Постанова 4855 № 620/2599/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2599/19 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення - рішення № 0001022-5306-2526-18 від 02.03.2019р, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, в розмірі 2083,33 грн. (податковий період 2018 рік); податкове повідомлення - рішення № 0001022-5306-2526 від 02.03.2019р, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, в розмірі 25000,00 грн. (податковий період 2019 рік). На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, про протиправність визначення йому податкових зобов`язань за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2018-2019 роки, оскільки придбаний ним автомобіль не входить до переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018-2019 (звітних) років. Звернув увагу на те, що у додатках до рішень Чернігівської міської ради щодо ставки транспортного податку на 2018 і 2019 роки визначення того, яким об`ємом двигуна має бути оснащений об`єкт оподаткування - автомобіль задля того, аби він виступав базою для оподаткування, у зв`язку з чим вважає, що належний йому транспортний засіб не може бути об`єктом оподаткування. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Зокрема, скаржник наголошує на не співпадінні технічних характеристик автомобіля Переліку автомобілів, що є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 та 2019 роках з технічними характеристиками автомобіля позивача, а саме автомобіль має об`єм двигуна 2995 куб.см, натомість у Переліках легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 та 2019 роках, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України міститься автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, до п`яти років, об`єм двигуна 3,0 куб. см, тип пального - бензин. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 01.12.2018 ОСОБА_1 було зареєстровано транспортний засіб марки Land Rover, модель Range Rover, універсал-В, 2017 року випуску, об`єм двигуна 2995 куб.см, тип пального - бензин; номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. В подальшому, 02.03.2019 ГУ ДФС у Чернігівській області сформовані та направлені ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення №0001022-5306-2526-18, яким визначено податкове зобов`язання, за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, за податковий період - 2018 рік, в сумі 2083,33 грн. та №0001022-5306-2526, яким визначено податкове зобов`язання, за платежем - транспортний податок з фізичних осіб, за податковий період - 2019 рік, в сумі 25000,00 грн. 01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено новий транспортний податок. Приписами статті 267 Податкового кодексу України, визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального. Згідно з абзацом 3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального. Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Як передбачено підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 3723 грн. Законом України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2019 року встановлено у розмірі 4173 грн. Таким чином, об`єктом оподаткування у 2018-2019 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить 2018 році понад в починається з розміру 1 396 125 грн., в 2019 році понад 1 564 875 грн. Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України та вбачається, що повноваження та обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком. Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація. Станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та в якому міститься і автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover, до п`яти років, об`єм двигуна 3,0 куб. см, тип пального - бензин. Разом з тим, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки з об`ємом двигуна 2995 куб.см. Таким чином, технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вищевказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover, 2017 року випуску, з об`ємом двигуна 2967 куб.см., а отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 01.01.2018 та 01.01.2019 (звітних) роках. Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що об`єм двигуна автомобіля позивача є іншим, ніж визначений та наведений Міністерством економічного розвитку і торгівлі України у переліку, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що в розрахунку Мінекономрозвитку щодо визначення середньоринкової вартості легкового автомобіля зазначено, що враховуючи 1000 куб.см. є еквівалентом 1 літру, а тому, об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб. см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. З такими висновками суду попередньої інстанції не погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції з огляду на наступне. Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України). В свою чергу окружним судом не було зазначено про на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Таким чином, вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків. Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 822/2687/17. З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом було неправомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення. За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову. У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022-5306-2526-18 від 02.03.2019 р. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022-5306-2526 від 02.03.2019 р. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11; код ЄДРПОУ 43143966) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судових витрат із сплати судового збору. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 04 лютого 2020 р. Головуючий суддя І.О. Лічевецький суддя М.І. Кобаль суддя В.П. Мельничук