Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/936/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Микитюк Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 300/936/20 пров. № А/857/10048/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М. за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 300/936/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, ВСТАНОВИВ : 06.05.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про скасування постанови № 187478 від 24.03.2020р. про застосування адміністративно-господарського штрафу. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2020р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області на автодорозі Н-10, «Стрий-Чернівці», 108 км а/д проведено рейдову перевірку транспортного засобу MAN державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 на предмет дотримання перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом згідно товарно-транспортної накладної № 80401200277543 (вантажовідправник ТзОВ «Консервний завод «Консерваторія», вантажоодержувач ТзОВ ТзОВ «Консервний завод «Консерваторія». За результатами перевірки складено акт від 18.02.2020 №186830, яким встановлено, що у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу в порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». 24.03.2020р. заступник начальника Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області Скринник В.Д. виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 187478, якою за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штраф у розмірі 1700 грн (а.с.20). ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень визначено Законом України «Про автомобільний транспорт». Із змісту ч.14, 17 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» видно, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Згідно ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезень пасажирів та \чи вантажів. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабміну України від 08.11.2006р. № 1567 (далі - Порядок № 1567). В абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ст.33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Як видно із матеріалів справи, зазначений в акті перевірки транспортний засіб MAN державний номерний знак НОМЕР_1 належить суб`єкту господарювання позивачу ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 48 Закону України Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Так, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема: - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпний. Наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010р. № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.09.2010р. № 811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. ( далі Положення № 340) В 1.3. Положення № 340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ). п.6.1.Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами . Колегія суддів вважає зазначити, що Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010р. № 385 (далі - Інструкція № 385). Вимоги Інструкції поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. п.1.4 Інструкції №385 визначено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв. Як видно з матеріалів справи, транспортний засіб MAN державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаний цифровим тахографом, що підтверджується протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу №UA 013-010026L від 16.02.2020р. (а.с.3). Разом з тим, п.3.3 Інструкції № 385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: - має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; Так, підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є відсутність у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа. Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відсутність у водія транспортного засобу документів під час надання послуг вантажних перевезень є порушенням вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Щодо доводів апелянта в частині того що відповідач не повідомив його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт колегія суддів вважає зазначити наступне. В п.25-27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається в присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. Як видно із матеріалів справи, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач призначив на 24.03.2020р., та направлений рекомендованим лист позивачу з повідомлення від 10.03.2020р. № 22126/27/24-20 (а.с.38). 17.03.2020р. рекомендований лист із кодовим штриховим кодовим ідентифікатором за № 7649201827690 отримав ОСОБА_1 , що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.38). Проте, незважаючи на належне повідомлення позивач на розгляд справи не з`явився та не надав відповідних пояснень. Таким чином, колегія суддів вважає, що контролюючий орган належним чином повідомив ФОП ОСОБА_1 про розгляд справи, який не з`явився з невідомих причин та не надав відповідних пояснень. Доводи апелянта з приводу долученого протоколу перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу від 16.02.2020р. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не відповідає вимогам встановленим Додатком 1 Інструкція № 385: а саме не зазначено повне ім`я, по батькові автомобільного перевізника, не заповнено порядковий номер пункту сервісу тахографів у Переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв, невірна нумерація тощо. Разом з тим, як зазначив вище апеляційний суд водій транспортного засобу зобов`язаний надати протокол про перевірку та адаптацію тахографа на вимогу працівників Укртрансбезпеки. Проте, ОСОБА_1 не подав вказаних доказів. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. До позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф з підстав визначених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі № 300/936/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя З.М. Матковська Суддя Р.М. Шавель Постанова в повному обсязі складена 07.12.2020р.