Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/5923/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5923/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 10883254 та № 10883220 від 30.08.2017. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача у 2017 році були відсутні об`єкти оподаткування транспортним податком, та не прийняттям місцевою радою до 15.07.2016 рішення про встановлення транспортного податку на 2017 рік і неможливістю застосування такого рішення у 2017 році згідно з пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2017 році, вартість транспортних засобів не перевищувала розміру 750 мінімальних заробітних плат, що є додатковим свідченням спірних податкових повідомлень-рішен. Відзиву відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що за позивачем зареєстровано наступні транспортні засоби: - BMW, модель Х5, номерний знак НОМЕР_1 , 2017 р.в., дата реєстрації - 23.03.2017, об`єм двигуна 2993 куб.см., тип пального - D; - BMW, модель 730 LD, номерний знак НОМЕР_2 , 2017 р.в., дата реєстрації - 25.02.2017, об`єм двигуна 2993 куб.см., тип пального - D. Вказана інформація одержана відповідачем на підставі пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 ПК України, яким передбачено обов`язок органів внутрішніх справ з 01.04.2015 щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Згідно з наданим відповідачем Переліком легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року Мінекономрозвитку до нього включено: - BMW, модель 7-Series, рік випуску (включно) - до 4 років; об`єм циліндрів двигуна - 3,0; тип пального - дизель; зокрема модель 730Ld; - BMW, модель Х5, рік випуску (включно) - до 2 років; об`єм циліндрів двигуна - 3,0; тип пального - дизель; зокрема модель X5 xDrive30d. Додатковим підтвердженням цим фактам є розрахунки вартості автомобілів, здійснені на веб-сайті Мінкономрозвитку 30.08.2018 , згідно з якими: - середньоринкова вартість автомобіля марки BMW, модель Х5, об`єм циліндрів двигуна 3,0, внутрішнього згорання, тип пального - дизель, рік випуску - 2017 становить 1490811,70 грн.; - середньоринкова вартість автомобіля марки BMW, модель 7-Series, об`єм циліндрів двигуна 3,0, внутрішнього згорання, тип пального - дизель, рік випуску - 2017 становить 1967758,25 грн.; Враховуючи викладене, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.08.2017: - № 10883254, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання із транспортного податку за 2017 рік у розмірі 20 833,33 грн.; - № 10883220, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання із транспортного податку за 2017 рік у розмірі 22916,67 грн. Позивач вважаючи, що такі рішення є протиправними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. 01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок. Приписами статті 267 Податкового кодексу України, визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Згідно з підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин). Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального". Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2017 року встановлено у розмірі 3200 грн. Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить у 2017 році понад 1 200 000 грн. Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком. Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень є отримана від Мінекономрозвитку інформація. Станом на 01.01.2017 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та в якому міститься і автомобілі марки: - BMW Х5 з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, до двох років експлуатації (включно) включений до Переліку; розрахована у 2017р. згідно з Методикою вартість цього автомобіля становила 1495012,63 грн.; - автомобіль BMW 7-Series з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, до чотирьох років експлуатації (включно) включений до Переліку; розрахована у 2017р. згідно з Методикою середньоринкова вартість цього автомобіля становила 2009836,67 грн. (з ПДВ) (відповідно до п.п. 5-6 Методики та інформації ДП "Держзовнішінформ" аналогічним легковому автомобілю BMW 730LD є автомобіль BMW 7-Series з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель;) Разом з тим, станом на момент виникнення спірних правовідносин, позивачу належали - BMW, модель Х5, дата реєстрації - 23.03.2017, об`єм двигуна 2993 куб.см., тип пального - D; - BMW, модель 730 LD, дата реєстрації - 25.02.2017, об`єм двигуна 2993 куб.см., тип пального - D. Таким чином, технічні характеристики автомобілів, зазначених у вищевказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобілів позивача, позаяк позивач є власником автомобілів марки BMW, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2993 куб.см., а отже вказані автомобілі не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2017. Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що об`єм двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений та наведений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що в розрахунку Мінекономрозвитку щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля зазначено, що враховуючи 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, а тому, об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2993 куб. см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. З такими висновками суду попередньої інстанції не погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України). В свою чергу судом першої інстанції не було зазначено про на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Таким чином, вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків. Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 822/2687/17. З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом було неправомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення. За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат, колегія суддів зазначає наступне. Згідно квитанції № 22703176-1 від 31.05.2018 р. позивачем при подачі позовної заяви сплачено 704 грн. 80 коп. судового збору. За квитанцією № 20305 від 19.10.2020 р. позивачем сплачено 1 057 грн. 20 коп. за поду апеляційної скарги. За змістом статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Позивач подав заяву від 05.11.2020 р. про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката Тукмана Є.Г. в розмірі 31 500,00 грн., на підтвердження чого надав копії: договору про надання правової допомоги від 12.10.2020 р.; акту приймання-передачі наданих послуг від 02.11.2020 р. до договору про надання правової допомоги від 12.10.2020 р.; прибуткового касового ордеру № 1-02-11/20 від 02.11.2020 р. про сплату 31 500 грн. За змістом договору про надання правової допомоги від 12.10.2020 р. адвокат Тукман Є.Г. зобов`язався надавати позивачеві консультації та роз`яснення, складати заяви і скарги, а також здійснювати представництво в суді. За даними акту приймання-передачі наданих послуг від 02.11.2020 р. адвокат Тукман Є.Г. здійснив особистий прийом ОСОБА_1 , здійснив збір та опрацювання документів, розробив та склав процесуальні документи. Оцінюючи такі витрати з точки зору частини 9 ст. 139 КАС України, а також враховуючи, що розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні, суд знаходить їх очевидно не співмірними із складністю справи і вважає, що на засадах справедливості на користь позивача підлягає стягненню 1 000 грн. в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись статтями 132, 134, 139, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 10883254 від 30.08.2017. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 10883220 від 30.08.2017. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а; код ЄДРПОУ 43141377) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1762 грн. та 1 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 2 762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя О.М.Оксененко Суддя В.П.Мельничук