Постанова Херсонський апеляційний суд № 753/11269/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/11269/23 Головуючий у 1-й інстанції: Черниш О.Л. Номер провадження: 22-ц/819/222/25 Доповідач: Воронцова Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2025 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П., суддів: Кутурланової О.В., Майданіка В.В., секретар: Олійник К.О., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство акціонерний банк "Універсал Банк", відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Черниш О.Л., в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, ВСТАНОВИВ : 1.Описова частина Короткий зміст позовних вимога У липні 2023 року Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду № 04 із строком дії по 21 липня 2017 року включно, відповідно до якої банк зобов`язався надати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених в кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютних кредитних ліній, договорах про відкриття кредитних ліній, укладених в рамках генеральної угоди, та які є її невід`ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості клієнта не повинен перевищувати суми, еквівалентної 250 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту, та згідно з Додатковою угодою № 1 від 14 серпня 2007 року був збільшений, але не більше суми, еквівалентної 300 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту. В межах вищевказаної генеральної угоди між банком та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття валютної кредитної лінії № 2.10-04/07- КЛ від 23 липня 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 142 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,0 річних з строком кредитування до 22 липня 2010 року. Зобов`язання за вказаним Договором забезпечено Договором поруки № 2.10- 04/07-ДП1 від 23 липня 2007 року, укладеним із поручителем ОСОБА_2 . 12 листопада 2008 року між позивачем та позичальником укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору про відкриття валютної кредитної лінії № 2.10-04/07- КЛ від 23 липня 2007 року, яким внесено зміни до пункту 1.1, а саме: Банк надає ОСОБА_1 грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної валютної кредитної лінії з максимальним загальним лімітом 142000,00 доларів США та сплатою процентів за користування кредитними коштами 15,5% річних строком по 22 липня 2010 року. За управління зобов`язаннями по кредиту позичальник зобов`язався сплачувати 1% річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії. 10 квітня 2009 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 2 про внесення змін до Договору про відкриття валютної кредитної лінії № 2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, яким замінено номер рахунку позичальника. У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитними договорами, ВАТ "ВТБ Банк" зверталося суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, який рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 вересня 2011 року у справі № 2-1405/11 задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за Договором про відкриття валютної кредитної лінії № 2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, станом на 22 березня 2011 року в розмірі 166 027,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 319 537,56 гривень. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 грудня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-1405/11 з Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Акціонерне товариство "Універсал Банк". Станом на день звернення з даним позовом рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 вересня 2011 року не виконано, тому невиконання відповідачами судового рішення є триваючим правопорушенням, зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилися та триватимуть до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, тому позивач вважає, що має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення до фактичного виконання судового рішення. Вважає, що ним не пропущено строк позовної давності у зв`язку із змінами, внесеними до ЦК України на підставі Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", та згідно з п. 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, яким продовжено строки у період дії воєнного, надзвичайного стану, тобто вимоги позивача заявлені в межах строків позовної давності. Просив суд, з урахуванням позовної заяви в новій редакції від 25 серпня 2023 року, стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно 3% річних за період з 03 квітня 2017 по 24 березня 2018 року (356 днів) у розмірі 4858,01 доларів США. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 листопада 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір про відступлення прав вимоги № 75-РБ від 21 жовтня 2020 року, відповідно до якого від АТ "ВТБ Банк" перейшло до АТ "Універсал Банк" право вимоги, зокрема до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не містить посилань на те, що до АТ "Універсал Банк" передано право на стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Крім того, позивач просить стягнути 3 % річних за період з 03 квітня 2017 по 24 березня 2018 року, тобто за період, коли АТ "Універсал Банк" жодним чином не мав відношення до кредитних правовідносин, що виникли між АТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , відтак позивачем не обґрунтовано період невиконаних відповідачами зобов`язань, на які банк має право претендувати, не доведено факту наявного права на звернення до суду із вказаним позовом за наслідками відступлення права вимоги. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із заочним рішенням суду Акціонерне товариство "Універсал Банк", подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, скасувати заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: ОСОБА_3 , судді: Кутурланова О.В., Майданік В.В. 20 лютого 2025 року на запит апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 21 лютого 2025 року поновлено Акціонерному товариству "Універсал Банк" строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 03 березня 2025 року справу призначено до розгляду на 11 березня 2025 року о 13 год. 45 хв. та в подальшому відкладено на 20 травня 2025 року о 13 год. 00 хв. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність у договорі про відступлення прав вимоги № 75-РБ від 21 жовтня 2020 року посилань на те, що позивачу передано право на стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, не відповідає вимогам закону та умовам договору, оскільки за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Позивач підтвердив належними доказами те, що він є новим кредитором у зобов`язанні та набув право вимоги до відповідачів, що підтверджується, зокрема, п. 2 Договору про відступлення прав вимоги, відповідно до якого новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами, в тому числі право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 ЦК України (індекс інфляції, 3,0% річних). Висновок суду першої інстанції про відсутність будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачами в період з 03 квітня 2017 по 24 березня 2018 року є безпідставним та необґрунтованим, оскільки як кредитне зобов`язання, так і рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 вересня 2011 року у справі № 2-1405/11 про стягнення заборгованості, залишаються невиконаними, тому у позивача виникло законне право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, що є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Просив скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Герасименко Андрій Юрійович, зазначила, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року в цивільній справі № 2-1405/11 (провадження № 6/201/18/2025) відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Універсал Банк"про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі №2-1405/11 за позовом ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відтак кредитор втратив право на стягнення заборгованості з боржника за судовим рішенням в примусовому порядку. В письмових поясненнях Акціонерне товариство "Універсал Банк" зазначило, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що зобов`язання є припиненим. Вважає, що наявність рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 вересня 2011 року по справі №2-1405/11 не свідчить про необхідність сплати заборгованості лише за таким рішенням суду, оскільки зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором не припинились після ухвалення рішення, таке зобов`язання не є натуральним, а кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, тому заперечення відповідача є безпідставними. Пред`явлення виконавчого документа до виконання є правом стягувача, а не обов`язком, в той час як судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання боржником. 13 травня 2025 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Герасименко Андрій Юрійович, подала до суду апеляційної інстанції заяву про долучення до матеріалів справи копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року у справі № 2-1405/11, якою ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року про відмову у видачі дублікатів виконавчих листів та відмову в понорвленні строків пред`явлення виконавчих листів до виконання - залишено без змін. 15 травня 2025 року Акціонерне товариство "Універсал Банк" подало до суду письмові пояснення, в яких зазначело про необгрунтованість посилання відповідача на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року, залишену без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року, оскільки рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 вересня 2011 року у справі № 2-1405/11 про стягнення з відповідачів заборгованості є обов`язковим до виконання, в тому числі у добровільному порядку та незалежно від того чи скористався кредитор своїм правом на примусове його виконання. Важає, що в разі прострочення виконання такого рішення боржниками, кредитор має право скористатись способом захисту свого права шляхом стягнення 3% річних, що передбачено вимогами ст. 625 ЦК України. В судове засідання апеляційної інстанції представник позивача Акціонерного товариства "Універсал Банк" не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи,в апеляційній скарзі заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності. В судове засідання апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце її розглядуповідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання та за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, що підтверджується конвертами із рекомендованими повідомленнями із відмітками поштових відділень "адресат відсутній". Відповідно до пункту 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце її розглядуповідомлена шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України відповідно до вимог ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки зареєстроване її місце проживання знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області. Крім того, ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 березня 2025 року витребувано у Міністерства соціальної політики України із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про перебування на обліку чи зняття з нього, із зазначенням місця проживання, як внутрішньо переміщених осіб відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до повідомлення юридичного департаменту Міністерства соціальної політики України № 7681/0/290-25/13 від 25 березня 2025 року згідно відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформація щодо відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня. Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з`явилися, оскільки їх явка у судове засідання обов`язковою не визнавалася, а відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Герасименко А.Ю. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Фактичні обставини справи, встановлені судами 23 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду № 04, відповідно до якої банк зобов`язався надати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених у рамках цієї угоди, де загальний розмір позичкової заборгованості клієнта не повинен перевищувати суми, еквівалентної 250 000 доларів США. Термін дії угоди становить до 21 липня 2017 року включно. 23 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття валютної кредитної лінії № 2.10-04/07- КЛ, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 142 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, зі строком кредитування до 22 липня 2010 року. 23 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2.10-04/07-ДП1, відповідно до якого Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником ( ОСОБА_1 ) зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються договором про відкриття валютної кредитної Лінії № 2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч., що збільшують основне зобов`язання), надалі все разом кредитний договір. Додатковою угодою № 1 від 14 серпня 2007 року до Генеральної угоди № 04 від 23 липня 2007 року, укладеною між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 , розмір позичкової заборгованості клієнта підвищено до 300 000,00 доларів США. Договорами № 1 від 12 листопада 2008 року та № 2 від 10 квітня 2009 року внесено зміни до Договору про відкриття валютної кредитної лінії № 2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, відповідно до яких змінено розмір процентів за користування кредитними коштами до 15,5% річних. Додано умову щодо використання кредитних коштів, а саме: за управління зобов`язаннями по кредиту позичальник позичальник зобов`язався сплачувати 1 % річних від суми невикористаного ліміту кредитної лінії. Змінено номер рахунку позичальника. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2011 року, яке набрало законної сили 07 грудня 2011 року, у справі № 2-1405/11 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за Договором про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, станом на 22 березня 2011 року в розмірі 166 027,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 319 537,56 гривень. 21 жовтня 2020 року між АТ "ВТБ Банк" і АТ "Універсал Банк" укладено договір про відступлення прав вимоги № 75-РБ, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору, надалі за текстом "Основні договори", надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених Договором. Згідно з п. 2 цього Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосування наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступленпя Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів. Згідно з витягом з Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги № 75-РБ, боржник ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 9 662 818,42 грн. Вказаний Додаток до договору має позначку про те, що "до Нового кредитора переходить право стягнення з боржників усіх сум пені, штрафів, неустойок, відповідно до умов відповідного кредитного договору". Відповідно до витягу з Додатку № 3 до Договору про відступлення прав вимоги № 75-РБ (реєстр договорів поруки та поручителів) за № 150 наявна інформація про боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків; договір поруки № № 2.10-04/07-ДП1 від 23 липня 2007 року, укладений з ОСОБА_2 , з урахуванням усіх змін, доповнень та даодатків. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 28 грудня 2020 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2011 року у цивільній справі № 2-1405/11 з Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Акціонерне товариство "Універсал Банк". Відповідно до розрахунку 3 % річних (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) за період з 03 квітня 2017 по 24 березня 2018 року (356 днів) становить 4 858,01 доларів США. Згідно з ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року, у справі № 2-1405/11, провадження № 6/201/18/2025, в задоволенні заяви представника представника Акціонерного товариства "Універсал Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Світоч" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає не в повній мірі. Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України). Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Згідно з частиною першою 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно доумов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно дозвичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України). Згідно з частиною другоюстатті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Встановлено, що 23 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду № 04 з наступними змінами, відповідно до якої банк надав позичальнику кредит кредит у розмірі 142 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, в подальшому розмір позичкової заборгованості останнього підвищено до 300 000,00 доларів США та змінено розмір процентів за користування кредитними коштами до 15,5% річних. Виконання зобов`язання за цим договором забезпечено Договором поруки № 2.10- 04/07-ДП1 від 23 липня 2007 року, укладеним із поручителем ОСОБА_2 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2011 року, яке набрало законної сили 07 грудня 2011 року, у справі № 2-1405/11 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за Договором про відкриття валютної кредитної лінії №2.10-04/07-КЛ від 23 липня 2007 року, станом на 22 березня 2011 року в розмірі 166 027,60 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 1 319 537,56 гривень. Згідно з ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року, у справі № 2-1405/11, провадження № 6/201/18/2025, в задоволенні заяви представника представника Акціонерного товариства "Універсал Банк" про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Світоч" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Таким чином, колегія суддів вважає, що можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено в установленому законом порядку. Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений Законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права. Тлумачення ч. 1 ст. 509, ст. 625 ЦК України свідчить, що: 1) натуральним є зобов`язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; 2)конструкція ст. 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; 3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно дост. 625 ЦК Україниє мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц,від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18). У постановах від 23 листопада 2022 року у справі № 285/3536/20, від 18 березня 2020 року у справі № 442/398/15-ц Верховний Суд зауважив, що натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (оскільки боржник заявив про застосування позовної давності та вона застосована судом), але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном. Конструкціяст. 625 Цивільного кодексу Українищодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 757/44680/15-ц). Отже, за встановлених у даній справі обставин, коли позивач використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту та на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, виконавчий лист у справі № 2-1405/11 на примусовому виконанні не перебуває та втрачений, стягувачу АТ "Універсал Банк", який є правонаступником первісного кредитора, відмовлено у поновленні пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дублікатів, рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2011 року, є таким, що не може бути виконане у примусовому порядку, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення у цій справі 3 % річних, адже вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у цьому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 761/26741/22. Таким чином, колегія суддів вважає слушними заперечення представника відповідача щодо доводів апеляційної скарги та зазначає про відсутність правових підстав для стягнення у цій справі 3 % річних, адже вимога фінансової установи про стягнення заборгованості за кредитним договором у цьому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Ураховуючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості не підлягають задоволенню за наведених підстав. З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову є правильним, однак мотивувальну частину рішення суду слід змінити, виклавши її в редакції цієї постанови. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу АТ "Універсал Балк" задовольнити частково, заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 листопада 2024 рокузмінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції даної постанови. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" задовольнити частково. Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 листопада 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції даної постанови. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції Верховного Суду. Повний текст постанови складено 20 траавня 2025 року. Головуючий Л.П. Воронцова Судді: О.В. Кутурланова В.В. Майданік