Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/10397/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/10397/16-ц Номер провадження 22-ц/814/2298/20Головуючий у 1-й інстанції Гольник Л.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Бондаревська С.М., Карпушин Г.Л., секретар Зеленська О.І., з участю прокурора Іценко М.В., представника Шевченківської районної у м.Полтаві ради та її виконавчого комітету Акатової А.Г., відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Буглак В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою виконуючого обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Радійчука Д.І., на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 11 вересня 2020 року, постановлену суддею Гольник Л.В., про залишення позову без розгляду, у справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури, про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки, в с т а н о в и в: У грудні 2016 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить визнати недійсними та скасувати: - рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 №617 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м, кадастровий номер 5310137000:15:017:0025, вартістю 109 877,00 грн., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; - рішення Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.12.2008 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 №617, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; - рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.03.2009 №129, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_1 зі складу земель житлової та громадської забудови зазначену земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; - рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 26.03.2009 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрського районної у м.Полтаві ради від 24.03.2009 №129, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_1 зі складу земель житлової та громадської забудови міста зазначену земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; - визнати недійсним державний акт від 29.05.2009 серії ЯИ №517559 на право власності на ім`я ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку; - зобов`язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу Полтавської міської ради зазначену земельну ділянку. Позов обґрунтовано тим, що проведеною перевіркою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради встановлено порушення вимог Земельного кодексу України під час розпорядження землями парку «Перемога» у м.Полтаві. Так, за результатами розслідування відносно засудженого завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 за ч.2 ст.367 КК України, встановлено, що він упродовж 2009-2010 років незаконно погодив висновки про погодження проектів землеустрою щодо надання у власність 17 земельних ділянок на території заповідного парку-пам`ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення парку «Перемога». Прокурор зазначав, що ОСОБА_1 незаконно погоджено та передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1 000 кв.м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться під об`єктом природно-заповідного фонду - заповідного парку-пам`ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення парку «Перемога» у м.Полтаві. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11.09.2020 позовну заяву першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури залишено без розгляду згідно ч.13 ст.187 ЦПК України. Виконуючий обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Радійчук Д.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права,просить ухвалу районного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводить, що у спірних правовідносинах позов в інтересах держави подано прокурором, як самостійним позивачем, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду по справі №587/430/16-ц від 26.06.2019 та не потребує повідомлення Полтавської міської ради про здійснення представництва її інтересів у суді. Звертає увагу, що Полтавська міська рада, рішеннями ради від 25.02.2016 «Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у м.Полтаві ради» та «Про визначення обсягу окремих повноважень із земельних відносин районних у місті Полтаві рад», делегувала належні їй повноваження щодо розпорядження земельними ділянками районним у місті радам,підтримувала позицію відповідачів у справі, а тому не може бути одночасно позивачем і відповідачем у цій справі. Окрім того, рішення органу місцевого самоврядування у разі його невідповідності Конституції та законам України визнається незаконним виключно у судовому порядку, через відсутність у міській та районній радах повноважень на їх самостійне скасування. Тому, з огляду на відсутність у спірних правовідносинах спеціально уповноваженого органу на здійснення контролю за відповідністю рішень органу місцевого самоврядування вимогам закону, яким з огляду на висновки Верховного Суду по справі №917/468/19 від 07.09.2020 не можна вважати і Держгеокадастр, прокурор звернувся до суду із позовом про їх оскарження, як самостійний позивач. Зазначає, що питання наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором вже було вирішено на стадії відкриття провадження у справі згідно ухвали суду від 11.01.2017, після чого прокурор набув статусу позивача, що виключає підстави застосування п.13 ст.187 ЦПК України та відповідає судовій практиці у справах №554/10377/16-ц, №554/2483/16-ц із тотожних спорів. 13.11.2020 представником Шевченківської районної у м.Полтаві ради та її виконавчого комітету подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. 16.11.2020 представником ОСОБА_1 адвокатом Буглак В.В. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №912/2385/18, доводить, що у спірних правовідносинах належним органом для представництва інтересів держави є Полтавська міська рада, а не прокуратура. Просить апеляційну скаргу відхилити, залишивши ухвалу районного суду без змін. 02.12.2020 до апеляційного суду надійшла заява управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради про розгляд справи без участі представника управління. У суді апеляційної інстанції прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні. Представник Шевченківської районної у м.Полтаві ради та її виконавчого комітету Акатової А.Г., відповідач ОСОБА_1 та її представник адвоката Буглак В.В. заперечили проти задоволенні апеляційної скарги, просили ухвалу районного суду залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків. Судом установлено, що у провадженні Октябрського районного суду м.Полтави із грудня 2016 року перебуває цивільна справа за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури, про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки. Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави від 04.08.2020 задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Буглак В.В. та на підставі ч.11 ст.187 ЦПК України залишено без руху позовну заяву першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури для усунення недоліків позову, а саме: надання повідомлення про звернення до суду, направленого на адресу Полтавської міської ради до моменту направлення позовної заяви в суд згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру»./а.с.125-127 т.4/ На виконання ухвали судді про залишення позову без руху, перший заступник Полтавської місцевої прокуратури 07.08.2020 повідомив, що позов подано прокурором в інтересах держави, як самостійним позивачем, у зв`язку із відсутністю уповноваженого органу до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Такі доводи суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу, що відповідатиме позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2019 по справі №587/430/16-ц. Тоді як процедура, визначена абз. 3 та 4 ч.4 ст.23 Закону «Про прокуратуру», застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює уповноважений суб`єкт владних повноважень. /а.с.128-133 т.4/ Залишаючи позов без розгляду згідно ч.13 ст.187 ЦПК України, районний суд виходив із того, що належним органом для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах є Полтавська міська рада і прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в її особі, оскільки до матеріалів заяви не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення міською радою відповідних повноважень та не дотримано процедуру, визначену абз. 3 та 4 ч.4 ст.23 Закону «Про прокуратуру». Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони прийняті з порушенням норм процесуального права. Як убачається із матеріалів справи, перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся в суд із указаним позовом у грудні 2016 року, тобто до набрання чинності ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017. Провадження у справі відкрито ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 11.01.2017 та триває вже понад три роки. Згідно ч.11 ст.187 ЦПК України, суддявстановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Разом із цим, відповідно до пп.11 п.1 Розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, посилання районного суду на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 Кодексу, в редакції 2017 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вимоги до позовної заяви поданої на момент дії Кодексу в редакції 2004 року визначено статтями 119, 120 ЦПК України і станом на день відкриття провадження у даній справі суд дійшов висновку, що позовна заява відповідала діючому на день відкриття провадження процесуальному закону. При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що до постановлення оскаржуваної ухвали в даній справі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2020 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно указаної постанови під час нового розгляду суду необхідно обговорити та встановити поважність причин пропуску позовної давності, а також надання оцінки та визначення справедливого балансу інтересів між прагненням однієї фізичної особи отримати у власність спірну земельну ділянку та інтересів усієї громади міста, кожний з членів якої має право вимагати надання йому вільного доступу до парків та скверів та на користування зазначеними землями. Відповідно до ч.5 ст.411 ЦПК України, висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Наведені норми процесуального права районним судом не дотримано, висновки касаційного суду до уваги не прийнято, натомість, із порушенням норм процесуального права, діючого на момент виникнення спірних правовідносин (грудень 2016 року, провадження за яким відкрито у січні 2017 року), постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду (вересень 2020 року). За таких обставин ухвала районного суду підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Питання розподілу судових витрат, пов`язаних із апеляційним переглядом даної ухвали в сумі 2 102,00 грн., сплачених Полтавською обласною прокуратурою згідно платіжного доручення від 30.10.2020 №2194, має бути вирішено судом при ухваленні рішення по суті спору чи закінченні провадження у інший спосіб. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.4 ч.1 ст.379, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с та н о в и в: Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Полтавської місцевої прокуратури Радійчука Д.І. задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 11 вересня 2020 року скасувати. Справу за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Шевченківської районної у м.Полтаві ради, ОСОБА_1 , треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, управління з питань містобудування та архітектури, про визнання недійсним та скасування рішення про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07.12.2020. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді С.М. Бондаревська Г.Л. Карпушин