Ухвала КАС ВС № 804/19537/14
від 07.12.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 07 грудня 2020 року Київ справа №804/19537/14 адміністративне провадження №К/9901/30768/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Державної митної служби України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2160-о про звільнення з посади та податкової міліції полковника податкової міліції ОСОБА_1 , начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Міндоходів; - поновити ОСОБА_1 в органах податкової міліції на посаді начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України; - стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 жовтня 2014 року до дня поновлення на роботі; - зобов`язати Дніпропетровську митницю Державної фіскальної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за всі роки перебування на службі в податковій міліції. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року апеляційні скарги Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби та Державної митної служби України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 29 жовтня 2014 року №2160-0 про звільнення з посади та податкової міліції полковника податкової міліції ОСОБА_1 , начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Міндоходів. - поновлено ОСОБА_1 на службі в органах податкової міліції на посаді начальника оперативного відділу оперативного управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці Міндоходів. - стягнуто з Дніпропетровської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2014 року по 12 березня 2020 року у розмірі 463107,89 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції Державною митною службою України подано до Верховного Суду касаційну скаргу. У поданій касаційній скарзі відповідач з посиланням на неправильне застосування судам апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог та в цій частині ухвалити нове судове рішення. яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Скаржник в касаційній скарзі посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС Укарїни, як на підставу касаційного оскарження, відповідно до якого підставою касаційного оскарження є неправельне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно в такому випадку, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Разом з тим, при вирішення даної справи суд апеляційної інтсанції посилається на правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року №817/3431/14. Таким чином, скаржнику необхідно змістовно обґрунтувати, посилання апеляційним судом на зазначену правову позиіцію є помилковим та свідчить про відсутність висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах. Також, матеріали касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI"). Згідно з підпункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,1 мінімальної заробітної плати. Згідно з підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 мінімальної заробітної плати та не більше 3 мінімальних заробітніх плат. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви. Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом в 2014 році та заявив дві немайнові вимоги та одну майнову вимогу. Мінімальна заробітна плата на 01 січня 2014 року становила 1218 грн. 00 коп. Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 7 795 грн 20 коп. ((1218,00х0,2)х200%=487,20 за немайнову вимогу); (1218,00х3х200%=7308,00 за майнову вимогу)). Однак разом з касаційною скаргою скаржником подано квитанцію про сплату судового збору від 15 жовтня 2020 року №433 на суму 7 551 грн 60 коп. Тому скаржнику за подання касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір в суму 243 грн 60 коп. Документ про сплату судового збору повинен містити такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме надання документу про сплату судового збору. Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 332, 330 КАС України скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної митної служби України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, Державної митної служби України про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги у новій редакції із заначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документу про сплату судового збору. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько В.М. Соколов