Постанова Донецький апеляційний суд № 242/977/20

22-ц/804/2888/20 242/977/20 Єдиний унікальний номер 242/977/20 Номер провадження 22-ц/804/2888/20 ПОСТАНОВА І м е н е м У к р а ї н и 04 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Биліни Т.І., суддів Мальцевої Є.Є., Пономарьової О.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 червня 2020 року у складі суду Черкова В.Г., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором застави, - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 04 березня 2020 року позивач ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором застави. Позовна заява, мотивована тим, що 07.08.2020 р. між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2203/82-312, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 116820,00 грн. строком з 07.08.2012 р. по 06.08.2019 р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 16,9 % річних. В забезпечення виконання зобов`язання за договором було укладено договір застави № 312/82. Предметом застави став автомобіль марки HYUNDAI, моделі І 20, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить заставодавцю на праві власності. Відповідач не надав банку будь-яких доказів укладання договору страхування предмету застави та сплати страхових платежів за таким договором за період з 02.08.2014 р. по 22.05.2019 р. Оскільки ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів саме на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики, а штраф, який просить стягнути позивач є штрафом за невиконання умов договору застави щодо страхування предмету застави, який не є за своєю правовою природою ані кредитним договором, ані договором позики, то просив стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання умов договору застави щодо страхування предмету застави в загальному розмірі 65224,50 грн. та судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 10 червня 2020 року в задоволенні позову ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання за основним договором, забезпеченим договором застави, припинені, станом на 31.05.2019 р., тобто, до моменту звернення до суду із позовом про стягнення штрафу за неналежне виконання умов договору застави. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи Не погодившись з рішенням суду, позивач ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що єдиною підставою відмови в задоволенні позовних вимог судом першої інстанції зазначається про начебто припинення зобов`язань за кредитним договором, що на думку суду підтверджується довідкою позивача. Однак, виходячи з тексту зазначеної довідки вбачається, що заборгованість за кредитним договором становить 0 грн та наявна заборгованість за договором застави. Вказане не свідчить про відсутність невиконаних зобов`язань за кредитним договором, зокрема п.п.4.3.7, 4.3.8 та не свідчить про припинення кредитного договору. Доказів на спростування доводів позивача про порушення вимог договору застави та невиконання умов кредитного договору про страхування предмету застави відповідачем суду не надано. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до положень кредитного договору, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору на підставі зобов`язань, що лишилися невиконаними на момент закінчення строку дії договору. Доводи і заперечення інших учасників справи Відповідач скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що дійсно 07.08.2012 року між ним та позивачем укладено кредитний договір на придбання автомобіля та договір застави придбаного автомобіля. Договір застави є похідним від кредитного договору, а тому не може існувати самостійно. 22.05.2019 року ним достроково повністю погашено борг за кредитним договором. Відповідно п.8.3 кредитного договору та п.7.1 договору застави цей договір діє з моменту його підписання та до повного виконання своїх зобов`язань. Враховуючи повне виконання зобов`язань, договір застави також повинен припинити свою дію. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вище зазначене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржуване рішення не відповідає, обставини судом першої інстанції встановлено не повно, висновки зроблено без дотримання вимог законів, які регулюють спірні відносини. Відповідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Зобов`язання за кредитним договором припинені внаслідок повного погашення відповідачам боргу станом на 31.05.2019 р., тобто, до моменту звернення позивача до суду із вимогою про стягнення штрафу за неналежне виконання умов договору застави. Як вбачається з п.8.3 Кредитного договору № 2203/82-312 від 07.08.2012 р., цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Як вбачається з п.7.1 Договору застави № 312/82 від 07.08.2012 р., цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України). Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно зі статтею 10 Закону України «Про заставу» якщо предмет застави не підлягає обов`язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюються такі види добровільного страхування, зокрема страхування наземного транспорту (крім залізничного) від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що між сторонами були укладені кредитний договір та договір застави, а оскільки кредитний договір виконано, відповідач погасив борг в повному обсязі, то і договір застави повинен бути припинений. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком, проте суд першої інстанції не звернув уваги, що позовні вимоги стосуються не продовження дії договору застави після виконання умов кредитного договору, а стосовно виконання зобов`язань, які виникли у відповідача під час його дії. Відповідно п.3.3.4 Договору застави №312/82 від 07.08.2012 року заставодавець зобов`язаний на період дії цього договору(п.7.1 до повного виконання зобов`язань) застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог Банку, виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та надати банку копії договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів за цими договорами страхування. Забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмета застави на строк не менший, ніж той, в межах якого заставодавець виконає свої зобов`язання за кредитним договором та вчасно сплачувати страхові платежі. Підтримувати, шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів, розмір страхової суми, яка зменшилася з будь яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування, на момент укладення договору страхування та надавати заставодержателю докази таких сплат. За невиконання передбачених договором зобов`язань п.4.2. передбачена відповідальність сторін, а саме за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п.3.3.4 цього Договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.4 цього ж договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього договору, який збільшується на 0,75% п.п щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у тому числі враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування. При цьому, сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами. З матеріалів справи вбачається, що відповідач Уклав договір про добровільне страхування предмета застави 02.08.2012 року в АБ «Укргазбанк» Страхування КАСКО та здійснив страхування транспортного засобу на період з 03.08.2012 року по 02.08.2013 року.(а.с.38) З наведеного вбачається, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов`язання щодо його виконання. Крім того, оскільки відповідач не відмовлявся від виконання умов кредитного договору, отримав кредитні кошти, до 2019 року виконував зобов`язання за кредитним договором та договором застави, отже, відповідачу були повністю відомі істотні умови кредитного договору, він не звертався до кредитора за роз`ясненням положень договору, тим самим погоджуючись із всіма його умовами. Крім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що позивач ввів його в оману щодо істотних умов договору та не надано доказів нечесної підприємницької практики позивача під час укладення кредитного договору, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що позивач не мав права нараховувати відповідачу штраф за невиконання обумовлених умов договору. Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскільки відповідач в порушення умов договору застави, належних доказів щодо укладення договору страхування транспортного засобу банку не надав, відповідно, у банку виникло право на нарахування штрафу за невиконання умов договору застави щодо страхування предмета застави згідно з п. 4.2. Договору застави. Підстава для нарахування штрафу виникла унаслідок порушення позичальником договірної дисципліни. Виходячи із відсутності порушень Закону України «Про захист прав споживачів» оскільки в договорі не зазначено конкретного страховика, апеляційний суд дійшов висновку, що, уклавши кредитний договір та договір застави, сторони у двосторонньому порядку погодили, як розмір штрафу, так і підстави для його застосування. При цьому відповідач пункти 3.3.4 та 4.2 договору застави не оспорював, не просив визнати їх недійсними. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з розрахунком суми заборгованості за договором застави, яка обчислена за період з 02.08.2014 по 22.05.2019 року(дата повного погашення боргу за кредитним договором) та дорівнює 65224,50грн., з яких : 129800,00 х 1,5%(за перший місяць неналежно виконання зобов`язання) = 1947,00грн. та 129800,00 х 0,75% х 65(за місяці починаючи з 2-го місяця, неналежного виконання зобов`язання) = 63277,50грн. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За вказаних обставин доводи позивача про незаконність судового рішення є обґрунтованими. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції не правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, не повно та не всебічно дослідив наявні у справі докази і не дав їм належну оцінку, не правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив не законне й необґрунтоване рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог чинного законодавства та повинно бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі та постановлене нове про стягнення з відповідача на користь позивача штраф за неналежне виконання умов договору застави, щодо страхування предмету застави в сумі 65224,50грн. Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно положень ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на те, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у сумі 2102,00грн. за подачу позову та 3153,00грн. за подачу апеляційної скарги. Повний текст постанови виготовлено 04 грудня 2020 року. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» задовольнити Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 червня 2020 року скасувати. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором застави задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», ЄДРПОУ 23697280 заборгованість за договором застави в сумі 65224(шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять чотири)гривні 50 копійок та понесені судові витрати в сумі 5255(п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять)гривень Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий: Т.І. Биліна Судді: Є.Є. Мальцева О.М. Пономарьова