект України» здійснюється за кошти батьків на підстав договору з ФОП ОСОБА_5 . З договору купівлі-продажу №540 від 01 червня 2020 року, укладеному між ФОП ОСОБА_5 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем на придбання комплектів навчальних матеріалів на один навчальний місяць з урахуванням програми науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» слідує, що вартість одного комплекту становить 260 грн. 00 коп. Вказаних комплектів необхідно придбати 9 штук. Суд погоджується, що витрати зумовлені необхідністю придбання комплектів навчальних посібників «Інтелект України» на суму 2 340 грн. 00 коп. (260 грн. 00 коп. х 9), які частково понесені позивачем за вересень-грудень 2020 року, та які мають бути понесені в 2020/2021 навчальному році, є додатковими витратами на дитину відповідно до ст. 185 СК України, оскільки дані витрати пов`язані з розвитком здібностей у дитини. Як вбачається із довідки ЛКК КНП «ЦПМСД «Північний» РМР від 15 квітня 2020 року, довідки ЛКК КНП «ЦПМСД «Північний» РМР від 06 листопада 2020 року, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЦПМСД «Північний» РМР від 15 квітня 2020 року, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЦПМСД «Північний» РМР від 06 листопада 2020 року малолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на вроджену ваду серця, комбіновану аортальну ваду, двостулковий аортальний клапан, вегето-судинну дисфункцію, за гіпотонічним типом, кіфосколіотичну поставу, плосковальгусні ступні, спазм акомодацію, дисфункцію жовчного міхура. Згідно лікувальних і трудових рекомендацій, які наведені у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЦПМСД «Північний» РМР від 15 квітня 2020 року, виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «ЦПМСД «Північний» РМР від 06 листопада 2020 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендовано, зокрема відвідування секції бразильського джиу-джитсу без участі в змаганнях, санаторно-курортне лікування протягом літньо-осіннього періоду в санаторіях ім. Чкалова м. Одеса, «Червона калина», «Пролісок». На запит щодо вартості санаторно-курортного лікування у Комунальному підприємстві «Санаторій матері і дитини «Пролісок» на 21 день, дитини з відповідним діагнозом була надана відповідь вих.№109 від 15 липня 2020 року з рахунком, відповідно до якого загальна вартість лікування складає 34 230 грн. 00 коп. та надано інформацію про умови лікування дитини та пропозицію до санаторно-курортного лікування, що не входить у вартість путівки. На запит щодо вартості санаторно-курортного лікування у Орендному підприємстві санаторії «Червона калина» на 21 день, дитини з відповідним діагнозом була надана відповідь №01/17-559 від 18 серпня 2020 року з рахунком-фактурою, відповідно до якого загальна вартість лікування складає 27 510 грн. 00 коп. Позивач вказує, що зважаючи на те, що санаторно-курортне лікування, якого потребує дитина, у зв`язку з погіршенням здоров`я є дороговартісне, вона не має фінансової можливості самостійно його забезпечити. В середньому, вартість путівки санаторно-курортного лікування становить 30 870 грн. 00 коп. Враховуючи, що за медичними призначеннями спільна дитини сторін має показання санаторно-курортного лікування, і що це лікування повинно бути саме в Комунальному підприємстві «Санаторій матері і дитини «Пролісок» або Орендному підприємстві санаторії «Червона калина», позивачем надані докази вартості такого лікування, відтак вказані витрати є додатковими витратами у розумінні статті 185 СК України, оскільки зумовлені хворобою дитини, і вони є передбачуваними. Вказане санаторне-лікування потребує значних коштів і попереднє фінансування батьком половини вказаних витрат створить реальну можливість для дитини отримати таке лікування. Згідно довідки Громадської організації «Федерація бразильського джиу-джитсу та сабмішн греплінгу» №28/20 від 12 вересня 2020 року ОСОБА_3 , 2008 року народження, відвідує спортивну секцію клубу «Авангард джиу-джитсу» з січня 2020 року по даний час. Вартість місячного абонементу на тренування становить 500 грн. 00 коп. Під час карантину (квітень, травень, червень 2020 року) тренування проходили онлайн на платформі Zoom. Щомісячна оплата тренувань, які відвідував ОСОБА_3 , 2008 року народження, становила і сплачувалась в розмірі 250 грн. 00 коп. З липня 2020 року, після зняття карантинних обмежень на проведення групових тренувань, вартість абонементу становила і сплачувалась у розмірі 500 грн. 00 коп. Оплату щомісяця здійснює матір ОСОБА_1 .. ОСОБА_3 , 2008 року народження, відвідує тренування регулярно. Матір ОСОБА_1 забезпечує сину необхідну спортивну форму та інвентар для тренувань. Згідно квитанцій від 13 березня 2020 року, 14 квітня 2020 року, 29 травня 2020 року, 26 червня 2020 року, 10 липня 2020 року, 07 серпня 2020 року, 11 вересня 2020 року на оплату абонементу на тренування в спортивній секції клубу «Авангард джиу-джитсу» ОСОБА_1 сплачено 2 670 грн. 00 коп. (420 грн. 00 коп.+250 грн. 00 коп.+250 грн. 00 коп. +250 грн. 00 коп.+500 грн. 00 коп.+500 грн. 00 коп. +500 грн. 00 коп.), що є додатковими витратами на дитину відповідно до ст. 185 СК України, оскільки дані витрати пов`язані з розвитком здібностей у дитини та передбачені лікувальними рекомендаціями. Згідно вимог ст.ст. 141, 180 СК України батько та мати мають рівні права та обов`язки відносно своєї дитини і зобов`язані спільно її утримувати. В зв`язку з чим, суд вважає, що вищевказані додаткові витрати повинні бути розподілені між батьками у рівних частках. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що має незадовільний стан здоров`я, на даний час не працевлаштований, наявність кредитної заборгованості, проживає з матір`ю та здійснює догляд за нею. Разом з цим, на підтвердження зазначених обстави, відповідачем не надано належних доказів, а наявність у нього заборгованості за кредитними зобов`язаннями не звільняє його від батьківського обов`язку утримувати свою дитину. Батьки повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для його нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»). Обов`язок утримувати дитину не залежить від бажання чи можливостей батьків, враховуючи загальне правило, що батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття навіть у тому разі, коли виконання цього обов`язку може призвести до неповного задоволення їх власних матеріальних і духовних потреб. Інтереси дитини при вирішенні вказаного спору є більш важливими за інші обставини, тому що стягнення додаткових коштів призначене саме для дитини та її потреб, а не для матері. Суд враховує, що відповідач є працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, а відтак спроможний сплатити половину додаткових витрат на оплату комплектів навчальних посібників «Інтелект України» на суму 1 170 грн. 00 коп., санаторно-курортного лікування на суму 15 435 грн. 00 коп. та на оплату абонементу на тренування у спортивній секції клубу «Авангард джиу-джитсу» 1 335 грн. 00 коп., а всього 17 940 грн. 00 коп.. Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі у таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору. Таким чином, встановивши наявність у позивача, з якою проживає малолітня дитина, особливих обставин у додаткових витратах, зумовлених навчанням, тренуванням сина у спортивній секції та потреби дитини у санаторно-курортному лікуванні, суд першої інстанції з урахуванням обставин, що мають істотне значення (здібності сина, які потребують додаткового розвитку та хвороб, які потребують періодичного лікування; матеріального стану позивача та відповідача, який є працездатним, має задовільний стан здоров`я) дійшов вірного висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половини додаткових витрат у розмірі 17 940 грн. 00 коп., які частково були понесені позивачем у розмірі 1 040 грн. 00 коп. (260 грн. 00 коп. х 4) та 2 670 грн. 00 коп., а частина з яких у розмірі 1 300 грн. 00 коп. (260 грн. 00 коп. х 5) та 30 870 грн. 00 коп. потребує фінансування наперед, у розмірі 1/2 частки. Додаткові витрати на утримання дитина у розмірі 300 грн. щомісяця, які стягуються рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 лютого 2013 року, вищевказаних витрат не покривають. Доводи відповідача стосовно того, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 лютого 2020 року по справі № 569/18084/19 з нього були стягнуті додаткові витрати на утримання сина за період з 01 січня 2018 року по 23 вересня 2019 року і в даній позовній заяві позивач знову ставить питання про стягнення з нього коштів у зв`язку з навчанням сина в ЗОШ № 25 в класі «Інтелект України» на увагу не заслуговують, оскільки зазначеним рішенням були стягнуті витрати за 2019/2020 навчальний рік, а у даній позовній заяві позивач ставить питання про стягнення витрат за 2020/2021 навчальний рік. Рішення суду в частині стягнення з відповідача судових витрат по справі останнім не оскаржується. За таких обставин, підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Боймиструк С.В. Ковальчук Н.М.